Субстанціональний і функціональний підходи в розгляді освітньої реальності
Завантаження...
Дата
2018
Автори
Брацун, І. Л.
Брацун, И. Л.
Bratsun, I. L.
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Анотація
Розгляд освітньої реальності в її відносній автономії дає змогу визначити принципові відмінності між субстанціональним і функціональними підходами. Освіта може розумітися як суспільне явище, так і як педагогічний процес.
Освіта є тим унікальним фактором, який потенційно формує суспільство у відповідь на виклики самого суспільства. При цьому освітня реальність є субстанціональною основою освітнього суспільства, у подальшому задаючи перспективу його
трансформації в суспільство знань. Це створює передумови для взаємопроникнення соціальної та освітньої реальності. Концептуалізація освіти на основі її онтологізації розглядає освітню реальність у статиці. Цим пояснюється методологічна вимога десубстанціалізації концептуалізації як соціальної, так й освітньої реальностей, можливості синтезу та гібридизації яких виявляються в площині структурно-функціонального аналізу. У цій площині репрезентації освіти в контекстах епістемної культури суспільства знань можуть висувати домагання на статус універсальної соціальної технології, не втрачаючи при цьому своїх конститутивних онтологічних характеристик.
Рассмотрение образовательной реальности в ее относительной автономии позволяет определить принципиальные различия между субстанциональным и функциональными подходами. Образование может пониматься как общественное явление, так и как педагогический процесс. Образование является тем уникальным фактором, который потенциально формирует общество в ответ на вызовы самого общества. При этом образовательная реальность выступает субстанциональной основой образовательного общества, в дальнейшем задавая перспективу его трансформации в общество знаний. Это создает предпосылки для взаимопроникновения социальной и образовательной реальности. Концептуализация образования на основе ее онтологизации рассматривает образовательную реальность в статике. Этим объясняется методологическое требование десубстанциализации концептуализации как социальной, так и образовательной реальностей, возможности синтеза и гибридизации которых оказываются в плоскости структурно-функционального анализа. В этой плоскости репрезентации образования в контекстах эпистемной культуры общества знаний могут выдвигать притязания на статус универсальной социальной технологии, не теряя при этом своих конститутивных онтологических характеристик.
The consideration of educational reality in its relative autonomy makes it possible to determine the fundamental differences between substantive and functional approaches. Education can be understood as a social phenomenon, and as a pedagogical process. Education is the unique factor that potentially shapes society in response to the challenges of society itself. At the same time, educational reality is the substantive basis of an educational society, further specifying the prospect of its transformation into a knowledge society. This creates the prerequisites for the interpenetration of social and educational reality. Conceptualization of education on the basis of its ontologization considers educational reality in statics. This explains the methodological requirement of desubstantialization of conceptualization of both social and educational realities, the possibilities of synthesis and hybridization of which turn out to be in the plane of structural and functional analysis. In this plane, the representation of education in the contexts of the epistemic culture of the knowledge society can make claims to the status of universal social technology without losing its constituent ontological characteristics.
Рассмотрение образовательной реальности в ее относительной автономии позволяет определить принципиальные различия между субстанциональным и функциональными подходами. Образование может пониматься как общественное явление, так и как педагогический процесс. Образование является тем уникальным фактором, который потенциально формирует общество в ответ на вызовы самого общества. При этом образовательная реальность выступает субстанциональной основой образовательного общества, в дальнейшем задавая перспективу его трансформации в общество знаний. Это создает предпосылки для взаимопроникновения социальной и образовательной реальности. Концептуализация образования на основе ее онтологизации рассматривает образовательную реальность в статике. Этим объясняется методологическое требование десубстанциализации концептуализации как социальной, так и образовательной реальностей, возможности синтеза и гибридизации которых оказываются в плоскости структурно-функционального анализа. В этой плоскости репрезентации образования в контекстах эпистемной культуры общества знаний могут выдвигать притязания на статус универсальной социальной технологии, не теряя при этом своих конститутивных онтологических характеристик.
The consideration of educational reality in its relative autonomy makes it possible to determine the fundamental differences between substantive and functional approaches. Education can be understood as a social phenomenon, and as a pedagogical process. Education is the unique factor that potentially shapes society in response to the challenges of society itself. At the same time, educational reality is the substantive basis of an educational society, further specifying the prospect of its transformation into a knowledge society. This creates the prerequisites for the interpenetration of social and educational reality. Conceptualization of education on the basis of its ontologization considers educational reality in statics. This explains the methodological requirement of desubstantialization of conceptualization of both social and educational realities, the possibilities of synthesis and hybridization of which turn out to be in the plane of structural and functional analysis. In this plane, the representation of education in the contexts of the epistemic culture of the knowledge society can make claims to the status of universal social technology without losing its constituent ontological characteristics.
Бібліографічний опис
Брацун І. Л. Субстанціональний і функціональний підходи в розгляді освітньої реальності / І. Л. Брацун // Актуальні проблеми філософії та соціології: Науково-практичний журнал / Голов. ред. Д. В. Яковлев; відпов. секретар І. В. Шамша; Міністерство освіти і науки України; Національний університет "Одеська юридична академія". - Одеса, 2018. - Вип. 21. - С. 6-9.
Ключові слова
освіта, суспільство знань, соціальна технологія, інформаційне суспільство, ноосферне мислення, образование, общество знаний, социальная технология, информационное общество, ноосферное мышление, education, society of knowledge, social technology, information society, noosphere thinking
Цитування
Брацун І. Л. Субстанціональний і функціональний підходи в розгляді освітньої реальності / І. Л. Брацун // Актуальні проблеми філософії та соціології: Науково-практичний журнал / Голов. ред. Д. В. Яковлев; відпов. секретар І. В. Шамша; Міністерство освіти і науки України; Національний університет "Одеська юридична академія". - Одеса, 2018. - Вип. 21. - С. 6-9.