Актуальні проблеми філософії та соціології. - 2018. - Вип. 21
Постійний URI для цього зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Філософські засади трансформаційних процесів у контексті сучасної системи освіти: онтологічний вимір(2018) Жовнір, А. О.; Жовнир, А. О.; Zhovnir, A. O.Стаття присвячена розгляду теоретико-концептуальних засад формування нової філософії освіти в умовах глобальних перетворень і побудови нових конфігурацій. Реалізована філософська рефлексія ключових концепцій, які є передумовами становлення нового етапу розвитку інституту освіти, серед яких головними є теорія інформаційного та «мережевого» суспільства, концепція епохи «третьої хвилі», концепція конективізму, конструктивістська парадигма. Визначено, що одним із головних каталізаторів трансформаційної хвилі, яка охопила інститут освіти, є актуалізація гуманістичних ідеалів та ідей. Повернення до людини як найвищої цінності, прагнення її безперервного розвитку, навчання, виховання, самовдосконалення, самовираження стають сьогодні провідними принципами організації освітньої діяльності. Тому тенденції демократизації, індивідуалізації, гуманітаризації змінюють стратагему й місію всієї системи освіти з урахуванням сучасних вимог і тенденцій, а також соціального запиту суспільства.Документ Ноосферні ідеї в умовах постмодернізації суспільства(2018) Ядранський, Д. М.; Ядранський, Д. Н.; Yadransky, D. M.; Чумак, О. В.; Чумак, Е. В.; Chumak, O. V.У статті розглядається філософський підхід до співіснування сучасної філософської концепції суспільного устрою – постмодернізму, з ноосферною концепцією розвитку суспільства. Проаналізовано праці теоретиків пост-модерну та визначено їх співвідношення з теорією ноосфери. Метою статті є встановлення суперечок та проблем єднання теорій постмодерну та теорії ноосфери. В якості методів використані загальнонаукові методи логічного аналізу і синтезу, дедукції та узагальнення. У статті вказується, що екологізм сучасної техносфери є симулякром і несуттєво впливає на екологічну ситуації в світі. У той час як симулякризація інфосфери (сфери існування та обміну інформацією) суспільного буття є її екологічним забрудненням. Консьюмеризм як одна із ключових практик суспільства постмодерну викликає нескінченне зростання запитів членів сучасного суспільства. Освіта в суспільстві постмодерну перестає відігравати роль фактора суспільного розвитку та не тільки продукує симулякр, але і сама на неї перетворюється. ЗМІ в суспільстві постмодерну виявляються засобами провокування симулікрів та стимулювання економічно-корисних практик (в тому числі консьюмеризму). Наголошується, що повернення до ноосферної концепції можливо тільки шляхом зменшення симулякризації суспільних практик та цінностей. Єдиним засобом зменшення нам бачиться підвищення рівня самосвідомості шляхом збільшення безпосередніх екологічних практик та за умов мінімізації впливу різних симулякрів на учасників такої діяльності.Документ Межі людської духовності: філософсько-освітня рефлексія(2018) Тараненко, Г. Г.; Taranenko, G. G.Здійснено філософсько-освітній аналіз феномена духовності як засадничого принципу культурно-освітнього простору особистості та основи людського буття. Зазначено, що проблема духовності заслуговує особливої уваги у процесі гармонізації культурно-освітнього простору особистості, актуалізуючи питання ідеалів, цінностей, смислових та духовних орієнтирів людини й суспільства. Акцентовано увагу на тому, що освіта виконує в суспільстві важливу людино- та духотворчу місію, формую- чи в людини духовні цінності, що є джерелом гармонійної особистості, здатної адекватно оцінювати всі ризики та приймати зважені рішення. Обґрунтовано думку про те, що духовність є головним виміром людської соціальності, важливим критерієм особистості та гарантом особистісної самореалізації. У зв’язку із цим основним завданням культурно-освітнього простору визнано створення умов для актуалізації духовного потенціалу та формування духовної сфери особистості. Зазначено, що самовдосконалення та особистісний розквіт, що передбачає гармонійне поєднання у людині її біологічного, соціального та духовного, є важливою умовою збереження світу.Документ Роль віри та розуму у вченні Софронія Сахарова про богопізнання(2018) Сидорак, А. М.; Sydorak, A. M.У статті автор досліджує роль віри та розуму для богопізнання, як це розумів архимандрит Софроній Сахаров. Він вказує на велике значення віри в богословській системі отця Софронія. Софроній Сахаров визначає віру як силу-енергію, яка сходить від Бога, та пов’язує нас з Ним. Будь-яке пізнання починається з віри, яке потім перевіряється досвідом. Передує віра, яка незрівнянно проникливіша, і досконаліша, і безмежніша ума. Автор пише про розуміння архимандритом ролі категорій у богопізнанні. Він згадує про «теологічно-трансцендентний переворот» у пізнанні, який здійснює архимандрит Софроній. Фактично, категоріями стає те, що відкриває Бог людині. Саме ті категорії, які людина отримує внаслідок Одкровення, стають знаряддям словесного виразу догматів. Підсумовуючи, автор пише про інтегральний підхід архимандрита Софронія до співвідношення віри та розуму. Духовне пізнання, яке починається зі спалахів віри-інтуїції, для повноти розуміння вимагає інтелектуального переосмислення та своєрідного «картографування» нової реальності за допомогою слів-понять як засобів передачі інформації.Документ Христологія в контексті синоптичних Євангелій(2018) Соколовський, О. Л.; Соколовский, О. Л.; Sokolovsky, O. L.У статті аналізується богословське-історичне і есхатологічне значення Особи Ісуса Христа в поєднанні з людським і божественним виміром Його сутності у синоптичних Євангеліях та розглядається методологічний підхід до їх вживання в христологічних концепціях. Визначено термінологічні особливості христологічних титулів у способі з’єднання двох природ в особі Ісуса Христа, даючи підстави стверджувати про їх самобутній характер, вираженого авторами в особливому стилі з використанням різних свідчень, найменувань, символічних образів й ускладненої метафорики. Встановлено, що віра в Ісуса Христа, яка формувалася у ранньохристиянський період, розуміння Його сутності не набуло єдиного і завершеного вираження, через різні традиції і образи мислення, які були властиві авторам новозавітних текстів. Однак ототожнення Христа з Месією, Спасителем та Відкупителем людства з ярма гріха, об’єднувала Його послідовників і знаходила своє вираження у Новому Завіті. Доведено, що взаємозв’язок між ними, незважаючи на різні христологічні свідчення, дає можливість формулювати умоглядну новозавітну христологію.Документ Проблема свободи та необхідності в філософських поглядах Бенджаміна Франкліна(2018) Соболєвський, Я. А.; Соболевский, Я. А.; Sobolievskyi, Ya. A.У статті здійснюється історико-філософський аналіз основних філософських поглядів видатного американського мислителя XVIII ст. Бенджаміна Франкліна, досліджуються філософські тексти та листи філософа. Розкриваються погляди філософа на проблему свободи і необхідності, висвітлено релігійні погляди філософа. Розмірковуючи про Бога та його атрибути, такі як премудрість, благо, всемогутність, Б. Франклін робить висновок про пануючу у механістичному Всесвіті необхідність, яка суперечить свободі волі людини, можливості існування зла як такого. Б. Франклін називає Бога Першодвигуном, стверджуючи, що з огляду на безмежну мудрість та благодать Бога все, що б Він не робив, має бути нескінченно мудрим і благим. Розкрито деїстичні погляди філософа на проблему взаємозв’язку Всесвіту та Бога, наголошується на тому, що у світі панує необхідність, свобода є проблематичним поняттям, а релігія потребує переосмислення.Документ Гендерна ідентичність як поле прояву владних відносин(2018) Скиба, Е. К.; Скиба, Э. К.; Skiba, E. K.У статті розглядаються механізм відтворення гендерної нерівності у соціальних інститутах суспільства. У результаті дослідження було виявлено, що сучасне розуміння гендерної ідентичності трактує гендерну ідентичність в якості соціально - культурного конструкту, що впливає на дискурс і, в той же час, піддається його впливу. Гендерна ідентичність розуміється як «композиція», що має можливість постійно змінювати свої складові, не порушуючи саму сутність. Здійснений аналіз доводить, що формування гендерної ідентичності розуміється як процес, що постійно відбувається та піддається постійним змінам. З’ясовано, що вивчення гендерних відмінностей крізь призму гендерних режимів праці, влади надає можливість сформувати нове бачення взаємозв’язку та взаємозалежності гендерної ідентичності, дихотомії та гендерної відмінності. Значення головних елементів змісту ґендерної ідентичності («маскулінність» і «фемінінність»), як показав аналіз, змінюється в різних епохах, в різних культурах, а з ними і змінювалися маркери гендерної відмінності. Проаналізований соціокультурний контекст допомагає побачити, що гендерна відмінність є засобом, яким владні структури суспільства намагаються легітимувати гендерну нерівність.Документ Страх смерті та можливості його подолання у філософії Епікура(2018) Сінельнікова, М. В.; Синельникова, М. В.; Sinelnikova, M. V.У статті розглядається спроба подолання Епікуром трьох найбільших страхів людини: перед природою, богами та смертю. Констатується, що фізика Епікура, яка була покликана звільнити людину від страху перед природними явищами, тримається на положенні, що з небуття нічого не виникає, а дійсність не зазнає принципових змін і представлена через атоми та порожнечу. Визнаючи випадковий рух атомів, Епікур тим самим закладає основи своєї етики, адже дане твердження уможливлює появу людської свободи волі, даючи змогу відкинути ідею панування в людській долі фатуму та ідею приречення всього устрою життя Всесвіту. Зауважується, що Епікур був першим, хто поборов страх перед богами, заперечивши їх вплив на життя людей та природи. Так само і смерть, як переконаний філософ, не має до нас ніякого відношення, адже коли людина існує, смерті ще немає, а коли приходить смерть, тоді вже немає людини. Робиться висновок, про те, що в своїй філософії Епікур стверджує ідеал мудреця-філософа, який не дозволяє надмірно хвилювати свою душу жодними пристрастями, адже володіючи знаннями, він долає будь-які страхи і здатен жити в поміркованості своїх задоволень навіть на тлі перспективи кінця.Документ Сравнение с представлением о должном как основание для оценки действительности(2018) Шедяков, В. Е.; Шедяков, В. Є.; Shedyakov, V. E.В статье рассматривается роль идеальных факторов развития и безопасности общества. Изучается место ценностно-смысловых комплексов. Анализируется потенциал информационного обмена в реализации воздействий социального уровня. Результат международной конкуренции культурно-цивилизационных миров и очередной внутренней модернизации связывается как с качеством социальных коммуникаций, так и с защитой форм развития традиционных ценностей, нахождением баланса общественной устойчивости и инакомыслия. Среди сфер конкуренции выделяется значение информационного противоборства, в частности социального уровня воздействия, прежде всего, на общественные представления о должном и справедливом. Делается вывод, что обеспечение стратегического выигрыша в информационном противостоянии и укрепление позиций в полилоге требуют безопасности и развития базовых ценностно-смысловых комплексов культурно-цивилизационного мира. С этой целью выделяется значение средств и развития информационной инфраструктуры и личностного роста с его неотъемлемым элементом – подъемом гражданского самосознания. С этих позиций предложены пути дальнейшего совершенствования реформ.Документ Філософські проблеми управління суспільством(2018) Шатохін, А. М.; Шатохин, А. Н.; Shatokhin, A. M.; Вуйченко, М. А.; Vujchenko, M. A.Управлінська діяльність відноситься до найдавніших проявів соціальних відносин і соціальної взаємодії людей. У статті проаналізовано основні філософські концепції щодо управління суспільством: від античності до сучасності. За минуле століття теорія і практика управління збагатилися оригінальними концепціями, теоріями, програмами, рекомендаціями менеджерів-практиків, економістів-теоретиків, соціологів, філософів, психологів. Велике значення приділяється філософському осмисленню управлінської діяльності, визначенню теоретико-методологічних принципів, сутності, цілей, критеріїв управління персоналом, а також прогнозування соціальних наслідків управлінських рішень, що приймаються. Підкреслено необхідність пошуку нових, нестандартних методів розв’язання управлінських завдань, вдосконалення теорії та практики управління як специфічного виду суспільних відносин.Документ Перформативные свойства сакраментального языка. Протестантский подход(Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2018) Санников, С. В.; Санніков, С. В.; Sannikov, S. V.Статья анализирует понятие «сакрамент» в различных христианских традициях и демонстрирует смену парадигм сакраментального богословия от классического аристотелевского подхода средневековой схоластики с использованием терминов «субстанция» и «акциденция» к описанию ритуалов как знаковых систем, вписанных в семиотическую среду, характерного для реформатского богословия, и далее к анализу сакраментов с использованием перформативного языка. Автор предлагает анализировать ритуалы, центральное место в которых чаще всего занимает евхаристия, методологией языка перформативных высказываний. В отличие от религиоведческого анализа таинств как преформансов, перформативный подход позволяет объяснить действие сакраментов на участвующих в литургии, а не только описать их. Таким образом, акцент переносится с нарратива евхаристии как дескриптивной составляющей на перформативное действие литургического текста. Эта исследовательская парадигма позволяет по-новому осмыслить основные проблемы сакраменталогии.Документ Нравственно-религиозные ценности личности в трудах современных азербайджанских философов(2018) Рзаев, М. Г.; Рзаєв, М. Г.; Rzaev, M. H.Вопросы нравственности, религии, самоутверждения человека, влияние религии на формирование нравственного облика личности – все эти вопросы были и будут актуальными во все времена и носят междисциплинарный характер. В статье содержится попытка автора дать краткий обзор исследований, проведенных современными азербайджанскими учеными-философами и отметить их новые идеи и взгляды на природу национальной идентичности и самобытности. Сегодня Азербайджан – толерантная страна, в которой продолжают совершенствоваться и развиваться морально-нравственные ценности личности, независимо от их вероисповедания, что и является предметом обсуждения, представленного в рамках данной статьи.Документ Соціальний проект майбутнього, або чи можливе втілення модерної утопії за доби Постмодерну?(2018) Розова, Т. В.; Rozova, T. V.У статті розглядається феномен утопії як соціокультурна форма освоєння майбутнього, актуалізуються прогностичні можливості соціально-філософського знання щодо проблеми майбутнього. Підкреслюється, що сутнісні цивілізаційні відмінності, основані на архетипах соціальної психології, специфіці ментальності, особливостях історико-культурного розвитку різних народів, приводили до різних форм освоєння майбутнього. Мета статті продиктована необхідністю соціально-філософського аналізу проблеми майбутнього України та відповіді на запитання: чи можливо на основі втілення модерного утопічного проекту будувати майбутнє сучасної держави? Робиться висновок про те, що утопія як форма освоєння майбутнього доби Модерну не може бути співвіднесена з основною метою світогляду Постмодерну – реконструкцією проекту Нового часу. Ключова риса постмодерністського розуміння реальності – визнання мінливості та випадковості. Утопія як продукт епохи Модерну основана на жорсткій регламентації та модерній раціоналізації соціуму. Утопія не припускає можливість нескінченних інтерпретацій, сингулярності соціального явища. Це статичний, жорстко регламентований, дидактичний проект майбутнього соціального устрою.Документ Гіпоменос як ознака духовності особистості(2018) Рогова, О. Г.; Rogova, О. G.У статті розглядається проблематика становлення чесноти гіпоменосу як духовної якості сучасної зростаючої особистості, наслідком формування якої стає міцна вмотивована здатність до подолання життєвих випробувань. Запропоновано визначення поняття гіпоменосу як стійкої особистісної духовної якості, що мотивує людину до перетворення кризових та стресових життєвих подій у нові можливості для духовного удосконалення на підгрунті засвоєння доцільності аксіосфери релігійного світогляду та світосприйняття. Накреслені окремі філософсько-освітні напрямки формування чесноти гіпоменосу через розуміння невипадковості скорботи та життєвих випробувань; через спрямування до надутілітарних цінностей і зміну погляду на себе і на весь світ; через формування здатності до самокерування та стійкого перенесення життєвих випробувань, що сприймаються як необхідна програма особистісного життєвого розвитку і духовного становлення.Документ Техноанімізм Масамуне Сіро(2018) Райхерт, К. В.; Rayhert, K. W.Досліджується специфіка техноанімізму, представленого у творчості японського художника манґи Масамуне Сіро. У своїх ранніх творах (Black Magic, Appleseed і Dominion) Масамуне Сіро активно використовує антропоморфізм, проектуючи людські якості (як зовнішні на кшталт людської зовнішності, так внутрішні на кшталт людського інтелекту) на нелюдських істот, включаючи машини з штучним інтелектом. Однак у манзі Ghost in the Shell антропоморфізм перетворюється на один із різновидів анімізму – техноанімізм завдяки ідеї еволюції штучного інтелекту в дещо, що може мати власний дух (душу чи свідомість). Тут в якості однієї із частин (стратегій чи технік) техноанімізму виступає один із різновидів магії – техномагія, яка найбільшим чином розкривається в манзі Масамуне Сіро Orion. У цілому техноанімізм Масамуне Сіро є тісно пов’язаним із антропоморфізмом, перспективізмом і техномагією: техноанімізм і техномагія як частина техноанімізму виростають із антропоморфізму завдяки перспективізму.Документ К реконструкции антиномий(2018) Предеина, М. Ю.; Прєдєіна, М. Ю.; Predeina, M. Yu.Философия ищет безвыходные положения, чтобы затем указать из них выход. Апории, антиномии, противоречия – все имена одного и того же или, точнее, почти одного и того же. Иллюзия тождества исчезает, едва появляется «концептуальный персонаж»: апории Зенона, антиномии Канта, противоречия Гегеля. Зенон доказывает «от противного», предпосылает истину рассуждению. Кант замирает перед двумя истинами и актом воли выбирает одну. (Как шутит Луман: «Буриданов осел выживет, если поймет, что не способен принять решение; тогда он именно поэтому примет решение».) Гегель проводит через виражи тез и антитез, чтобы найти истину в «снятиях», и тем самым подвергает антиномии негации. На этом бы поставить точку, если бы не одно «но»: все персонажи и их концепты – дети «тяжелого» времени, а наше время – «текучее» (образы Зигмунта Баумана); мы больше не уверены в том, что «снятия» есть. Поэтому антиномии (как формы рассуждения), «схватывающие» удвоение истины, обретают новое («текучее») основание. Вот только убежища в «практическом разуме», как когда-то у Канта, у нас больше нет. Антиномии – то, что подлежит не возрождению (по Канту), но реконструкции.Документ Антропологічні та етико-естетичні детермінанти глобалізації культури(2018) Пономаренко, Ю. В.; Ponomarenko, Y. V.Глобалізація, гармонізація близькі за своїм принципом сучасного бачення тих процесів, які можна охарактеризувати як стохастичні, деструктивні тощо. Глобалізація – це і є певна гармонізація, але вона не називається гармонізацією. Щоб вийти за межі економічних, політичних і геополітичних трансформацій, які описуються категоріями модернізації, транзиту, маргіналізації, транспозиції, перенесення технологій, потрібно знову-таки визначити висхідну антропологічну проблему трансформації посткомуністичного простору як проблему естетизації етики. Важливо визначити широкий метакультурний контекст глобалізації, який не можна однозначно охарактеризувати лише як етико-естетичний. Він потребує проміжного категоріального апарату, де епіцентром категоризації стає власне категорія «гармонія». Прописати якусь етичну, естетичну доктрину для геополітичного простору, глобалізаційних питань неможливо, визначити їх у рамках локального соціуму, пострадянського простору або ЄЕС, а потім спроектувати на міжкультурні відносини теж є нереальним, неможливим кроком радикальної глобалізації локального. Гармонія існує на правах контрпозиції економічної модернізації, трансформації, трансгресії й усім тим редуктивним механізмам, які приходять у пострадянський простір як макдоналізація, коли спрощені схеми продажу дешевого продукту (необов’язково їжі) стають механізмом ідентичності й зразка поведінки, діяльності споживання. Усі говорять про те, що зникають нації, зникають етнічні утворення, більше того, вони вигладжуються, спрощуються. Ці процеси приходять навіть в Азію. Ми можемо говорити лише про те, що не можна гостро протиставляти етнічні, національні контексти глобалізаційному простору. За будь-яким глобалізаційним витоком стоять усе ж таки тотальні національні інтереси, які належать певним надкраїнам, націям, державам.Документ Фридрих Ницше: греческая трагедия как необходимый элемент в процессе духовного становления человека(2018) Павлишин, Л. Г.; Pavlyshyn, L. H.В статье продемонстрировано, что судьба Ф. Ницше содержала драматизм переходной эпохи на рубеже XIX–XX веков. Он является воплощением всей западной философской традиции и первым декадентом. В работе «Рождение трагедии из духа музыки» Ф. Ницше говорит о разрушающей роли науки и разума для жизни. Жизнь прекрасна благодаря борьбе и воли к власти, а не каким-либо романтическим чувствам. Как утверждают представители «философии жизни», дух, сознание, рациональное мышление не способствуют знаниям о жизни, поскольку ее можно лишь почувствовать. Ф. Ницше решительно возражает против вырождения человека и приветствует благородную личность, характерными особенностями которой являются мужество, независимость и сила духа. На ранних стадиях развития человеческого потенциала только искусство, по мнению Ф.Ницше, играет гораздо более значительную роль по сравнению с наукой. Только искусство является воплощением истинной жизни, неограниченной ничем, кроме воли и инстинктов. «Рождение трагедии из духа музыки» – своего рода ключ, с помощью которого можно раскрыть тайну всей творческой деятельности мыслителя.Документ Генезис поняття «соціальна реальність» в історичному контексті(2018) Онуфрійчук, Р. В.; Онуфрийчук, Р. В.; Onufriychuk, R. V.У статті аналізуються основні смисли поняття «соціальна реальність» в історичному аспекті. Актуальність дослідження полягає в тому, що суперечка про те, що первинне – суспільство чи індивід, соціальна норма чи конкретна дія, соціальна реальність чи її закони, людські бажання чи уявлення, проходить червоною ниткою через усю історію соціального теоретизування. Метою дослідження є аналіз смислу поняття «соціальна реальність» у контексті різних стратегій природи суспільства та індивіда. Уводяться основні відмінності у визначенні сутності розрізнення фізичної та соціальної реальності. У контексті порівняльного аналізу наведено дві стратегії обґрунтування первинності суспільства й індивіда. З’ясовано, що єдина теорія систем дії Т. Парсонса добре описує природу соціальної реальності в її історичному вимірі.Документ Перспективи ідеї халіфату в мусульманському світі: релігієзнавчий аспект(2018) Несправа, М. В.; Nesprava, M. V.У статті здійснена спроба виявити перспективи наявності в мусульманському світі ідеї халіфату. За допомогою таких методів, як аналіз і феноменологія, зроблені такі висновки. По-перше, ідея халіфату буде відігравати суттєву роль і надалі в ісламському світі. Це станеться незалежно від того, яка доля спіткає самопроголошений халіфат «Ісламська держава». Адже ідея халіфату є притаманною для ісламу та не стала архаїзмом у рамках цієї релігії. По-друге, в сучасному світі втілення в життя ідеї халіфату прямо пов’язано з тривалими кровопролитними війнами. Причини цього феномена значною мірою пов’язані з релігійними переконаннями сунітських салафітів, які є головними провідниками ідеї халіфату у ХХІ столітті. По-третє, проголошений у 2014 році халіфат «Ісламська держава», якщо кардинально не змінить свою деструктивну та експансіоністську політику, буде знищений, що, однак, не поставить хрест на самій ідеї халіфату й буде лише одним з етапів історії ісламу.