Бандитизм є одним із найнебезпечніших злочинів проти громадської безпеки. Враховуючи останні події в Україні, коли на тлі політичної та соціальної кризи у державі все частіше створюють організовані злочинні групи, часто озброєні, виникають незаконні воєнізовані формування, наявна велика
кількість зброї, що на незаконних підставах знаходиться у володінні окремих осіб і рух якої дуже важко проконтролювати або відстежити, стає зрозумілим, чому збільшується кількість вчинюваних злочинів з використанням вогнепальної зброї, вибухівки як окремими особами, так і озброєними злочинними угрупуваннями. Функціонування в Україні банд, метою існування яких є вчинення озброєних нападів на підприємства,
установи, організації чи на окремих осіб, загрожує як громадській безпеці, так і життю, здоров’ю окремих громадян та їх власності, перешкоджає нормальній господарській діяльності, створює стан незахищеності суспільства від злочинних посягань. Все це зумовлює необхідність вжиття з боку
держави ефективних заходів, у тому числі й кримінально-правового характеру, спрямованих на протидію бандитизму. Але ефективність таких заходів навряд чи можлива без чіткого розуміння юридичної природи бандитизму, якого можна досягнути, проаналізувавши досвід кримінальної відповідальності за бандитизм у законодавстві зарубіжних країн. У кримінальному законодавстві окремих зарубіжних держав законодавець диференціював відповідальність учасників банд залежно від виконуваних ролей. Зарубіжний досвід диференціації кримінальної відповідальності за бандитизм заслуговує на увагу, оскільки створення банди, участь у вчинених нею злочинах та інші форми участі в цьому об’єднанні – різні за змістом і ступенем суспільної
небезпеки форми об’єктивної сторони бандитизму. Тому встановлювати кримінальну відповідальність за
ці діяння в одній частині статті Особливої частини КК (як це передбачено у ст. 257 КК України) не доцільно.
Бандитизм является одним из самых опасных преступлений против общественной безопасности. Учитывая последние события в Украине, когда на фоне политического и социального кризиса в государстве все чаще создают организованные преступные группы, часто вооруженные, возникают незаконные военизированные формирования, имеется большое
количество оружия, которое на незаконных основаниях находится во владении отдельных лиц и движение которого очень трудно проконтролировать или отследить, становится понятным, почему увеличивается количество совершаемых преступлений с использованием огнестрельного оружия, взрывчатки как отдельными лицами, так и вооруженными преступными группировками. Функционирование в Украине банд, целью которых является совершение вооруженных нападений на предприятия,
учреждения, организации либо на отдельных лиц, грозит как общественной безопасности, так и жизни, здоровью отдельных граждан и их собственности, препятствует нормальной хозяйственной деятельности, создает состояние незащищенности общества от преступных посягательств. Все это предопределяет необходимость принятия со стороны
государства эффективных мер, в том числе и уголовно-правового характера, направленных на противодействие бандитизма. Но эффективность таких мер вряд ли возможна без четкого понимания юридической природы бандитизма, которого можно достичь, проанализировав опыт уголовной ответственности за бандитизм в законодательстве зарубежных стран. В уголовном законодательстве отдельных зарубежных государств законодатель дифференцировал ответственность участников банд в зависимости от выполняемых ролей. Зарубежный опыт дифференциации уголовной ответственности за бандитизм заслуживает внимания, поскольку создание банды, участие в совершенных ею преступлениях и другие формы участия в этом объединении - разные по содержанию и степени общественной
опасности формы объективной стороны бандитизма. Поэтому устанавливать уголовную ответственность за
эти деяния в одной части статьи Особенной части УК (как это предусмотрено в ст. 257 УК Украины) не целесообразно.
Banditry is one of the most dangerous crimes against public safety. Given the recent events in
Ukraine, when the political and social crisis in the country is increasingly creating organized criminal
groups, often armed, there are illegal paramilitaries, there are a large number of weapons that are
illegally owned by individuals and whose movement is very difficult to control. or to trace, it
becomes clear why the number of crimes committed with the use of firearms, explosives, both by
individuals and armed criminal groups is increasing.
The operation of gangs in Ukraine, the purpose of which is to carry out armed attacks on
enterprises, institutions, organizations or individuals, threatens public safety in general and the
lives, health of individuals and their property, hinders the normal economic activity that
creates the state insecurity of society from criminal encroachments. All this presupposes the need
for the state to take effective measures, including criminal law, aimed at combating banditry.
But the effectiveness of such measures is hardly possible without a clear understanding of the
legal nature of banditry, which can be achieved, including by analyzing the experience of
criminal liability for banditry in the legislation of foreign countries.
In the criminal law of some foreign countries, the legislator differentiated the responsibility of
gang members depending on the roles performed. Foreign experience in differentiating criminal
liability for banditry deserves attention, because the creation of a gang, participation in crimes
committed by it, and other forms of participation in this association are different in content and
degree of public danger forms of the objective side of banditry. Therefore, it is not expedient to
establish criminal liability for these acts in one part of the article of the Special Part of the
Criminal Code (as provided for in Article 257 of the Criminal Code of Ukraine).
