У статті розглядається необхідність дослідження проблем розвитку та становлення механізму реалізації адміністративно-правового режиму цивільно-військового співробітництва в Україні. Зазначено, що питання адміністративно-правових режимів у тому чи іншому аспекті досліджували як вітчизняні, так і закордонні автори, а саме: В. Б. Авер’янов, О. М. Бандурка, Є. О. Бараш, В. В. Бєлєвцева, Ю. П. Битяк, О. Г. Братель, А. С. Васильєв, І. П. Голосніченко, В. В. Зуй, С. В. Ківалов, Т. О. Коломоєць, В. М. Комарницький, А. Т. Комзюк, С.О. Кузніченко, С. К. Могил, Т. П. Мінка, В. Я. Настюк, С. В. Пєтков, В. М. Плішкін, М. М. Тищенко й інші. А до питання цивільно-військового співробітництва звертались також низка науковців юристів та військовослужбовців, зокрема: Б .В. Бернадський, С. І. Денисенко, Р. О. Додонов, В. В. Коваленко, І. М. Коропатнік, В. О. Кушнір, О. О. Оліфіров, С. В. Пєтков, І. П. Рущенко, С .М. Салкуцан, О. Ф. Сальнікова, В.М. Тарасов, В. М. Телелим, І .М. Шопіна й інші.Визначено основні нормативно-правові акти, які регулюють діяльність Управління цивільно-військового співробітництва в Україні. Визначено, що після запровадження в Україні адміністративно-правового режиму цивільно-військового співробітництва на визволених територіях України підвищилася довіра місцевих жителів до діяльності Збройних сил України у районах дислокації військових частин та підрозділів угруповань військ. Надається допомога цивільному населенню визволених територій, а також організовано взаємодію з іншими військовими формуваннями та правоохоронними органами, місцевими органами влади, засобами масової інформації, різноманітними гуманітарними організаціями та приватним сек-тором у районах проведення операції Об’єднаних сил. Констатовано, що процес реалізації адміністративно-правового режиму цивільно-військового співробітництва і дотепер недостатньо висвітлений вітчизняними та закордонними науковцями. Можна припустити, що основна причина такого явища полягає в тому, що виникнення, становлення й удосконалення системи співробітництва цивільного населення та військової організації, починаючи з періоду існування Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки в історії України і закінчуючи сьогоденням, характеризується хронічною політичною нестабільністю та постійним реформуванням означеної сфери, особливо за сучасних умов.
The article considers the necessity to investigate an issue of development and establishment of the mechanism realization of the administrative-legal regime of the civil-military cooperation in Ukraine. It is noted that the issue of the administrative-legal regimes in one or another aspects has been investigated by the national as well as foreign authors, in particular: V. B. Averyanov, O. M. Bandurka, E. O. Barash, V. V. Belevtseva, Y. P. Bytyak, O. H. Bratel, A. S. Vasyliev, I. P. Holosnichenko, V. V. Zuy, S. V. Kivalov, T. . Kolomoets, V. M. Komarnytskyi, A. T. Komzyuk, S. O. Kuznichenko, S. K. Mohyl, T. P. Minka, V. Y. Nastyuk, S. V. Petkov, V. M. Plishkin, M. M. Tishchenko et al. A number of the scientists, lawyer and militaries have also addressed the issue of civil-military cooperation, in particular: B.V. Bernadsky, P.I. Denysenko, P. O. Dodonov, V. V. Kovalenko, I. M. Koropatnik, V. O. Kushnir, O. O. Olifirov, S. V. Pietkov, I. P. Ruschenko, S. M. Salkutsan, O F. Salnikova, V. M. Tarasov, V. M. Telelym, I. M. Shopina et al.The main regulatory legal acts are determined, being regulating the activity of the Civil and Military Cooperation Department in Ukraine.It is determined that after the introduction of the administrative – legal regime of civil and military cooperation in Ukraine in the liberated territories of Ukraine, the confidence of the local residents in the activities of the Armed Forces of Ukraine in the areas of deployment of the force grouping military bases and units has increased. The assistance is provided to the civilian population of the liberated territories, as well as interoperability with other military formations and law enforcement agencies, local authorities, Mass Media, various humanitarian organizations and the private sector in the areas of operation of the joint forces. It is stated that the process of the administrative and legal regime implementation of the civil-military cooperation is still insufficiently covered by domestic and foreign scientists. We can assume that the main reason for this phenomenon is that the emergence, formation and improvement of the cooperation system between the civilian population and the military organization, starting from the period of existence of the UNR and ZUNR in the history of Ukraine and ending with the present, is characterized by chronic political instability and constant reform of this sphere, especially in modern conditions.
В статье рассматривается необходимость исследования проблем развития и становления механизма реализации административно-правового режима гражданско-военного сотрудничества в Украине. Указано, что вопрос административно-правовых режимов в том или ином аспекте исследовали как отечественные, так и зарубежные авторы, а именно: В. Б. Аверьянов, А. Н. Бандурка, Е. А. Бараш, В. В. Белевцев, Ю. П. Битяк, А. Г. Братель, А. С. Васильев, И. П. Голосниченко, В. В. Зуй, С. В. Кивалов, Т.А. Коломоец, В. Г. Комарницкий, А. Т. Комзюк, С. А. Кузниченко, С.К. Могил, Т. П. Минка, В. Я. Настюк, С. В. Петков, В. М. Плишкин, М. М. Тищенко и другие. А к вопросу гражданско-военного сотрудничества обращались также ряд ученых юристов и военнослужащих, в частности: Б .В. Бернадский, С. И. Денисенко, Г. А. Додонов, В. В. Коваленко, И. М. Коропатник, В. А. Кушнир, А. А. Олифиров, С. В. Петков, И. П. Рущенко, С .М. Салкуцан, А. Ф. Сальникова, В.М. Тарасов, В. М. Телелим, и .М. Шопина и инши.Визначено основные нормативно-правовые акты, регулирующие деятельность Управления гражданско-военного сотрудничества в Украине. Определено, что после введения в Украине административно-правового режима гражданско-военного сотрудничества на освобожденных территориях Украины повысилась доверие местных жителей к деятельности Вооруженных сил Украины в районах дислокации воинских частей и подразделений группировок войск. Оказывается помощь гражданскому населению освобожденных территорий, а также организовано взаимодействие с другими военными формированиями и правоохранительными органами, местными органами власти, средствами массовой информации, различными гуманитарными организациями и частным сек-тором в районах проведения операции Объединенных сил. Констатировано, что процесс реализации административно-правового режима гражданско-военного сотрудничества до сих пор недостаточно освещен отечественными и зарубежными учеными. Можно предположить, что основная причина такого явления заключается в том, что возникновение, становление и совершенствование системы сотрудничества гражданского и военной организации, начиная с периода существования Украинской Народной Республики и Западно-Украинской Народной Республики в истории Украины и заканчивая настоящим, характеризуется хронической политической нестабильностью и постоянным реформированием обозначенной сферы, особенно в современных условиях.
