Сучасні умови реформування правового регулювання земельних відносин спрямовані на забезпечення раціонального й ефективного використання земельних ресурсів, як важливого чинника побудови сильної та незалежної держави. Реформування земельного законодавства України не можливе без вивчення і врахування історичного досвіду становлення й розвитку правового регулювання земельних відносин на українських землях від найдавніших часів і до сьогодні.
В 1918 р. Австро-Угорська монархія фактично припинила існувати, а на її руїнах виникли нові національні держави,
з-поміж яких і Західно-Українська Народна Республіка. Цього ж року українські військові формування встановили контроль над найважливішими стратегічними об’єктами Львова та Східної Галичини. Ця подія увійшла в історію як «листопадовий чин». У зв’язку з цим особливий інтерес викликає історико-правовий аналіз розвитку земельних правовідносин в Західно-Українській
Народній Республіці (1918-1919 рр.). У статті проаналізовано особливості розвитку земельних правовідносин в Західно-Українській Народній Республіці (1918-1919 рр.). Зазначено, що влада Західно-Української Народної Республіки намагалася уникнути популістського розв’язання земельного питання в Галичині. Державний секретаріат шукав компромісу в складних соціальних обставинах, дотримуючись принципів правового регулювання і поваги до виробленого в галицьких селян почуття приватної власності. Зважений підхід до питання з мало- і безземеллям, яке багато років не могла вирішити в краї австрійська влада, ще не означав успішної реалізації аграрної реформи. Зазначено про земельну реформу в Західно-Українській Народній Республіці, яка мала соціальний
характер і західноєвропейську спрямованість. Земельний закон від 14 квітня 1919 р. не мав завершеного вигляду, бо уникав розв’язання деяких складних питань до зібрання майбутнього Сейму. Показано, що реалізації аграрної реформи і становленню нових правовідносин у земельній сфері українських селах завадили зовнішньополітичні обставини та припинення існування Західно-Української Народної Республіки як незалежної держави.
Современные условия реформирования правового регулирования земельных отношений направлены на обеспечение рационального и эффективного использования земельных ресурсов, как важного фактора построения сильной и независимой страны. Реформирование земельного законодательства Украины невозможно без изучения и учета исторического опыта становления и развития правового регулирования земельных отношений на украинских землях от древнейших времен и до наших дней.
В 1918 Австро-Венгерская монархия фактически перестала существовать, а на ее руинах возникли новые национальные государства, среди которых и Западно-Украинская Народная Республика. В этом году украинские военные формирования установили контроль над важнейшими стратегическими объектами Львова и Восточной Галиции. Это событие вошло в историю как «ноябрьский чин». В связи с этим особый интерес вызывает историко-правовой анализ развития земельных правоотношений в Западно-Украинской Народной Республике (1918-1919 гг.). В статье проанализированы особенности развития земельных правоотношений в Западно-Украинской Народной Республике (1918-1919 гг.). Отмечено, что власти Западно-Украинской Народной Республики пытались избежать популистского решения земельного вопроса в Галичине. Государственный секретариат искал компромисса в сложных социальных обстоятельствах, соблюдая принципы правового регулирования и уважения к выработаному у галицких крестьян чувству частной собственности. Взвешенный подход к вопросу с мало- и безземелью, которое много лет не могла решить в крае австрийская власть, еще не означал успешной реализации аграрной реформы. Указана земельная реформа в Западно-Украинской Народной Республике, которая имела социальный
характер и западноевропейскую направленность. Земельный закон от 14 апреля 1919 не имел завершенный вид, потому избегал решения некоторых сложных вопросов в собрание будущего Сейма. Показано, что реализации аграрной реформы и становлению новых правоотношений в земельной сфере украинских селах помешали внешнеполитические обстоятельства и прекращения существования Западно-Украинской Народной Республики как независимого государства.
Modern conditions for reforming the legal regulation of land relations are aimed at ensuring the
rational and efficient use of land resources as an important factor in building a strong and
independent state. Reforming the land legislation of Ukraine is impossible without studying and
taking into account the historical experience of formation and development of legal regulation of
land relations in the Ukrainian lands from ancient times to the present day. In 1918, the
Austro-Hungarian monarchy virtually ceased to exist, and new nation-states emerged on its ruins,
including the Western Ukrainian People’s Republic.
In the same year, Ukrainian military units established control over the most important strategic
sites in Lviv and Eastern Galicia in general. This event went down in history as the “November
Act”. In this regard, of particular interest is the historical and legal analysis of the
development of land relations in the Western Ukrainian People’s Republic (1918-1919). The article
analyzes the peculiarities of the development of land relations in the Western Ukrainian People’s
Republic (1918-1919). It is noted that the authorities of the Western Ukrainian People’s Republic
tried to avoid a populist solution to the land issue in Galicia. The Secretariat of State sought a
compromise in difficult social circumstances, adhering to the principles of legal regulation and
respect for the sense of private property developed by Galician peasants.
A balanced approach to the issue of scarce and landlessness, which for many years could not be
solved by the Austrian authorities in the region, but did not mean the successful implementation of
agrarian reform. The land reform in the Western Ukrainian People’s Republic, which had a social
character and a Western European orientation, is mentioned.
The Land Law of April 14, 1919, was not finalized because it avoided resolving some difficult
issues before the future Seimas convened. It is shown that the implementation of agrarian reform
and the formation of new legal relations in the land sphere in Ukrainian villages were hindered by
foreign policy circumstances and the cessation of the existence of the Western Ukrainian People’s
Republic as an independent state.
