Поняття та система способів захисту прав суб’єктів господарювання

Show simple item record

dc.contributor.author Петруня, Валентина Вікторівна
dc.contributor.author Петруня, Валентина Викторовна
dc.contributor.author Petrunia, Valentyna V.
dc.date.accessioned 2019-03-12T14:44:43Z
dc.date.available 2019-03-12T14:44:43Z
dc.date.issued 2019-04-12
dc.identifier.citation Петруня В. В. Поняття та система способів захисту прав суб’єктів господарювання : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.04 / В. В. Петруня ; НУ "ОЮА". - Одеса, 2019. - 20 с. en_US
dc.identifier.uri http://hdl.handle.net/11300/11341
dc.description Петруня В. В. Поняття та система способів захисту прав суб’єктів господарювання : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.04 / В. В. Петруня ; НУ "ОЮА". - Одеса, 2019. - 20 с. en_US
dc.description.abstract У роботі досліджуються поняття та система способів захисту прав суб’єктів господарювання. Під способами захисту прав суб’єктів господарювання запропоновано розуміти сукупність передбачених законом, договором або таких, що не суперечать принципу верховенства права, діянь уповноважених державних органів або суб’єктів господарювання, за допомогою яких може бути досягнуто припинення, запобігання, усунення порушень прав, відновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, відшкодування збитків та здійснено вплив на правопорушника. Визначено розуміння ефективного способу захисту як такого, що: відповідає обставинам справи та характеру порушення; забезпечує реальний захист (відновлення попереднього становища, визнання права, компенсацію збитків, повернення майна тощо) прав та законних інтересів суб’єктів господарювання; відновлює баланс інтересів у взаємовідносинах сторін; встановлює баланс приватних та публічних інтересів. Запропоновано систему критеріїв-умов обрання належного та ефективного способу захисту прав суб’єктів господарювання, які становлять: 1) відповідність способу захисту змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням; 2) відповідність законодавству, договору, принципам права та призначенню судового захисту; 3) доцільність та ефективність; 4) адекватність (співрозмірність, еквівалентність) стосовно правопорушення; 5) наявність механізму реалізації (виконання); 6) недопущення порушення прав та інтересів інших суб’єктів. Обґрунтовано необхідність під час позовного провадження визначати часові межі для встановлення неналежності та неефективності обраного позивачем способу захисту та момент ухвалення рішення судом про застосування іншого способу захисту – до закінчення підготовчого засідання, а у справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження – не пізніше ніж за п’ять днів до початку першого судового засідання у справі; такий висновок пов’язується з неможливістю позивача після цього терміну подавати заяви щодо зміни предмета або підстави позову та/або докази на підтвердження належності новообраного способу захисту. en_US
dc.description.abstract В работе исследуются понятие и система способов защиты прав субъектов хозяйствования. Под способами защиты прав субъектов хозяйствования предложено понимать совокупность предусмотренных законом, договором или не противоречащих принципу верховенства права деяний уполномоченных государственных органов или субъектов хозяйствования, с помощью которых может быть достигнуто прекращение, предупреждение, устранение нарушений прав, восстановление (признание) нарушенных (оспариваемых) прав, возмещение убытков и осуществлено воздействие на правонарушителя. Предложена система критериев-условий избрания надлежащего и эффективного способа защиты прав субъектов хозяйствования, которые составляют: 1) соответствие способа защиты содержанию нарушенного права, характеру его нарушения и последствиям, вызванным этим нарушением; 2) соответствие законодательству, договору, принципам права и назначению судебной защиты; 3) целесообразность и эффективность; 4) адекватность (соразмерность, эквивалентность) по отношению к правонарушению; 5) наличие механизма реализации (исполнения); 6) недопущение нарушения прав и интересов других субъектов. Обоснована необходимость вовремя искового производства определять временные рамки установления неправомерности избрания истцом способа защиты и момент принятия решения судом о применении иного способа защиты –до окончания подготовительного заседания, а при рассмотрении дела по правилам упрощенного искового производства – не позднее чем за пять дней до начала первого судебного заседания по делу; такой вывод связан с невозможностью истца после этого срока подавать заявления об изменении предмета, основания иска и/или доказательства в подтверждение правомерности новоизбранного способа защиты. Обосновано, что признание отсутствия права не может выступать самостоятельным способом защиты нарушенных, оспариваемых или непризнанных прав, а является допустимым в контексте формулировки мотивировочной части судебного решения и функции правосудия. Предложено введение в приказном производстве в хозяйственном процессе процедуры рассмотрения хозяйственными судами заявлений о добровольной уплате штрафных санкций и убытков в сфере хозяйствования. Обоснованы предложения об отнесении принципов права к юридическим ограничениям применения непредусмотренных законом и договором способов защиты путем обоснования изменений в ч. 2 ст. 5 Хозяйственного процессуального кодекса Украины. Для удовлетворения потребностей субъектов хозяйствования и обеспечения надлежащей защиты их прав и законных интересов предложено внести изменения в ст. 20 Хозяйственного процессуального кодекса Украины, дополнив пунктом 17 часть 1 «установление фактов, имеющих юридическое значение», позволив хозяйственным судам рассматривать дела в порядке особого производства о подтверждении наличия или отсутствия фактов, имеющих юридическое значение.
dc.description.abstract The thesis studies the concept and system of methods of protection of the rights of business entities. Under the methods of protecting the rights of business entities it is suggested to understand the totality provided for by law, contract or those that do not contradict the principle of the rule of law, actions which are applied by authorized state authorities or business entities themselves, through which termination can be achieved, prevention, elimination of violations of rights, restoration (recognition) of violated (disputed) rights, compensation of damages and influence on the offender. The understanding of an effective method of protection is defined as such that: corresponds to the circumstances of the case and the nature of the violation; provides real protection (restoration of the previous provision, recognition of rights, compensation for damages, return of property) of the rights and legitimate interests of business entities; restores the balance of interests in the relationship of the parties; establishes a balance of private and public interests. A system of criteria-conditions for electing an appropriate and effective method of protecting the rights of business entities is proposed: 1) the compliance of the method of protecting the content of the violated right, the nature of its violation and the consequences caused by this violation; 2) compliance with the law, the contract, the principles of law and the purpose of judicial protection; 3) expediency and efficiency; 4) adequacy (proportionality, equivalence) in relation to the offense; 5) availability of the implementation mechanism (execution); 6) prevention of violation of rights and interests of other entities. The necessity to determine the time limits for determining the insignificant caned in effectiveness of the method of protection chosen by the plaintiff and the moment when the court makes a decision on applying another method of protection – before the end of the preparatory meeting, and in the case under consideration under the rules of simplified law suit – is substantiated at least five days before the start of the first court session of the case; such a conclusion is associated with the impossibility of the plaintiff, after this period, to submit applications for the modification of the subject of the claim and /or proof of membership of the new selected method of protection.
dc.language.iso other en_US
dc.subject спосіб захисту прав суб’єктів господарювання en_US
dc.subject господарські суди en_US
dc.subject порушення прав суб’єктів господарювання en_US
dc.subject господарські правопорушення en_US
dc.subject критерії-умови обрання способу захисту прав суб’єктів господарювання en_US
dc.subject порушення прав en_US
dc.subject способ защиты прав субьектов хозяйствования en_US
dc.subject хозяйственные суды en_US
dc.subject нарушение прав и интересов субъектов хозяйствования en_US
dc.subject хозяйственно-правовое воздействие на правонарушителя en_US
dc.subject критерии-условия избрания способа защиты прав субъектов хозяйствования en_US
dc.subject нарушение прав en_US
dc.subject method of protecting the rights of business entities en_US
dc.subject economic courts en_US
dc.subject violations of the rights and interests of business entities en_US
dc.subject economic and legal impact on the offender en_US
dc.subject criteria-conditions for electing method of protecting the rights of business entities en_US
dc.subject violation of the rights en_US
dc.title Поняття та система способів захисту прав суб’єктів господарювання en_US
dc.type Other en_US


Files in this item

This item appears in the following Collection(s)

  • Спеціалізована вчена рада Д 41.086.04
    Спеціалізована вчена рада Д 41.086.04 створена Постановою Президії ВАК України від 28 квітня 2009 р. і проводить захист дисертацій зі спеціальностей: 12.00.04 - господарське право; господарсько-процесуальне право; 12.00.11 – міжнародне право; 12.00.12 - філософія права; 12.00.06 - земельне право, аграрне право, екологічне право,природоресурсне право.

Show simple item record