The aim of the article is devoted to the research of chaplaincy institutes in Ukraine, taking into account the experience of EU countries. During the study determined, that the interaction between military service and religion is based on a universal socio-cultural tradition, has a complex, multi-level structure, covering the whole socio-institutional level (society - social institutions - social organizations of the individual) and leads to the creation of a specific social structure - military-religious institute the institute of military chaplaincy. It is found that there are no historical analogies in the world for the creation of a military chaplaincy institute under such conditions, which makes the present Ukraine experience unique, but to this day the issue of state regulation in the field of pastoral care of military personnel of the Armed Forces of Ukraine and the creation of a military chaplaincy institute remains unregulated. In contrast to Ukraine, the legal support for the existence of an institute of military chaplaincy in Poland is provided by the relevant state normative-legal acts and by-church documents. Most European countries have the opportunity to serve for both military and civilian chaplains. Due to the analysis of legal acts and experience of European countries it should be determined that Ukraine chooses the "European" model of chaplaincy. The article also identifies the positive aspects of the organizational experience of military chaplaincy as to possible borrowing for Ukraine. The notion of a chaplain-volunteer is typical of Ukrainian legislation.
Мета статті присвячена дослідженню капеланських інститутів в Україні з урахуванням досвіду країн ЄС. В ході дослідження встановлено, що взаємодія між військовою службою та релігією базується на універсальній соціокультурній традиції, має складну багаторівневу структуру, що охоплює весь соціально-інституційний рівень (суспільство - соціальні інститути - соціальні організації особистості ) і веде до створення специфічної соціальної структури - військово-релігійного інституту - інституту військового капеланства. Встановлено, що у світі не існує історичних аналогій щодо створення військового капеланського інституту за таких умов, і це робить сучасний досвід України унікальним, але на сьогоднішній день питання державного регулювання у галузі душпастирства військовослужбовців Збройних Сил України та створення військового капеланського інституту залишається неврегульованим. На відміну від України, юридична підтримка існування в Польщі інституту військового капеланства забезпечується відповідними державними нормативно-правовими актами та церковними документами. Більшість європейських країн надають можливість служити як військовим, так і цивільним капеланам. Завдяки аналізу правових актів та досвіду європейських країн слід визначити, що Україна обирає "європейську" модель капеланства. У статті також визначено позитивні аспекти організаційного досвіду військового капеланства щодо можливих запозичень для України. Поняття капелана-волонтера є типовим для українського законодавства.
Цель статьи посвящена исследованию капелланских институтов в Украине с учетом опыта стран ЕС. В ходе исследования установлено, что взаимодействие между военной службой и религией базируется на универсальной социокультурной традиции, имеет сложную многоуровневую структуру, охватывающую весь социально-институциональный уровень (общество - социальные институты - социальные организации личности) и ведет к созданию специфической социальной структуры - военно религиозного института - института военного капелланства. Установлено, что в мире не существует исторических аналогий по созданию военного капелланского института при таких условиях, и это делает современный опыт Украины уникальным, но на сегодняшний день вопросы государственного регулирования в области пастырства военнослужащих Вооруженных Сил Украины и создание военного капелланского института остается неурегулированным. В отличие от Украины, юридическая поддержка существования в Польше института военного капелланства обеспечивается соответствующими государственными нормативно-правовыми актами и церковными документами. Большинство европейских стран предоставляют возможность служить как военным, так и гражданским капелланам. Благодаря анализу правовых актов и опыта европейских стран следует определить, что Украина выбирает "европейскую" модель капелланства. В статье также определены положительные аспекты организационного опыта военного капелланства о возможных заимствований для Украины. Понятие капеллана-волонтера является типичным для украинского законодательства.
