Дисертацію присвячено загальнотеоретичному дослідженню
особливостей інституційних характеристик сучасної держави як певної
цілісності, виокремленої із соціального середовища та організованої
як система взаємопов’язаних елементів, орієнтованих на забезпечення
належних умов реалізації та захисту прав і свобод. Проаналізовано ґенезу
та методологічні засади інституційного підходу в дослідженні сучасної
держави, визначено інституційні засади системи сучасного суспільства та
охарактеризовано інституційний вимір сучасної держави.
Отримало загальнотеоретичне обґрунтування положення щодо того,
що інституційний підхід зберігає важливе місце не тільки в економічних,
але і в сучасних юридичних дослідженнях. Завдяки використанню
інституційного підходу стає можливим розкриття особливостей розвитку
та формування ключових соціальних інститутів, а відтак і норм, які
створюються для упорядкування відносин у цій сфері. Інституційний
світ зі своїми правилами та організаціями, елементами та функціями,
розвивається в силу рушійної енергії потреб соціуму, для задоволення і
обслуговування яких ці інститути власне і створюються.
Обґрунтовано, що формування нової інституційної системи сучасного
суспільства призводить до зміни ролі державних інститутів і держави в
ній. Сучасна інституційна система характеризується високим ступенем
інституційних взаємодій при низькому рівні ієрархізації та різновекторності
руху інформації, що приводить до рівномірного розподілу ресурсів і
владних повноважень. В інституційній системі сучасної держави формується
декілька осередків інституціоналізації, внаслідок чого формується нова
конкурентна парадигма розвитку інститутів сучасної держави.
Встановлено, що інституцоналізація сучасної держави має вплив на
її ефективність за двома напрямами. По-перше, інституціоналізація приводить
до упорядкування суспільних відносин взагалі і владних відносин, зокрема.
По-друге, інституціоналізація державної влади приводить до встановлення
раціонального типу легітимності, що означає усталення якісно нового
порядку взаємовідносин між владою і суспільством. Результатом
інституціоналізації в державі є підвищення рівня інституційної та загальної
довіри до влади.
The dissertation is devoted to a general theoretical study of the features of
institutional characteristics of a modern state as a certain integrity, separated
from the social environment and organized as a system of interrelated elements
focused on ensuring proper conditions for the implementation and protection of
rights and freedoms. The thesis consists of three sections, in which the genesis
and methodological foundations of the institutional approach in the study
of a modern state are analyzed, institutional foundations of the system of a
modern society are defined and the institutional dimension of a modern state is
characterized.
While establishing the role and significance of the political, economic and
legal components of the institutional theory in state studies, it was ascertained
that these components of the institutional theory enable the comprehensive
analysis of a modern state and its institutions – both from the point of view of
their organization and functioning, and relationship with the environment.
Institutional analysis of a modern state presupposes the consideration of
a state as a certain institution of a society, therefore, it is impossible without
characterizing the architecture of а modern society and main transformation
processes that form the foundations of a modern state existence. The basis
for constructing the concept of а modern society is the modernist paradigm;
within its framework the process of a modern society formation is described by
scientists in the categories of «traditional» and «modern» society.
The distinctive feature of the architecture of a modern society is the
significant role of virtual institutions. Communicative Internet technologies
create the ability to search instantly the information you need. At present,
almost any of the population strata uses (receives, analyzes, transmits)
information that is in the public domain. The Internet creates unique conditions
for communication (in time and space) between people. Thanks to Internet
resources, people get the opportunity to work (online business, freelance), study,
express political opinions and even take part in government (e-government). It
is the existence of social institutions of the virtual space that is a distinctive
feature of the institutional dimension of a modern state.
Application of the institutional approach to the characteristics of a modern
state enables us to distinguish the levels of institutional competition, namely:
1) the interstate level, at which the «market of institutions» is formed and
institutional competition between states and international organizations is
intensified; 2) the national level, at which a competitive environment is formed
in relations between national and regional institutions. At this level institutional
competition can be typical – competition between formal institutions, and
atypical – competition between formal and informal institutions.
These circumstances and general globalization trends have become the
principles of institutionalization of suprastate and supranational institutions.
Suprastatehood arises at the stage of realization of the goals and objectives
of an international organization, established in the constituent agreement
or other international treaties of the organization. Sovereign member states
enshrine in their legislation provisions on the possibility of imposing state
rights on an international organization. These supranational formations reflect
the development of state processes in the modern period and, in fact, the
consequences of a continuous process of institutionalization in the social sphere.
The general characteristics of a modern state as a special institution of the
political system of а society makes it possible to carry out further analysis of
the institutional dimension by researching and classifying its institutions.
