Case concerning maritime delimitation in the Black Sea (Romania v. Ukraine). Investigation of positions

Abstract

У даній статті автором було вивчено матеріали про розмежування морських просторів, що були підготовлені за згодою відповідних держав Міжнародним судом ООН. Обрання тематики дослідження було обумовлене конкретною метою – показати те, яким чином Міжнародний суд ООН інтерпретував договірні джерела міжнародного морського права, як він визначив діючі звичаєві правові норми та принципи, та застосовував міжнародне право щодо розмежування морських просторів суміжних держав. Також було досліджено, яким чином відповідні чинники були враховані у конкретних спорах про делімітацію морських просторів та викладені у якості міжнародно-правових аргументів. Крім того, вивчення матеріалів розгляду справи дало можливість визначити правові позиції держав щодо проблем розмежування морських просторів та вивчити міжнародно-правову оцінку таких позицій Міжнародним судом ООН. Автор підсумовує, що спір між Україною та Румунією є територіальним спором щодо розмежування шельфу Чорного моря. У випадку, якщо Міжнародний суд ООН визнав би о. Зміїний саме островом (як він позначений на українських картах), Україна мала б монополію на розробку нафти та газу на шельфі. Якби ця ділянка землі була би визнана скелею, як запевняла Румунія, то доступ до них був би наданий саме цій державі. Обидві сторони сподівалися на різний результат вирішення спору, але рішення Суду виявилося подвійним і встановлена лінія розмежування стала компромісом, що є обов’язковим для обох сторін. Припускається, що головною причиною такого рішення Міжнародного суду ООН стала відмова України від співробітництва з американським інвестором (Ванко) у розробці шельфу. In this article, I had studied the materials about the delineation at sea, carried out, with the consent of the respective states, by the UN International Court of Justice. Such a choice is conditioned by a specific goal-to show how the International Court interpreted contractual sources of international maritime law, how it identified the applicable customary legal norms and principles, how it applied international law on the delineation at sea, to what extent the relevant factors were taken into account in specific situations of maritime delimitation, as he set forth the appropriate international legal argument. In addition, the study of the Court’s materials provides opportunities to identify the legal positions of the disputing States on the problems of delineation at sea and the international legal assessment of such positions by the Court.