Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
за спеціальністю 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова
експертиза; оперативно-розшукова діяльність. – Національний університет
«Одеська юридична академія», Одеса, 2020.
Дисертація є першою в Україні, після набрання чинності КПК України
2012 року, кваліфікаційною науковою працею, в якій на основі комплексного
аналізу проблем правотворчого та правозастосовного характеру розроблено й
обґрунтовано концепцію достатності доказів у кримінальному провадженні.
У дисертації охарактеризовано систему процесуальних властивостей
доказів, розкрито їх зміст і встановлено місце у ній достатності доказів. Розкрито
сутність достатності доказів як їх процесуальної властивості, на підставі чого
надано авторське визначення її поняття і запропоновано авторську концепцію
достатності доказів у кримінальному провадженні. Визначено співвідношення
достатності доказів та предмета і меж кримінального процесуального
доказування. Встановлено взаємозв’язок достатності доказів і стандартів
доказування у кримінальному провадженні. Розкрито механізм встановлення
достатності доказів у ході застосування заходів забезпечення кримінального
провадження. Визначено особливості встановлення достатності доказів у
ході повідомлення про підозру. Охарактеризовано механізм встановлення
достатності доказів у ході закінчення досудового розслідування. Розкрито
особливості встановлення достатності доказів під час судового провадження
у першій інстанції. Визначено механізм встановлення достатності доказів під
час провадження у суді апеляційної інстанції.
Розроблено науково обґрунтовані пропозиції, спрямовані на
вдосконалення КПК України у частині визначення поняття достатності доказів
і механізму її встановлення під час досудового розслідування та судового
провадження.
Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических
наук по специальности 12.00.09 – уголовный процесс и криминалистика;
судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность. – Национальный
университет «Одесская юридическая академия», Одесса, 2020.
Диссертация является первой в Украине, после вступления в силу УПК
Украины 2012 года, квалификационной научной работой, в которой на основе
комплексного анализа проблем правотворческого и правоприменительного
характера разработана и обоснована концепция достаточности доказательств
в уголовном производстве.
В диссертации охарактеризована система процессуальных свойств
доказательств, раскрыто их содержание и установлено место в ней
достаточности доказательств. Раскрыта сущность достаточности доказательств
как их процессуального свойства, на основании чего предоставлено
авторское определение ее понятия и предложена авторская концепция
достаточности доказательств в уголовном производстве. Определено
соотношение достаточности доказательств и предмета и пределов уголовного
процессуального доказывания. Установлена взаимосвязь достаточности
доказательств и стандартов доказывания в уголовном производстве. Раскрыт
механизм установления достаточности доказательств в ходе применения
мер обеспечения уголовного производства. Определены особенности
установления достаточности доказательств в ходе сообщения о подозрении.
Охарактеризован механизм установления достаточности доказательств в ходе
окончания досудебного расследования. Раскрыты особенности установления
достаточности доказательств во время судебного производства в первой
инстанции. Определен механизм установления достаточности доказательств
в ходе производства в суде апелляционной инстанции.
Разработаны научно обоснованные предложения, направленные на
совершенствование УПК Украины в части определения понятия достаточности
доказательств и механизма ее установления в ходе досудебного расследования
и судебного производства.
Dissertation for the scientific degree of the Candidate of Legal Sciences in
specialty 12.00.09 – Criminal Procedure and Criminalistics; Forensic Examination;
Operational search activity. – National University «Odesa Law Academy», Odesa,
2020.
The dissertation is the first qualifying scientific work in Ukraine, after the
entry into force the CPC of Ukraine from 2012, in which, on the basis of a complex
analysis of problems of law-making and law enforcement nature, the concept of the
sufficiency of evidences in criminal proceedings was developed and substantiated.
The essence of the sufficiency of evidences is defined in the dissertation by the
separation of its essential elements, which allowed to reveal the ontological bases
of the concept of this procedural property of the evidences. The author defines of
the notion of the sufficiency of evidences is provided as their systemic procedural
property, which reflects the presence of a set of proper, admissible and reliable
evidences and is established on the basis of the internal conviction of the subject
of proof, which is based on a comprehensive, complete and impartial examination
of all circumstances of the criminal proceedings at the specific moment of criminal
proceedings for the purpose of making the appropriate procedural decision. The
author’s conception of the sufficiency of evidences as their procedural property in
criminal proceedings is offered.
The system of procedural properties of evidences is characterized, in
which, along with the sufficiency as their systemic procedural property, the
relevance, admissibility and reliability as their individual procedural properties are
distinguished.
The relationship between the sufficiency of evidences and the subject of the
criminal procedural proof is established. The relationship between the sufficiency of
evidences and limits of the criminal procedural proof is established.
The approaches to the definition of the concept and the system of standards
of proof formed in the doctrine of the criminal process is investigated, on the basis
of which the author’s approach to their definition is formed. The sufficiency of
evidences is described as an indispensable condition for the application of standards
of proof during adopting appropriate procedural decisions and ensuring of their
observance, as well as the correlation of this property of evidences with each of the
basic standards of formation of the level of conviction necessary for making the
relevant procedural decision (standards «reasonable suspicion», «sufficient reason»
and «beyond reasonable doubt») is revealed.
The mechanism of establishing the sufficiency of evidences in the course of
application of measures of ensuring criminal proceedings is revealed. Taking into
account the rules of criminal procedural law, the jurisprudence of national courts
and the ECHR and theoretical approaches, the peculiarities of establishing the
sufficiency of evidences during the decision by the investigating judge on the issue
of preventive measures are singled out.
The peculiarities of establishing the sufficiency of evidences during the
suspicion notification are identified. The doctrinal definition of the evidences
sufficient for suspicion of committing a criminal offense is improved by presenting
it taking into account the essential elements of the sufficiency of evidences with
their specification regarding the notification of suspicion.
The effect of the sufficiency of evidences on determining the form of the
end of the pre-trial investigation is determined and it is considered as a necessary
condition for ensuring the validity of the procedural decisions of the prosecution
side to be taken in connection with the end of the pre-trial investigation.
The peculiarities of establishing the sufficiency of evidences during trial at
first instance are revealed. The content of the sufficiency of evidences in the context
of the decree of a decision on the election, amendment and cancellation of measures
of ensuring criminal proceedings as interim judgments and a guilty or acquittal
verdict, a decision about the application of compulsory measures of medical or
educational character, a decision about the close of criminal proceedings as final
court decisions is characterized. The cases of evaluation of the evidences in terms
of their sufficiency by the sides of the criminal proceedings during the trial at first
instance are summarized.
The mechanism for establishing the sufficiency of the evidences during the
proceedings in the court of appeal is determined. The range of procedural documents
and actions of the sides of the criminal proceedings, which reflect their assessment
of the evidences in terms of their sufficiency during the appeal proceedings, are
summarized.
With a view to improve the regulatory model of the sufficiency of evidences
as their procedural property, it is proposed to make changes and additions the CPC
of Ukraine, which clarify the notion of the sufficiency of evidences by consolidating
the notion of sufficient evidences, to clarify the range of circumstances to be taken
into account by the investigating judge in deciding the issue of temporary restriction
in the use of a special right and removal from office, to specify the grounds of the
notice of suspicion and requirements for the contents of the suspicion report and the
indictment etc.
