Органи самоорганізації населення в Україні: типологія та класифікація територіальних мікроколективів
Завантаження...
Дата
2020
Автори
Мішина, Наталя Вікторівна
Мішина, Н. В.
Мишина, Наталья Викторовна
Mishyna, Natalia V.
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Одеса : Гельветика
Анотація
Органи самоорганізації населення за рахунок активізації інтересу населення до місцевих справ, місцевих проблем та до пошуку оптимальних шляхів їх вирішення сприяють підвищенню рівня громадської свідомості і подальшому розвитку громадянського суспільства в Україні. Саме тому видається доцільним звернути увагу на доктринальне забезпечення функціонування інституту самоорганізації населення у частині територіальних мікроколективів.
Метою статті є сприяння введенню в доктринальний та нормативний обіг терміна «територіальний мікроколектив» для визначення кола осіб, інтереси яких представляє орган самоорганізації населення, та розвинення доктрини територіальних мікроколективів шляхом їхньої типологізації та класифікації.
Територіальний мікроколектив - це з'єднані відносно стійкими соціальними зв'язками жителі населеного пункту або його частини, границі якої не співпадають з границями діяльності будь-якого органу місцевого самоврядування.
У процесі дослідження територіальних мікроколективів видається доцільним класифікувати їх за такими підставами:
- за кількістю членів територіального мікроколективу, які мають право голосу на місцевих виборах (на невеликі територіальні мікроколективи (територіальний мікроколектив налічує до 150 членів, які мають право голосу на місцевих виборах) та великі територіальні мікроколективи (територіальний мікроколектив налічує більш як 150 членів, які мають право голосу на місцевих виборах));
- за видом населеного пункту, в межах якого існує територіальний мікроколектив (на територіальні мікроколективи сільської місцевості та міські територіальні мікроколективи);
- за наявністю або відсутністю у територіального колективу власних легалізованих органів - органів самоорганізації населення (на територіальні мікроколективи, які мають свої легалізовані органи та територіальні мікроколективи, які не мають своїх легалізованих органів);
- за наявністю або відсутністю у територіального мікроколективу власних постійно діючих органів (на територіальні мікроколективи, які мають свої постійно діючі органи та територіальні мікроколективи, які не мають своїх постійно діючих органів).
Bodies of self-organization of the population, by activating the interest of the population in local affairs, local problems and to find optimal ways to solve them, contribute to raising public awareness and further development of civil society in Ukraine. That is why it seems expedient to pay attention to the doctrinal support of the functioning of the institution of self-organization of the population – in terms of territorial micro-collectives. The purpose of the article is to promote the introduction into doctrinal and normative circulation of the term “territorial micro-collective” to define the range of persons whose interests are represented by the body of self-organization of the population, and the development of the doctrine of territorial micro-collectives. Territorial micro-collectives are residents of a settlement or a part of it connected by relatively stable social ties, the boundaries of which do not coincide with the boundaries of the activity of any local self-government body. In the process of research of territorial micro-collectives it seems expedient to classify them on the following grounds: – by the number of members of the territorial micro-collective who have the right to vote in local elections (for small territorial micro-collectives there are up to 150 members who have the right to vote in local elections) and large territorial micro-collectives (territorial micro-collectives which have more than 150 the right to vote in local elections)); – by type of settlement, within which there is a territorial micro-collective (for territorial micro-collectives of rural areas and urban territorial micro-collectives); – in the presence or absence of the own legalized bodies – bodies of self-organization of the population (for territorial micro-collectives that have their own legalized bodies and territorial micro-collectives that do not have their own legalized bodies); – in the presence or absence of the territorial micro-collective of its own permanent bodies (for territorial micro-collectives that have their own permanent bodies and territorial micro-collectives that do not have their own permanent bodies).
Bodies of self-organization of the population, by activating the interest of the population in local affairs, local problems and to find optimal ways to solve them, contribute to raising public awareness and further development of civil society in Ukraine. That is why it seems expedient to pay attention to the doctrinal support of the functioning of the institution of self-organization of the population – in terms of territorial micro-collectives. The purpose of the article is to promote the introduction into doctrinal and normative circulation of the term “territorial micro-collective” to define the range of persons whose interests are represented by the body of self-organization of the population, and the development of the doctrine of territorial micro-collectives. Territorial micro-collectives are residents of a settlement or a part of it connected by relatively stable social ties, the boundaries of which do not coincide with the boundaries of the activity of any local self-government body. In the process of research of territorial micro-collectives it seems expedient to classify them on the following grounds: – by the number of members of the territorial micro-collective who have the right to vote in local elections (for small territorial micro-collectives there are up to 150 members who have the right to vote in local elections) and large territorial micro-collectives (territorial micro-collectives which have more than 150 the right to vote in local elections)); – by type of settlement, within which there is a territorial micro-collective (for territorial micro-collectives of rural areas and urban territorial micro-collectives); – in the presence or absence of the own legalized bodies – bodies of self-organization of the population (for territorial micro-collectives that have their own legalized bodies and territorial micro-collectives that do not have their own legalized bodies); – in the presence or absence of the territorial micro-collective of its own permanent bodies (for territorial micro-collectives that have their own permanent bodies and territorial micro-collectives that do not have their own permanent bodies).
Бібліографічний опис
Мішина Н. В. Органи самоорганізації населення в Україні: типологія та класифікація територіальних мікроколективів / Н. В. Мішина // Наукові праці Національного університету «Одеська юридична академія». Т. 27 / голов. ред. Ю. В. Цуркан-Сайфуліна ; МОН України, НУ «ОЮА». – Одеса : Гельветика, 2020. – C. 78-84.
Ключові слова
вуличні комітети, будинкові комітети, муніципальне управління, самоорганізація населення, населення, територіальна громада, street committees, house committees, municipal government, self-organization of the population, population, territorial collective, Research Subject Categories::LAW/JURISPRUDENCE::Public law::Constitutional law
Цитування
Мішина Н. В. Органи самоорганізації населення в Україні: типологія та класифікація територіальних мікроколективів / Н. В. Мішина // Наукові праці Національного університету «Одеська юридична академія». Т. 27 / голов. ред. Ю. В. Цуркан-Сайфуліна ; МОН України, НУ «ОЮА». – Одеса : Гельветика, 2020. – C. 78-84.