Полігамія в Індії: ґендерно-правовий аспект
Завантаження...
Дата
2020
Автори
Аніщук, Ніна Володимирівна
Аніщук, Н. В.
Анищук, Нина Владимировна
Anishchuk, Nina V.
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Одеса : Гельветика
Анотація
Стаття присвячена дослідженню полігамії в Індії, яка розглядається у контексті питань Тендерної рівності та Тендерної дискримінації у шлюбі. Ґендерно-правовий аналіз, покладений в основу дослідження, дає змогу подивитися на проблему полігамії з позиції прав жінок. Наводиться позиція, згідно з якою інститут багатоженства ототожнюється з обмеженням прав і свобод жінок. Констатується, що досі багато західних дослідників і представників міжнародних правозахисних і неурядових організацій ототожнюють полігамію із соціальною несправедливістю і порушенням прав жінок.
На увагу заслуговує Індія, яка провела правові реформи з метою встановлення Тендерної рівності у шлюбі. Сучасна Індія вибрала правовий курс на перехід від полігамії до моногамії, а це сприятиме насамперед захисту прав індійських жінок у шлюбі. Полігамія -санкціонована суспільством можливість чоловіка або жінки мати декілька шлюбних партнерів одночасно. Інакше кажучи, полігамія - багатошлюбність. Може виступати у формі полігінії (коли чоловік має кілька жінок) чи поліандрії (коли жінка має кілька чоловіків).
До недавнього часу у шлюбно-сімейному праві Індії поряд із моногамією допускалися обидва варіанти полігамії: полігінія та поліандрія. В Індії полігамія законодавством була дозволена. Число дружин було визначено Законами Ману для кожної варни. Інститут багатоженства був поширений серед більшості громад на території країни й особливо в індійських князівствах. Звичай полігамії належав до вищих верств суспільства. Бідні люди дуже рідко мали декілька дружин - тільки якщо у першої не було дітей або вона була хвора, одружувалися вдруге.
В Індії полігінія зберігалася протягом багатьох століть. Проте з часом інститут багатоженства почав поступово витіснятися моногамним шлюбом. Перші кампанії щодо скасування полігінії розгорнулися у ХІХ ст. У статті аналізується розвиток законодавства Індії щодо ліквідації полігамії. Окрему увагу приділено питанню поліандрії в Індії, яка практикується у деяких народів. Зазначається, що це явище характерне для бідних верств суспільства. Робиться висновок, що де-юре в ХХІ ст. для всіх громадян Індії встановлене загальне сімейне право, а це означає моногамію у шлюбі. Проте де-факто зберігаються полігамні шлюби, попри закріплення принципу Тендерної рівності на конституційному рівні.
The article is sanctified to research of polygamy in India, that is examined in the context of questions about gender equality and gender discrimination in marriage. The gender-legal analysis fixed in basis of research allows to look at the problem of polygamy from position of rights for women. Point of view is presented, according to which the institution of polygamy is identified with the restriction of the rights and freedoms of women. It is stated that so far many Western researchers and representatives of international human rights and non-governmental organizations have identified polygamy with social injustice and the violation of women’s rights.India that conducted legal reforms with the purpose of establishment of gender equality in marriage deserves attention. Modern India chose a legal course on a transition from polygamy to monogamy, and it will promote, foremost, to the protection of rights for the Indian women in marriage. Polygamy is the possibility of man or women to have a few marriage partners simultaneously sanctioned by society. Can come forward in form poligyny (when a husband has a few wives) or poliandry (when a wife has a few husbands).Till recently in a marriage-domestic law for India along with monogamy both variants of polygamy were assumed: poligyny and poliandry. In India polygamy by a legislation was settled. The number of wives was certain Laws of Manu for every group of people. The institution of polygamy was distributed among most communities in the country and especially in the Indian principalities. The custom of polygamy still belonged to the upper strata of society. Poor people very rarely had several wives – if the first one had no children, or she was sick, they married a second time.Poligyny has been preserved in India for many centuries. However, over time, the institution of polygamy began to be gradually replaced by monogamous marriage. The first campaigns against poligyny unfolded in the nineteenth century. The article analyzes the development of Indian law on the elimination of polygamy. Special attention is paid to the issue of poliandry in India, which is practiced by some peoples. It is indicated that this phenomenon is characteristic of the poor. It is concluded that de jure in the XXI century for all citizens of India established a common family law, which means monogamy in marriage. However, de facto polygamous marriages persist despite the consolidation of the principle of gender equality at the constitutional level.
The article is sanctified to research of polygamy in India, that is examined in the context of questions about gender equality and gender discrimination in marriage. The gender-legal analysis fixed in basis of research allows to look at the problem of polygamy from position of rights for women. Point of view is presented, according to which the institution of polygamy is identified with the restriction of the rights and freedoms of women. It is stated that so far many Western researchers and representatives of international human rights and non-governmental organizations have identified polygamy with social injustice and the violation of women’s rights.India that conducted legal reforms with the purpose of establishment of gender equality in marriage deserves attention. Modern India chose a legal course on a transition from polygamy to monogamy, and it will promote, foremost, to the protection of rights for the Indian women in marriage. Polygamy is the possibility of man or women to have a few marriage partners simultaneously sanctioned by society. Can come forward in form poligyny (when a husband has a few wives) or poliandry (when a wife has a few husbands).Till recently in a marriage-domestic law for India along with monogamy both variants of polygamy were assumed: poligyny and poliandry. In India polygamy by a legislation was settled. The number of wives was certain Laws of Manu for every group of people. The institution of polygamy was distributed among most communities in the country and especially in the Indian principalities. The custom of polygamy still belonged to the upper strata of society. Poor people very rarely had several wives – if the first one had no children, or she was sick, they married a second time.Poligyny has been preserved in India for many centuries. However, over time, the institution of polygamy began to be gradually replaced by monogamous marriage. The first campaigns against poligyny unfolded in the nineteenth century. The article analyzes the development of Indian law on the elimination of polygamy. Special attention is paid to the issue of poliandry in India, which is practiced by some peoples. It is indicated that this phenomenon is characteristic of the poor. It is concluded that de jure in the XXI century for all citizens of India established a common family law, which means monogamy in marriage. However, de facto polygamous marriages persist despite the consolidation of the principle of gender equality at the constitutional level.
Бібліографічний опис
Аніщук Н. В. Полігамія в Індії: ґендерно-правовий аспект / Н. В. Аніщук // Наукові праці Національного університету «Одеська юридична академія». Т. 27 / голов. ред. Ю. В. Цуркан-Сайфуліна ; МОН України, НУ «ОЮА». – Одеса : Гельветика, 2020. – C. 3-12.
Ключові слова
Індія, полігамія, ґендерна рівність, ґендерна дискримінація, права жінок, закон про шлюб, India, polygamy, gender equality, gender discrimination, rights for women, Marriage Act, Research Subject Categories::LAW/JURISPRUDENCE
Цитування
Аніщук Н. В. Полігамія в Індії: ґендерно-правовий аспект / Н. В. Аніщук // Наукові праці Національного університету «Одеська юридична академія». Т. 27 / голов. ред. Ю. В. Цуркан-Сайфуліна ; МОН України, НУ «ОЮА». – Одеса : Гельветика, 2020. – C. 3-12.