Наукова стаття присвячена аналізу змін, внесених до інституту юридичної відповідальності за порушення заходів, спрямованих на запобігання поширенню інфекційних хвороб. Зокрема, досліджено посилення адміністративної та кримінальної відповідальності фізичних осіб і посадових осіб у разі порушення заходів запобігання інфекційним хворобам. Наведено та проаналізовано приклади судової практики щодо застосування адміністративної відповідальності за порушення правил щодо карантину людей.На підставі аналізу чинних нормативно-правових актів, якими врегульовано відносини в досліджуваній сфері, автором акцентовано увагу на тому, що карантин і обмежувальні протиепідемічні заходи являють собою заходи, які спрямовані передусім на запобігання поширенню інфекційних хвороб. Різниця полягає лише в тому, що обмежувальні протиепідемічні заходи застосовуються з метою запобігання поширенню інфекційних хвороб, а карантин – з метою запобігання особливо небезпечним інфекційним хворобам.Зазначено, що під час протидії інфекційним хворобам може діяти низка обмежень, що узагальнено зводились до таких: заборонено відвідування закладів здобувачам освіти, проведення спортивно-масових заходів, регулярних перевезень пасажирів автомобільним і залізничним транспортом; припинено проведення планових заходів із госпіталізації, припинено проведення планових операцій; заборонено перебування у громадських місцях без одягнутих засобів індивідуального захисту – захисної маски або респіратора, низка інших.Ілюстрацією притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил карантину людей є значна кількість судових рішень, які винесені протягом установленого урядом карантину на території України. Проте судова практика притягнення адміністративної відповідальності за вказане адміністративне правопорушення має неоднозначний характер: значна кількість судових справ передбачає повернення справи про адміністративне правопорушення до Управління патрульної поліції для належного оформлення.
The scientific article is devoted to the analysis of the changes brought to the institute of legal responsibility for violation of the measures directed on prevention of distribution of infectious diseases. In particular, the strengthening of administrative and criminal liability of individuals and officials in violation of measures to prevent infectious diseases has been studied. Examples of court practice on the application of administrative liability for violating the rules on quarantine of people are given and analyzed.Based on the analysis of current regulations governing the relationship in the study area, the author emphasizes that both quarantine and restrictive anti-epidemic measures are measures aimed primarily at preventing the spread of infectious diseases. The only difference is that restrictive anti-epidemic measures are used to spread infectious diseases, and quarantine is used to prevent particularly dangerous infectious diseases.It is noted that during the fight against infectious diseases there may be a number of restrictions, which were generally reduced to the following: it is forbidden to visit educational institutions, holding sports events, regular transportation of passengers by road and rail; planned hospitalization measures were stopped, planned operations were stopped; it is forbidden to stay in public places without wearing personal protective equipment – a protective mask or respirator, and a number of others.An illustration of the prosecution for violating the rules on quarantine of people is the significant number of court decisions issued during the quarantine established by the government in Ukraine. However, the case law in bringing administrative liability for this administrative offense is ambiguous: a significant number of court cases involve returning the case of an administrative offense to the Patrol Police Department for proper registration.The analysis of the given examples of judicial practice testifies to the absence of a single legal position of courts in resolving administrative cases under the newly introduced Article 44³ Code of Ukraine on Administrative Offenses
Научная статья посвящена анализу изменений, внесенных в институт юридической ответственности за нарушение мер, направленных на предотвращение распространения инфекционных болезней. В частности, исследованы усиление административной и уголовной ответственности физических лиц и должностных лиц в случае нарушения мер предупреждения инфекционных болезней. Приведены и проанализированы примеры судебной практики по применению административной ответственности за нарушение правил карантина людей.На основании анализа действующих нормативно-правовых актов, которыми урегулированы отношения в исследуемой сфере, автором акцентировано внимание на том, что карантин и ограничительные противоэпидемические мероприятия представляют собой меры, направлены прежде всего на предотвращение распространения инфекционных болезней. Разница заключается лишь в том, что ограничительные противоэпидемические меры применяются с целью предотвращения распространения инфекционных болезней, а карантин - с целью предотвращения особо опасным инфекционным болезням.Отмечено, что во время противодействия инфекционным болезням может действовать ряд ограничений, обобщенно сводились к следующему: запрещено посещение заведений соискателям образования, проведение спортивно-массовых мероприятий, регулярных перевозок пассажиров автомобильным и железнодорожным транспортом; прекращено проведение плановых мероприятий по госпитализации, прекращено проведение плановых операций; запрещено пребывание в общественных местах без одетых средств индивидуальной защиты - защитной маски или респиратора, ряд других. Иллюстрациею привлечения к административной ответственности за нарушение правил карантина людей есть множество судебных решений, вынесенных в течение установленного правительством карантина на территории Украины. Однако судебная практика привлечения административной ответственности за указанное административное правонарушение имеет неоднозначный характер: значительное количество судебных дел предусматривает возвращение дела об административном правонарушении в Управление патрульной полиции для надлежащего оформления.
