Античність і Середньовіччя: порівняльний аналіз вирішення проблеми смислу історії
Завантаження...
Дата
2016
Автори
Кротов, К. В.
Krotov, K. V.
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Анотація
У статті зроблено порівняльний аналіз стосовно вирішення проблеми смислу історії в античній філософії та класичній християнській. Акцентовано увагу на тому, що антична філософія розглядає історію як циклічний процес, де немає очікування чогось нового. Класичне християнство висуває лінійну модель розуміння історичного процесу, де історія рухається до певного фіналу, який пов’язаний із другим пришестям Христа. Наголошується на домінуванні в античній філософії саме ідеї розуму людини, а в християнській філософії місце розуму посідає саме віра. Розум без віри втрачає будь-який сенс. Християнство збагачує античну думку ідеєю особистості й уводить розуміння гуманності в його сучасному смислі. Відмінністю християнської та античної думок є також різний підхід до проблеми людини в історії. При цьому виділяють два типи соціального буття: життя в повсякденності, яке позбавлене великих історичних передчуттів, і життя, яке спроектоване на історію.
В статье сделан сравнительный анализ решения проблемы смысла истории в античной философии и классической христианской. Акцентировано внимание на том, что античная философия рассматривает историю как циклический процесс, где нет ожидания чего-то нового. Классическое христианство выдвигает линейную модель понимания исторического процесса, где история двигается к определенному финалу, который связанный со вторым пришествием Христа. Акцентируется внимание на доминировании в античной философии идеи разума человека, а в христианской философии место разума занимает именно вера. Разум без веры утрачивает любой смысл. Христианство обогащает античную мысль идеей личности и вводит понимание гуманности в его современном смысле. Отличием христианской и античной мысли является также разный подход к проблеме человека в истории. При этом выделяют два типа социального бытия: жизнь в повседневности, которая лишена больших исторических предчувствий, и жизнь, которая спроектирована на историю.
A comparative analysis concerning the problem of the sense of history in ancient philosophy and classical Christianity is made in this article. It was focused, that ancient philosophy considers history as cyclic process where there is no expectation of something new. Classical Christianity makes linear model of understanding of historical process, where history moves to certain final, which is connected with the second coming of Christ. The dominance of the idea of human mind in ancient philosophy is emphasized in this article. But in Christian philosophy faith itself takes place of mind. Mind without faith loses any sense. Christianity enriches ancient conception with the idea of personality and introduces the understanding of humanity in its modern sense. The approach to the problem of man existence in history is different in Christian and ancient conceptions. Thus, two types of social being are distinguished. From the one hand, it is the everyday life, which is deprived of great historical premonitions, and from the other hand, the life which is projected on the history.
В статье сделан сравнительный анализ решения проблемы смысла истории в античной философии и классической христианской. Акцентировано внимание на том, что античная философия рассматривает историю как циклический процесс, где нет ожидания чего-то нового. Классическое христианство выдвигает линейную модель понимания исторического процесса, где история двигается к определенному финалу, который связанный со вторым пришествием Христа. Акцентируется внимание на доминировании в античной философии идеи разума человека, а в христианской философии место разума занимает именно вера. Разум без веры утрачивает любой смысл. Христианство обогащает античную мысль идеей личности и вводит понимание гуманности в его современном смысле. Отличием христианской и античной мысли является также разный подход к проблеме человека в истории. При этом выделяют два типа социального бытия: жизнь в повседневности, которая лишена больших исторических предчувствий, и жизнь, которая спроектирована на историю.
A comparative analysis concerning the problem of the sense of history in ancient philosophy and classical Christianity is made in this article. It was focused, that ancient philosophy considers history as cyclic process where there is no expectation of something new. Classical Christianity makes linear model of understanding of historical process, where history moves to certain final, which is connected with the second coming of Christ. The dominance of the idea of human mind in ancient philosophy is emphasized in this article. But in Christian philosophy faith itself takes place of mind. Mind without faith loses any sense. Christianity enriches ancient conception with the idea of personality and introduces the understanding of humanity in its modern sense. The approach to the problem of man existence in history is different in Christian and ancient conceptions. Thus, two types of social being are distinguished. From the one hand, it is the everyday life, which is deprived of great historical premonitions, and from the other hand, the life which is projected on the history.
Бібліографічний опис
Кротов К. В. Античність і Середньовіччя: порівняльний аналіз вирішення проблеми смислу історії / К. В. Кротов // Актуальні проблеми філософії та соціології: Науково-практичний журнал / Голов. ред. Д. В. Яковлев; відпов. секретар І. В. Шамша; Міністерство освіти і науки України; Національний університет "Одеська юридична академія". - Одеса, 2016. - Вип. 11. - С. 59-62.
Ключові слова
модель історії, смисл історії, есхатологія, античність, середньовіччя, модель истории, смысл истории, эсхатология, античность, средневековья, model of history, sense of history, eschatology, antiquity, Middle Ages
Цитування
Кротов К. В. Античність і Середньовіччя: порівняльний аналіз вирішення проблеми смислу історії / К. В. Кротов // Актуальні проблеми філософії та соціології: Науково-практичний журнал / Голов. ред. Д. В. Яковлев; відпов. секретар І. В. Шамша; Міністерство освіти і науки України; Національний університет "Одеська юридична академія". - Одеса, 2016. - Вип. 11. - С. 59-62.