В статті розглянуто європейську, азіатську та американську традиції формування та реалізації молодіжної політики, визначено їх особливості. Встановлено, що європейська та азіатська практика впровадження молодіжної політики спрямовані на нівелювання нерівності та носить інтегративний характер (проте за допомогою різних інструментів), в той час
як американська стимулює конкуренцію. З’ясовано, що для європейських країн загальною цільовою установкою є допомога і створення сприятливих умов взаємної інтеграції молодого покоління і суспільства, тому вони визнають роботу з молоддю важливою і необхідною. Для азіатської моделі притаманний національно орієнтований характер внаслідок культурної, релігійної специфіки. Встановлено два підходи до реалізації молодіжної політики, напрацьовані європейськими країнами: з провідною роллю держави та з широким залученням інститутів громадянського суспільства. Визначені принципів ефективної молодіжної політики, а саме: безпосередня участь молоді у формуванні та реалізації заходів, які стосуються її інтересів і прав; перехід від централізованих, єдиних програм для всієї молоді до локальних, більш гнучких проектів; відмова від довгострокових програм на користь більш динамічних короткострокових, з акцентуванням уваги на зусиллях місцевих органів влади та інших структур, більш наближених до конкретних потреб і проблем молоді даної території; диференційований підхід до різних груп молоді при наявності єдиної системи соціальних гарантій для молоді на всіх рівнях суспільства; підтримка недержавних ініціативних молодіжних формувань. Встановлено, що до соціальних пріоритетів молодіжної політики в країнах ЄС належать: здоров’я молодого покоління, освіта, працевлаштування,
участь молоді в політичному житті держави, вільний час, культура, спорт, туризм. Проаналізовано вітчизняні стратегічні напрямки впровадження молодіжної політики (формування громадянської позиції і національно-патріотичне виховання, здоровий спосіб життя молоді, розвиток неформальної освіти,
зайнятість, житло для молоді, партнерська підтримка молоді, що проживає на тимчасово окупованій території України, та внутрішньо переміщених осіб) визначено шляхи її вдосконалення шляхом запозичення досвіду європейських країн.
В статье рассмотрены европейская, азиатская и американская традиции формирования и реализации молодежной политики, определены их особенности. Установлено, что европейская и азиатская практика внедрения молодежной политики направлены на нивелирование неравенства и носят интегративный характер (однако с помощью различных инструментов), в то время как американская стимулирует конкуренцию. Выяснено, что для европейских стран общей целевой установкой является помощь и создание благоприятных условий взаимной интеграции молодого поколения и общества, поэтому они признают работу с молодежью важной и необходимой. Для азиатской модели присущ национально ориентированный характер вследствие культурной, религиозной специфики. Установлено два подхода к реализации молодежной политики, наработанные европейскими странами: с ведущей ролью государства и с широким привлечением институтов гражданского общества. Определены принципы эффективной молодежной политики, а именно: непосредственное участие молодежи в формировании и реализации мероприятий, касающихся ее интересов и прав; переход от централизованных, единых программ для всей молодежи к локальным, более гибким проектам; отказ от долгосрочных программ в пользу более динамичных краткосрочных, с акцентированием внимания на усилиях местных органов власти и других структур, более приближенных к конкретным нуждам и проблемам молодежи данной территории; дифференцированный подход к различным группам молодежи при наличии единой системы социальных гарантий для молодежи на всех уровнях общества; поддержка негосударственных инициативных молодежных формирований. Установлено, что в социальным приоритетам молодежной политики в странах ЕС относятся: здоровье молодого поколения, образование, трудоустройство, участие молодежи в политической жизни государства, свободное время, культура, спорт, туризм. Проанализированы отечественные стратегические направления внедрения молодежной политики (формирование гражданской позиции и национально-патриотическое воспитание, здоровый образ жизни молодежи, развитие неформального образования, занятость, жилье для молодежи, партнерская поддержка молодежи, проживающей на временно оккупированной территории Украины, и внутренне перемещенных лиц) определено пути ее совершенствования путем заимствования опыта европейских стран.
The article examines the European, Asian and American traditions of youth
policy formation and implementation, and their features. It has been found out that European and Asian youth policy practices are aimed at eliminating inequalities
and are integrative (but through different instruments), while American stimulates
competition. It has been established that the common goal of European countries is
to help and create favorable conditions for the mutual integration of the younger
generation and society, and therefore recognize the work with young people as
important and necessary. The Asian model is characterized by a nationally oriented
character due to its cultural, religious specificity.
Two approaches to the implementation of youth policy developed by European
countries have been established: with a leading role of the state and with broad
involvement of civil society institutions.
The principles of effective youth policy are defined, namely: direct participation of young people in the formulation and implementation of measures related
to their interests and rights; transition from centralized, unified programs for all
youth to local, more flexible projects; the rejection of long-term programs in favor of
more dynamic short-term ones, with an emphasis on the efforts of local authorities
and other structures more closely aligned with the specific needs and problems of
the youth of the area; a differentiated approach to different youth groups in the
presence of a unified system of social guarantees for youth at all levels of society;
support for non-state initiative youth groups.
It is determined that the social priorities of youth policy in EU countries include: the health of the young generation, education, employment, participation
of young people in the political life of the state, leisure, culture, sports, tourism.
Domestic strategic directions of youth policy implementation (civic and
national-patriotic education, healthy lifestyle of young people, development of
non-formal education, employment, housing for youth, partnership support
of young people living in the temporarily occupied territories of Ukraine) are
analyzed and ways to improve them by drawing on the experience of European
countries are identified.
