Баланс інтересів суб’єктів права інтелектуальної власності крізь призму принципів пропорційності та справедливості

Завантаження...
Ескіз

Дата

2020

Автори

Чепис, Олеся Іванівна
Чепис, О. І.
Чепис, Олеся Ивановна
Chepys, Olesia I.

Назва журналу

ISSN журналу

Назва тому

Видавець

Одеса : Гельветика

Анотація

Справедливий баланс, зокрема у праві інтелектуальної власності, фактично є основною метою правового регулювання. А оскільки право (й законодавство) є відкритою, динамічною, такою, що розвивається, системою, то в ньому спонтанно або свідомо виникають моменти неузгодженості, або дисбалансу, які виявляються й тією чи іншою мірою усуваються. Водночас в умовах гіпердинамічного розвитку інформаційного простору та технологій регулювання має бути максимально гнучким. Зокрема, баланс інтересів суб’єктів права інтелектуальної власності може забезпечуватись наділенням їх рівними можливостями для реалізації цих інтересів. Водночас статична рівновага інтересів однозначно не може бути оптимальною формою збалансування інтересів суб’єктів права інтелектуальної власності, оскільки за певних обставин об’єктивно необхідно встановлювати пріоритет одного інтересу над іншим. Також забезпечення балансу інтересів є однією із ключових завдань правосуддя. Тому одним зі способів установлення оптимального співвідношення інтересів у сфері інтелектуальної власності може слугувати звернення до судової практики, зокрема практики Європейського суду із прав людини, оскільки однією з метаідей, котрі лежать в основі більшості правових позицій ЄСПЛ є ідея балансу інтересів. Оскільки право не може охопити своїм регулюванням усі відносини (через кількісні, якісні та економічні причини), на допомогу приходять принципи, зокрема принцип справедливості та принцип пропорційності, зважаючи на які й повинні вирішуватись конфлікти інтересів. ЄСПЛ у кожній ситуації досліджує, наскільки було дотримано державною владою справедливий баланс між інтересами суспільства й вимогами захисту приватних інтересів окремої особи. Доречність та необхідність правових обмежень означає, що розмір (обсяг) самого публічно-правового обмеження має бути диференційований, залежно від конкретних обставин. Щодо підходу до захисту прав інтелектуальної власності загалом, показово, що підхід ЄСПЛ не відрізняється від його звичайного підходу: він розглядає й погоджує різні права та інтереси та оцінює необхідність і пропорційність утручання у здійснення певного права, захищеного Конвенцією.
Справедливый баланс, в частности в праве интеллектуальной собственности, фактически является основной целью правового регулирования. А поскольку право (и законодательство) является открытой, динамичной, такой развивающейся системой, то в нем спонтанно или сознательно возникают моменты несогласованности, или дисбаланса, которые проявляются и в той или иной степени устраняются. В то же время в условиях гипердинамического развития информационного пространства и технологий регулирование должно быть максимально гибким. В частности, баланс интересов субъектов права интеллектуальной собственности может обеспечиваться наделением их равными возможностями для реализации этих интересов. В то же время статическое равновесие интересов однозначно не может быть оптимальной формой сбалансирования интересов субъектов права интеллектуальной собственности, поскольку при определенных обстоятельствах объективно необходимо устанавливать приоритет одного интереса над другим. Также обеспечение баланса интересов является одной из ключевых задач правосудия. Поэтому одним из способов установления оптимального соотношения интересов в сфере интеллектуальной собственности может служить обращение к судебной практике, в частности практики Европейского суда по правам человека, поскольку одной из метаидей, которые лежат в основе большинства правовых позиций ЕСПЧ является идея баланса интересов. Поскольку право не может охватить своим регулированием все отношения (через количественные, качественные и экономические причины), на помощь приходят принципы, в частности принцип справедливости и принцип пропорциональности, учитывая которые и должны решаться конфликты интересов. ЕСПЧ в каждой ситуации исследует, насколько были соблюдены государственной властью справедливый баланс между интересами общества и требованиями защиты частных интересов отдельной личности. Уместность и необходимость правовых ограничений означает, что размер (объем) самого публично-правового ограничения должен быть дифференцированный в зависимости от конкретных обстоятельств. В подходе к защите прав интеллектуальной собственности в целом, показательно, что подход ЕСПЧ не отличается от его обычного подхода: он рассматривает и согласовывает различные права и интересы и оценивает необходимость и пропорциональность вмешательства в осуществление определенного права, защищенного Конвенцией.
A fair balance, particularly in intellectual property law, is in fact the main purpose of legal regulation. And since the law (and legislation) is a developing, open, dynamic system, it spontaneously or consciously there are moments of inconsistency or imbalance, which are identified and to some extent eliminated. At the same time, in the conditions of hyperdynamic development of information space and control technologies, it should be as flexible as possible. In particular, balance of interests of the subjects of intellectual property rights can be ensured by giving them equal opportunities to realize these interests. In this case, the static balance of interests clearly can not be the optimal form of balancing interests of the subjects of intellectual property rights, because in certain circumstances it is objectively necessary to establish the priority of one interest over another. Ensuring a balance of interests is also a key goal of justice. Therefore, one of the ways to establish the optimal balance of interests in the field of intellectual property can be recourse to case law, in particular the case law of the European Court of Human Rights, as one of the meta-ideas underlying most legal positions of the ECtHR is the idea of balance of interests. Since the law cannot cover all relations (for quantitative, qualitative and economic reasons), principles come to the rescue, in particular the principle of fairness and the principle of proportionality, in the light of which conflicts of interest must be resolved. In each situation, the ECtHR examines the extent to which the public authorities have struck a fair balance between interests of society and the requirements of protecting the private interests of the individual. The relevance and necessity of legal restrictions means that the size (scope) of the public law restriction itself should be differentiated depending on the specific circumstances. As for the approach to the protection of intellectual property rights in general, it is noteworthy that the approach of the ECtHR does not differ from its usual approach: it considers and reconciles different rights and interests and assesses the necessity and proportionality of interference with a right protected by the Convention.

Бібліографічний опис

Чепис О. І. Баланс інтересів суб’єктів права інтелектуальної власності крізь призму принципів пропорційності та справедливості / О. І. Чепис // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. пр. Вип. 85 / редкол.: Г. I. Чанишева (голов. ред.) та ін. – Одеса : Гельветика, 2020. – С. 241-246.

Ключові слова

інтереси, баланс, рівновага, пропорційність, справедливість, інтелектуальна власність, интересы, баланс, равновесие, пропорциональность, справедливость, интеллектуальная собственность, interests, balance, proportionality, justice, intellectual property, Research Subject Categories::LAW/JURISPRUDENCE

Цитування

Чепис О. І. Баланс інтересів суб’єктів права інтелектуальної власності крізь призму принципів пропорційності та справедливості / О. І. Чепис // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. пр. Вип. 85 / редкол.: Г. I. Чанишева (голов. ред.) та ін. – Одеса : Гельветика, 2020. – С. 241-246.