The study contains an outline of the results of linguo-pragmatic analysis of the speech behaviour of politicians who are participants of parliamentary discourse. The concept of parliamentary discourse
is defined as one of the varieties of political discourse within the framework of institutional communication. The genre heterogeneity of political discourse is substantiated and the genre of debates,
including pre-election and parliamentary debates, is defined. It is revealed that parliamentary debates mostly represent the linguo-pragmatic specificities of parliamentary discourse. The materials for the analysis consisted of transcripts of meetings of the Parliament of Ukraine in 2004–2019. The main criterion of the typology was the peculiarities of the observed communicative interactions: cooperative and conflict ones. Regulatory, informational and consolidation communication strategies are identified within the framework of cooperative communication; meanwhile, declarative, confrontational and argumentative-critical ones are identified within the framework of conflict interaction.
Дослідження містить виклад результатів лінгвопрагматичного аналізу мовної поведінки політиків, які є учасниками парламентського дискурсу. Поняття парламентського дискурсу визначається як один з різновидів політичного дискурсу в рамках інституціональної комунікації. Обґрунтовано жанрову неоднорідність політичного дискурсу та визначено жанр дискусій, включаючи передвиборчі та парламентські дебати. Виявляється, що парламентські дебати здебільшого представляють лінгвопрагматичні особливості парламентського дискурсу. Матеріали для аналізу складали стенограми засідань Парламенту України у 2004–2019 роках. Основним критерієм типології були особливості спостережуваних комунікативних взаємодій: співробітницьких та конфліктних. Нормативні, інформаційні та консолідуючі комунікаційні стратегії визначаються в рамках співробітницького спілкування; тим часом у рамках конфліктної взаємодії визначаються декларативні, конфронтаційні та аргументовано-критичні стратегії.
Исследование содержит результаті лингвопрагматического анализа речевого поведения политиков, которые являются участниками парламентского дискурса. Понятие парламентского дискурса определяется как одна из разновидностей политического дискурса в рамках институциональной коммуникации. Обоснованно жанровую неоднородность политического дискурса и определен жанр дискуссий, включая предвыборные и парламентские дебаты. Оказывается, что парламентские дебаты по большей части представляют собой лингвопрагматические особенности парламентского дискурса. Материалы для анализа составляли стенограммы заседаний парламента Украины в 2004-2019 годах. Основным критерием типологии были особенности наблюдаемых коммуникативных взаимодействий: сотруднических и конфликтных. Нормативные, информационные и консолидирующие коммуникационные стратегии определяются в рамках сотруднического общения; между тем в рамках конфликтного взаимодействия определяются декларативные, конфронтационные и аргументировано-критические стратегии.
