Проблема numerus clausus способів судового захисту суб’єктивних цивільних прав на нерухоме майно

Завантаження...
Ескіз

Дата

2020

Автори

Спєсівцев, Денис Сергійович
Спєсівцев, Д. С.
Спесивцев, Денис Сергеевич
Spiesivtsev, Denys S.

Назва журналу

ISSN журналу

Назва тому

Видавець

Одеса : Гельветика

Анотація

Стаття присвячена розгляду проблеми застосування судом способів захисту суб’єктивних цивільних прав на нерухоме майно в умовах спеціально-дозвільного типу правового регулювання діяльності суду зі здійснення правосуддя.Аналізуючи ст. 16 Цивільного кодексу України, автор звертається до проблеми numerus clausus (закритого списку) способів захисту суб’єктивних цивільних прав взагалі і суб’єктивних цивільних прав на нерухоме майно зокрема й осмислює її в контексті змін, внесених до ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України та ст. 5 Господарського процесуального кодексу України. Автор зазначає, що діяльність суду зі здійснення правосуддя підпадає під спеціально-дозвільний тип правового регулювання, який дозволяє суду здійснювати лише ту юридичну поведінку, яка прямо визначена положеннями чинного цивільного законодавства України. У зв’язку з цим право суду визначати спосіб захисту цивільних прав, що не встановлений договором або законом, значно розширює межі судового розсуду. Водночас відповідний підхід виправданий в тих випадках, коли встановлені законом способи захисту не охоплюють всі можливі форми порушень суб’єктивних цивільних прав. При цьому суд відрізняється від інших суб’єктів правозастосування, зокрема, у зв’язку з тим, що має справу з випадками порушення суб’єктивних цивільних прав, що виходять за межі регулятивних моделей суспільних відносин. Порушення якраз і полягає в тому, що певною мірою воно має атиповий характер, не вкладається в запроваджену модель, є відхиленням від неї. Однак це не повинно бути перешкодою у захисті порушених прав. Висловлюється висновок, що внесення змін до абз. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України не спричинило абсолютного відходу від принципу numerus clausus способів захисту суб’єктивних цивільних прав на нерухоме майно, а лише надало суду можливість застосування для захисту прав спосіб захисту, який не суперечить закону, в умовах коли закон або договір взагалі не встановлюють ефективного способу захисту відповідних цивільних прав. При цьому через спеціально-дозвільний тип правового регулювання діяльності суду малоймовірним у відповідній ситуації є визначення судом способу захисту суб’єктивних цивільних прав на нерухоме майно, що взагалі не передбачений положеннями чинного цивільного законодавства України.
The article is devoted to consideration the problem of exercising means of protection of subjective civil rights on immovable property by court in context of specifically-authorizing type of legal regulation of the court’s activity in dispensing justice.In the analysis of the art. 16 of Civil Code of Ukraine (hereinafter – CC of Ukraine) the author is turning to the problem of numerus clausus (closed list) of means that can be used for protection of subjective civil rights in general and, particularly, for protection of subjective civil rights on immovable property. This problem is considered including amendments to the art. 5 of the Code of Civil Procedure of Ukraine and to the art. 5 of Code of Commercial Procedure of Ukraine. The author notes that specifically-authorizing type of legal regulation that is spread over the court’s activity in dispensing justice let the court to exercise only legal behavior that is clearly defined by current legislative provisions of Ukraine. In this regard the court’s right to define the mean of protection the subjective civil right that is not defined by contract or law expands much the borders of court’s discretion.At the same time appropriate approach is justified in cases when defined by law protective means don’t cover all possible forms of violations. More over the court is differ from other subjects of law-enforcement because it deals with violations of subjective civil rights that go beyond the boundaries of regulative models of social relationships. The violations have untypical character, do not match to the common models and are deviations from them. But it shouldn’t be a barrier for civil rights protection.The author concludes that the amendments to the art. 16, part 1, paragraph 1 of CC of Ukraine haven’t led to the retreat from numerus clausus principle of means of protection of subjective civil rights on immovable property and empowered the court on enforcement the mean of protection of subjective civil rights that is not against the law when the law or the contract doesn’t define the effective protective mean. But specifically-authorizing type of legal regulation of the court’s activity unlikely let the court to define protective mean that is not defined by current legislation of Ukraine at all.
Статья посвящена рассмотрению проблемы применения судом способов защиты субъективных гражданских прав на недвижимое имущество в условиях специально-развлекательного типа правового регулирования деятельности суда по осуществлению правосуддя.Анализуючы ст. 16 Гражданского кодекса Украины, автор обращается к проблеме numerus clausus (закрытого списка) способов защиты субъективных гражданских прав вообще и субъективных гражданских прав на недвижимое имущество в том числе и осмысливает ее в контексте изменений, внесенных в ст. 5 Гражданского процессуального кодекса Украины и ст. 5 Хозяйственного процессуального кодекса Украины. Автор отмечает, что деятельность суда по осуществлению правосудия подпадает под специально-разрешительный тип правового регулирования, который позволяет суду осуществлять только ту юридическую поведение, прямо определена положениями действующего гражданского законодательства Украины. В связи с этим право суда определять способ защиты гражданских прав, не установлен договором или законом, значительно расширяет границы судебного усмотрения. В то же время соответствующий подход оправдан в тех случаях, когда установленные законом способы защиты не охватывают все возможные формы нарушений субъективных гражданских прав. При этом суд отличается от других субъектов правоприменения, в частности, в связи с тем, что имеет дело со случаями нарушения субъективных гражданских прав, выходящих за пределы регулятивных моделей общественных отношений. Нарушение раз и заключается в том, что в определенной степени оно имеет атипичный характер, не укладывается в введенную модель, является отклонением от нее. Однако это не должно быть препятствием в защите нарушенных прав. Высказывается вывод, что внесение изменений в абз. 1 ч. 2 ст. 16 ГК Украины не повлекло абсолютного отхода от принципа numerus clausus способов защиты субъективных гражданских прав на недвижимое имущество, а лишь предоставило суду возможность применения для защиты прав способ защиты, который не противоречит закону, в условиях, когда закон или договор вообще не устанавливают эффективного способа защиты соответствующих гражданских прав. При этом через специально-разрешительный тип правового регулирования деятельности суда маловероятным в соответствующей ситуации является определение судом способа защиты субъективных гражданских прав на недвижимое имущество, вообще не предусмотрен положениями действующего гражданского законодательства Украины.

Бібліографічний опис

Спєсівцев Д. С. Проблема numerus clausus способів судового захисту суб’єктивних цивільних прав на нерухоме майно / Д. С. Спєсівцев // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. пр. Вип. 86 / редкол.: Г. I. Чанишева (голов. ред.) та ін. – Одеса : Гельветика, 2020. – С. 217-222.

Ключові слова

захист прав, способи захисту, нерухомість, речові права, розсуд суду, protection of rights, protective means, immovable property, real rights, court’s discretion, защита прав, способы защиты, недвижимость, вещные права, усмотрение суда, Research Subject Categories::LAW/JURISPRUDENCE

Цитування

Спєсівцев Д. С. Проблема numerus clausus способів судового захисту суб’єктивних цивільних прав на нерухоме майно / Д. С. Спєсівцев // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. пр. Вип. 86 / редкол.: Г. I. Чанишева (голов. ред.) та ін. – Одеса : Гельветика, 2020. – С. 217-222.