Система органів суддівського врядування в Україні

Завантаження...
Ескіз

Дата

2020

Автори

Сухарко, А. В.
Sukharko, A. V.

Назва журналу

ISSN журналу

Назва тому

Видавець

Одеса : Гельветика

Анотація

У статті йдеться про нормативне врегулювання порівняно нового для України інституту «суддівське врядування». Аналізуються норми законодавства, що стосуються визначення системи органів суддівського врядування та поняття зазначеного явища. Наводяться позиції науковців і практиків, які вже звертали увагу на зазначену проблематику. Зазначається, що важливим є розмежування суддівського врядування із суддівським самоврядуванням. Досліджуються нормативне врегулювання, завдання, система та компетенція органів суддівського самоврядування. Формулюються загальні риси органу суддівського врядування: (а) це державний орган, статус якого визначається Конституцією України або законом; (б) має статус юридичної особи і фінансується коштом державного бюджету; (в) працює на постійній основі; (г) є колегіальним, незалежним органом у системі правосуддя; (ґ) до складу входять не лише професійні судді, а й представники інших правничих професій; (д) є відповідальним за забезпечення незалежності суддів, високопрофесійний склад суддівського корпусу. Визначаються відмінності органів суддівського самоврядування від суддівського врядування: до їхнього складу входять виключно судді, йдеться саме про діючих суддів; поряд із завданням захисту незалежності суддів є завдання захисту професійних інтересів суддів, що виходить за межі і відрізняється від поняття незалежності; дуже часто робота суддівського самоврядування характеризується як участь у вирішенні питання, а не вирішення питання, тобто здебільшого суддівське самоврядування – це обов’язковий елемент під час ухвалення рішення, але не суб’єкт його ухвалення. Також у статті аналізуються міжнародні стандарти діяльності органів, подібних до вітчизняних Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Розглядаються варіанти оптимізації діяльності органів суддівського врядування, можливість їх об’єднання. Формулюються авторські висновки стосовно зазначеної проблематики. Зазначається, що необхідно зберегти такий порядок формування складу органів суддівського врядування, що забезпечує участь широкого кола суб’єктів у процесі, які представляють як найвищі органи держави (Парламент, Президента), так і суддівський корпус, прокурорів (статус яких поступово наближається до суддівського), адвокатів і науковців.
В статье говорится о нормативное урегулирование сравнительно нового для Украины института «судейское управления». Анализируются нормы законодательства, касающиеся определения системы органов судейского управления и понятие указанного явления. Приводятся позиции ученых и практиков, уже обращали внимание на указанную проблематику. Отмечается, что важным является разграничение судейского управления с судейским самоуправлением. Исследуются нормативное урегулирование, задачи, система и компетенция органов судейского самоуправления. Формулируются общие черты органа судейского управления: (а) это государственный орган, статус которого определяется Конституцией Украины или законом; (Б) имеет статус юридического лица и финансируется за счет государственного бюджета; (В) работает на постоянной основе; (Г) является коллегиальным, независимым органом в системе правосудия; (E) в состав входят не только профессиональные судьи, но и представители других юридических профессий; (Д) является ответственным за обеспечение независимости судей, высокопрофессиональный состав судейского корпуса. Определяются различия органов судейского самоуправления от судейского управления: в их состав входят исключительно судьи, речь идет именно о действующих судей; наряду с задачей защиты независимости судей является задача защиты профессиональных интересов судей, выходит за границы и отличается от понятия независимости; очень часто работа судейского самоуправления характеризуется как участие в решении вопроса, а не решение вопроса, то есть в основном судейское самоуправление - это обязательный элемент при принятии решения, но не субъект его принятия. Также в статье анализируются международные стандарты деятельности органов, подобных отечественных Высшего совета правосудия и Высшей квалификационной комиссии судей Украины. Рассматриваются варианты оптимизации деятельности органов судейского управления, возможность их объединения. Формулируются авторские выводы относительно указанной проблематике. Отмечается, что необходимо сохранить такой порядок формирования состава органов судейского управления, что обеспечивает участие широкого круга субъектов в процессе, представляющих как высшие органы государства (Парламент, Президента), так и судейский корпус, прокуроров (статус которых постепенно приближается к судейскому) , адвокатов и ученых.

Бібліографічний опис

Сухарко А. В. Система органів суддівського врядування в Україні / А. В. Сухарко // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. пр. Вип. 88 / редкол.: Г. I. Чанишева (голов. ред.) та ін. – Одеса : Гельветика, 2020. – С. 128-134.

Ключові слова

судова влада, суд, суддя, суддівське врядування, judiciary, court, judge, judicial governance, judicial self-government, судебная власть, суд, судья, судейское управление, Research Subject Categories::LAW/JURISPRUDENCE

Цитування

Сухарко А. В. Система органів суддівського врядування в Україні / А. В. Сухарко // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. пр. Вип. 88 / редкол.: Г. I. Чанишева (голов. ред.) та ін. – Одеса : Гельветика, 2020. – С. 128-134.