Розглянуто питання гармонійності та цілісності людини, яка мислиться як головний предмет «ренесансу» проблеми цінностей. Зазначено, що важливою умовою конституювання цілісності людини є рівень «потужності» людського ставлення до природи, до соціуму, до себе, тобто те, що складає концепт «людиномірність», який інтегрує природо– і культуро-відповідність, морально-ціннісний вимір, телеологічність, людяність, діалогічність, індивідуальність, інноваційність, свободу, творчість тощо. Під новим кутом зору розглянуто
співмірність буття людини, в якому значну роль відіграє розуміння індивідуальності, творчості й духовності, що у вимірах людиномірності має величезне значення в усі часи й особливо зараз, коли «ідеологічні конотації» уможливили ідентифікацію понять «індивідуальність» та «індивідуалізм», перебільшений у їхньому розумінні негативний (асоціальний) смисл.
Рассмотрен вопрос гармоничности и целостности человека, который мыслится главным предметом «ренессанса» проблемы ценностей. Отмечено, что важным условием конституирования целостности человека является уровень «мощности» человеческого отношения к природе, к социуму, к себе, то есть то, что составляет концепт «человекомерность», который интегрирует природо– й культуросообразность, морально-ценностное измерение, телеологичность, человечность, диалогичность, индивидуальность, инновационность, свободу, творчество и т.п. Под новым углом зрения рассмотрена соразмерность бытия человека, в котором значительную роль играет понимание индивидуальности, творчества и духовности, что в измерениях человекомерности имеет огромное значение во все времена и особенно сейчас, когда
«идеологические коннотации» сделали возможным идентификацию понятий «индивидуальность» и «индивидуализм», преувеличив в их понимании отрицательный (асоциальный) смысл.
The article deals with the issue of harmony and integrity of the human being who is considered to be the main subject of “Renaissance” of value research. It has been noted that an important condition of the constitution of human being’s integrity is the level of “power” of the human being’s relation to the nature, society, and himself. All these components make up the concept of “human dimension” which integrates nature – and culture correspondence, moral and value dimension, such features as teleology, human relation, dialogue, individuality, innovation, freedom, creativity, etc. The proportionality of human being’s existence has been researched from a new angle. The understanding of individuality, creativity and spirituality, which has a significant importance in the human dimension, plays an important role. These features have always been important and especially nowadays when “ideological connotations” have stimulated the identification of the concepts of “individuality” and
“individualism” and negative (antisocial) connotation which has been exaggerated in their understanding.
