Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за
спеціальністю 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право;
міжнародне приватне право. – Національний університет «Одеська юридична
академія», Одеса, 2021.
Дисертація є першим у вітчизняній науці цивільного права спеціальним
комплексним дослідженням відшкодування моральної шкоди при порушенні
немайнових прав у соціальних мережах.
У межах дисертаційного дослідження здійснено комплексний аналіз
законодавства та судової практики з питань відшкодування моральної шкоди
при порушенні немайнових прав у соціальних мережах.
Визначено, що правова природа соціальних мереж є новим і дуже
динамічним феноменом сучасного суспільства. В роботі було виокремлено
основні проблеми правового характеру щодо їх використання, пов’язані
з їх стрімким розвитком, а саме: відсутність нормативно-правової
бази
регулювання відносин у цій сфері, а також положень щодо захисту
персональних даних, захисту честі, гідності та ділової репутації як фізичних,
так і юридичних осіб, спростування недостовірної інформації тощо порушених
у соціальних мережах. Чинні українські та міжнародні нормативно-правові
акти містять лише окремі положення щодо врегулювання зазначених відносин
та не вирішують усіх вищезазначених питань, а отже потребують значних
доповнень. Акцентовано увагу на тому, що майбутнє правове регулювання
має в першу чергу вирішувати приватноправові питання функціонування
соціальних мереж, а не завдання патріотичного виховання і національної
політики.
Зазначено, що нині основними тенденціями розвитку інституту
відшкодування моральної шкоди є рух у напрямі подолання концептуальних
протиріч щодо засад такого інституту й прогалин у регулюванні. До таких
проблем, зокрема, можна зарахувати: визначення розміру компенсації,
суб’єктного складу, підстав виникнення деліктних відносин, що виникають
при порушенні немайнових прав у соціальних мережах тощо.
Обґрунтована необхідність впровадження в практику судів прийняття
в якості доказів інших засобів доказування (скріншотів, аудіо і відеозаписів,
огляд спірної інформації сторінки соціальної мережі) як належного способу
збору і фіксації доказів порушень у соціальних мережах.
З’ясовано, що з метою коректного визначення розміру компенсації
моральної шкоди існує необхідність закріплення на законодавчому рівні
обов’язкового характеру зверненню позивача у справах про відшкодування
моральної шкоди за отриманням судово-психологічної
експертизи.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических
наук по специальности 12.00.03 – гражданское право и гражданский процесс;
семейное право; международное частное право. – Национальный университет
«Одесская юридическая академия», Одесса, 2021.
Диссертация является первым в отечественной науке гражданского
права специальным комплексным исследованием возмещения морального
вреда при нарушении неимущественных прав в социальных сетях.
В рамках диссертационного исследования осуществлен комплексный
анализ законодательства и судебной практики по вопросам возмещения
морального вреда при нарушении неимущественных прав в социальных сетях.
Определено, что правовая природа социальных сетей является новым
и очень динамичным феноменом современного общества. В работе были
выделены основные проблемы правового характера относительно их
использования, связанные с нарушением неимущественных прав, а именно:
отсутствие нормативно-правовой
базы регулирования отношений в этой
сфере, защите персональных данных, защиты чести, достоинства и деловой
репутации как физических, так и юридических лиц, опровержения
недостоверной информации и т. д.
Существующие украинские и международные нормативно-правовые
акты содержат лишь отдельные положения по урегулированию указанных
отношений и не решают всех вышеупомянутых вопросов, следовательно
требуют значительных изменений и дополнений. Акцентировано внимание на
том, что будущее правовое регулирование должно в первую очередь решать
частноправовые вопросы функционирования социальных сетей, а не задачи
патриотического воспитания и национальной политики.
Акцентировано внимание на необходимости пересмотра действующего
законодательства Украины с целью определения особенностей и признаков
социальных сетей как объекта правовой охраны с учетом соответствующих
гражданско-правовых
способов регулирования общественных отношений.
Определить правовой статус каждого из участников информационных
отношений и механизм защиты чести, достоинства и деловой репутации
в случае распространения не достоверных сведений с помощью социальных
сетей.
Отмечено, что в настоящее время основными тенденциями развития
института возмещения морального вреда является движение в направлении
преодоления концептуальных противоречий относительно основ такого
института и пробелов в регулировании. К таким можно отнести: определения
размера компенсации, субъектного состава, оснований возникновения
деликтных отношений, возникающих при нарушении неимущественных прав
в социальных сетях и т. п.
Установлено, что с целью корректного определения размера компенсации
морального вреда существует необходимость закрепления на законодательном
уровне обязательного характера обращению истца по делам о возмещении
морального вреда за получением судебно-психологической
экспертизы.
Обращено внимание на то, что разъяснения Верховного Суда о возмещении
морального вреда требуют формирования единой правовой позиции с целью
одинакового применения норм права о возмещении морального вреда при
нарушении личных неимущественных прав в социальных сетях.
Обоснована необходимость внедрения в практику судов принятия
в качестве доказательств других средств доказывания (скриншотов, аудио
и видеозаписей, обзор спорной информации страницы социальной сети)
как надлежащего способа сбора и фиксации доказательств нарушений
в социальных сетях.
Thesis for the Candidate of Law Degree in the Specialty 12. 00. 03 – Civil
Law and Civil Procedure; Matrimonial Law; International Private Law. – National
University “Odessa Law Academy”, Odessa, 2021.
The dissertation is the first in the national science of civil law special
comprehensive study of compensation for non-pecuniary damage in case of
violation of non-property rights on social media.
A comprehensive analysis of legislation and law enforcement practices on
compensation for non-pecuniary damage caused in social media was conducted in
this research.
It is determined that the legal nature of social media is a new and very
dynamic phenomenon of modern society. The dissertation highlighted the main
legal problems regarding the use of social media, related to their rapid development,
namely: the lack of legal framework for regulating relations in this area, provisions
for personal data protection, protection of honor, dignity and business reputation of
individuals and legal entities, refutation of inaccurate information, etc. violated on
social media. Existing Ukrainian and international regulations contain only certain
provisions for the settlement of these relations and do not address all of the above
issues, and therefore require significant additions. It was emphasized that the future
legal regulation should primarily address private law issues of social media, rather
than the task of patriotic education and national policy.
It is noted that currently the main trends in the development of the institution
of compensation for non-pecuniary damage are the movement towards overcoming
conceptual contradictions regarding the principles of such an institution and gaps
in its regulation. Such problems include, in particular, determining the amount
of compensation, the subject composition, the grounds for the emergence of tort
relations that arise in violation of non-property rights in social networks, etc.
There is a need to introduce in the practice of courts the adoption as evidence
of other means of proof (screenshots, audio and video recordings, review of
controversial information on the social network page) as an appropriate way to
collect and record evidence of violations in social networks.
It was found that in order to correctly determine the amount of compensation
for non-pecuniary damage, there is a need to enshrine in law the mandatory nature
of the plaintiff’s application for compensation for non-pecuniary damage after
obtaining a forensic psychological examination.
