To the Peculiarities of Legal and Non-Legal Regulation of Social Relations in the Field of Sport

Abstract

Sport is a unique area of social relations, which is officially autonomous and ruled not only and not so much by national law, but to a greater extent – by the rules of sports organizations. Due to the fact that sport has an autonomous character, which, in particular, is characterized by the presence of various regulatory sources that comprehensively affect the relevant social relations, the concept of a unique «sports legal order» is now beginning to take shape. The study aims to analyze social relations in the field of sport and the peculiarities of their regulation. Moreover, the research methodology includes a set of methods of scientific cognition, among which are the methods of analysis, synthesis, induction, deduction, formallogical method, historical method and comparative legal method. Regulation of relations in the field of sports is significantly different from the regulation of other social relations. The presence of such features gives grounds for sports officials to declare the special status of the field of sports and the need to remove it from the general legal order. As a result of the study, the authors of the article came to the conclusion that modern sport has an autonomous status and is a special area of legal and non-legal regulation, which has the characteristics of an independent legal order. At the same time, it is too early to claim the existence of a full-fledged «sports legal order».

Спорт - це унікальна сфера суспільних відносин, яка офіційно є автономною і управляється не тільки і не стільки національним законодавством, скільки більшою мірою - правилами спортивних організацій. У зв’язку з тим, що спорт має автономний характер, що, зокрема, характеризується наявністю різних регуляторних джерел, які всебічно впливають на відповідні суспільні відносини, зараз починає формуватися концепція унікального «спортивного правопорядку». Метою дослідження є аналіз соціальних відносин у галузі спорту та особливостей їх регулювання. Більше того, методологія дослідження включає сукупність методів наукового пізнання, серед яких є методи аналізу, синтезу, індукції, дедукції, формалогічний метод, історичний метод та порівняльно-правовий метод. Регулювання відносин у галузі спорту суттєво відрізняється від регулювання інших суспільних відносин. Наявність таких особливостей дає підставу для спортивних службовців заявити про особливий статус галузі спорту та необхідність вилучення його із загального правового порядку. В результаті дослідження автори статті дійшли висновку, що сучасний спорт має автономний статус і є особливою сферою правового та неправового регулювання, що має характеристики незалежного правового порядку. У той же час ще рано стверджувати про існування повноцінного «спортивного правопорядку».

Спорт - это уникальная сфера общественных отношений, которая официально автономна и регулируется не только и не столько национальным законодательством, а в большей степени - правилами спортивных организаций. В связи с тем, что спорт носит автономный характер, который, в частности, характеризуется наличием различных регулирующих источников, комплексно влияющих на соответствующие общественные отношения, в настоящее время начинает складываться концепция уникального «спортивного правопорядка». Исследование направлено на анализ социальных отношений в сфере спорта и особенностей их регулирования. Кроме того, методология исследования включает набор методов научного познания, среди которых методы анализа, синтеза, индукции, дедукции, формально-логический метод, исторический метод и сравнительно-правовой метод. Регулирование отношений в сфере спорта существенно отличается от регулирования других общественных отношений. Наличие таких особенностей дает спортивным чиновникам основание заявить об особом статусе сферы спорта и о необходимости вывести ее из общего правового режима. В результате исследования авторы статьи пришли к выводу, что современный спорт имеет автономный статус и представляет собой особую сферу правового и неправового регулирования, имеющую характеристики независимого правового режима. В то же время утверждать о существовании полноценного «спортивного правопорядка» преждевременно.