The article reveals the problem of children’s socialization with intellectual disabilities; directions of psychological and pedagogical support of their socialization at the stage of individualization in the conditions of special secondary school. This problem is very relevant, there is a change in human behaviour, that provokes the corresponding social tension in society because of the modern conditions of reforming the country, violation of traditional mechanisms of social regulation and interaction and due to the formation of market relations. It should be noted that negative influences in society, first of all, affect the most vulnerable part of it, these are children, and especially the socalled "risk groups", which include children with disabilities. As a result, the problem of children's disabilities and mental illness is exacerbated. Experience has shown that children often face certain serious problems that they are unable to solve on their own. They need careful attention and especially help from the state and qualified specialists: social educators and psychologists. That is why the processes of aggravation of social relations and socialization, in general, require rethinking, analysis and generalization. There is an urgent need to develop a social policy strategy at both the state and the regional levels. Educational, training and rehabilitation institutions, there is a targeted impact on children with disabilities there, should play an important role in managing the process of social development of their pupils and achieving their general level of social persuasion.
Стаття розкриває проблему соціалізації дітей з порушеннями інтелекту; напрямки психолого-педагогічного супроводу їх соціалізації на етапі індивідуалізації в умовах спеціальної загальноосвітньої школи. Ця проблема є дуже актуальною, адже відбувається зміна поведінки людини, що провокує відповідну соціальну напругу в суспільстві через сучасні умови реформування країни, порушення традиційних механізмів соціального регулювання та взаємодії та через формування ринкових відносин. Слід зазначити, що негативні впливи в суспільстві, в першу чергу, стосуються найбільш вразливої його частини, це діти, і особливо так звані "групи ризику", до яких належать діти з обмеженими можливостями. В результаті проблема дитячої інвалідності та психічних захворювань загострюється. Досвід показує, що діти часто стикаються з певними серйозними проблемами, які вони не в змозі вирішити самостійно. Вони потребують пильної уваги та особливо допомоги з боку держави та кваліфікованих спеціалістів: соціальних педагогів та психологів. Ось чому процеси загострення соціальних відносин та соціалізації, загалом, вимагають переосмислення, аналізу та узагальнення. Існує нагальна потреба у розробці стратегії соціальної політики як на державному, так і на регіональному рівнях. Освітні, навчальні та реабілітаційні заклади мають цілеспрямований вплив на дітей-інвалідів, вони повинні відігравати важливу роль в управлінні процесом соціального розвитку своїх учнів та досягненні їх загального рівня соціальної переконливості.
В статье раскрывается проблема социализации детей с ограниченными интеллектуальными возможностями, направления психолого-педагогического сопровождения их социализации на этапе индивидуализации в условиях общеобразовательной средней школы. Эта проблема очень актуальна особенно на фоне изменения поведения людей, провоцирующего соответствующую социальную напряженность в обществе из-за современных условий реформирования страны, нарушения традиционных механизмов социального регулирования и взаимодействия, а также в связи с формированием рыночных отношений. Следует отметить, что негативные влияния в обществе, в первую очередь, затрагивают наиболее уязвимую его часть, это дети, и особенно так называемые «группы риска», к которым относятся дети с ограниченными возможностями. В результате обостряется проблема детской инвалидности и психических заболеваний. Опыт показывает, что дети часто сталкиваются с серьезными проблемами, которые они не могут решить самостоятельно. Им необходимо пристальное внимание и особенно помощь государства и квалифицированных специалистов: социальных педагогов и психологов. Поэтому процессы обострения социальных отношений и социализации в целом требуют переосмысления, анализа и обобщения. Существует острая необходимость в разработке стратегии социальной политики как на государственном, так и на региональном уровне. Учебные, обучающие и реабилитационные учреждения, в которых существует целевое воздействие на детей с ограниченными возможностями, должны играть важную роль в управлении процессом социального развития своих воспитанников и достижении их общего уровня социальной убежденности.