Відносини адвоката з клієнтом за договором про надання правової допомоги
Завантаження...
Дата
2021
Автори
Фоміна, Оксана Ігорівна
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Одеса
Анотація
Соціально-політична ситуація в Україні вимагає реформування системи
судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів, у тому числі –
адвокатури. Проте не лише внутрідержавні, а й глобальні процеси впливають
на розвиток інституту адвокатури, особливості взаємодії адвокатури і
держави, гарантії незалежності, правовий статус адвоката, види адвокатської
діяльності тощо. У світлі удосконалення сфери надання професійної
правничої допомоги, нових законодавчих підходів до визначення видів
правничої допомоги, яка надається адвокатами, договір про надання правової
допомоги виступає важливою гарантією захисту прав та законних інтересів
як клієнта, так і адвоката.
Відносини адвоката з клієнтом виникають вже під час звернення особи за професійною правничою допомогою, тривають у ході реалізації укладеного між ними договору про надання правової допомоги, а певні обов’язки виконуються адвокатом і після закінчення дії або розірвання договору про надання правової допомоги. Підвищення якості, повноти та своєчасності надання адвокатами професійної правничої допомоги потребує комплексного аналізу сутності та змісту правовідносин між адвокатом та клієнтом, розробки положень та обґрунтованих пропозицій щодо удосконалення правового регулювання статусу адвоката у відносинах з клієнтами.
Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо удосконалення правового регулювання відносин між адвокатом та клієнтом за договором про надання правової допомоги.
У роботі висвітлено правову природу відносин між адвокатом та клієнтом. Визначено, що відносини адвоката та клієнта є сукупністю зв’язків між адвокатом та клієнтом, що виникають та розвиваються з метою надання адвокатом клієнту професійної правничої допомоги, ґрунтуються на правових нормах, правилах адвокатської етики, та припиняються у встановленому законом порядку. Зроблено висновок, що характерними рисами цих відносин є: 1) причина їх виникнення – реалізація конституційного права клієнта на професійну правничу допомогу; 2) наявність у цих правовідносинах суб’єкта зі спеціальним статусом – адвоката; 3) укладання договору про надання правової допомоги як підстави здійснення адвокатської діяльності; 4) обов’язковість дотримання адвокатом Правил адвокатської етики у цих відносинах; 5) наявність у адвоката специфічних обов’язків до укладання й після припинення дії договору про надання правової допомоги.
З'ясовано, що відносини адвоката з клієнтом проходять певні стадії. Виокремлено: 1) преддоговірну стадію, яка охоплюється періодом взаємодії до початку дії договору про надання правової допомоги (звернення клієнта до адвоката для отримання правничої допомоги, з’ясування змісту доручення клієнта, виникнення обов’язків у адвоката щодо збереження адвокатської таємниці, дотримання адвокатом правил адвокатської етики); 2) стадію укладання договору, яка охоплює обговорення умов договору, узгодження розбіжностей щодо змісту та строків виконання доручення, формування домовленості щодо розміру та порядку внесення гонорару адвоката, підписання договору; 3) стадію виконання договору, зміст якої охоплюється реалізацією клієнтом та адвокатом їх прав та здійсненням обов’язків за договором); 4) стадію припинення дії договору, яка стосується розірвання договору за ініціативою адвоката або за ініціативою клієнта, або по взаємній домовленості, або припинення дії договору у зв’язку з його виконанням або з закінченням строку дії, та передбачає виконання адвокатом обов’язків, визначених Правилами адвокатської етики; 5) постдоговірну стадію, яка передбачає дотримання адвокатом певних вимог законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність щодо клієнта.
Обґрунтовано, що норми Правил адвокатської етики, які регулюють відносини між адвокатом та клієнтом, можна класифікувати на такі, що: 1) діють до укладання договору про надання правничої допомоги; 2) діють під час його виконання; 3) продовжують діяти після його розірвання або припинення дії.
Встановлено, що запровадження терміну «професійна правнича допомога» у тексті Конституції України, Законі України «Про судоустрій та статус суддів», процесуальному законодавстві обумовлює необхідність внесення змін до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», у тому числі статтю 27, закріплюючи єдиною прийнятною назвою договору між адвокатом та клієнтом – договір про надання професійної правничої допомоги.
Запропоновано визначити договір про надання правничої допомоги як домовленість між адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням) та клієнтом (його законним представником, іншою особою, яка діє в інтересах клієнта), що породжує виникнення взаємних прав та обов’язків у зв'язку з наданням клієнту професійної правничої допомоги.
Зроблено висновок щодо можливості застосування в Україні гонорару успіху. Визначено поняття «гонорар успіху» як особливий вид винагороди, який сплачується клієнтом адвокату виключно у разі позитивного вирішення справи на користь клієнта.
З метою удосконалення нормативного врегулювання відносин щодо гонорару успіху запропоновано проект Положення про застосування особливого виду винагороди, який сплачується клієнтом адвокату виключно у разі позитивного вирішення справи на користь клієнта.
Визначено поняття довіри між адвокатом та клієнтом як результат дій адвоката та клієнта, що залежить від морально-психологічних, особистісних та професійних якостей адвоката та морально-психологічних та особистісних якостей клієнта, та знаходить прояв в особливому психологічному кліматі взаємовідносин, що сприяє ефективному наданню професійної правничої допомоги.
Зроблено висновок, що на виконання доручення клієнта можуть впливати як негативні, так і позитивні фактори. Встановлено, що факторами, які негативно впливають на виконання доручення клієнта є: недосконалість законодавства та його неоднакове застосування; негативні особистісні характеристики адвоката та клієнта; втручання в адвокатську діяльність з боку інших осіб (порушення гарантій адвокатської діяльності). Обґрунтовано, що факторами, які позитивно впливають на виконання доручення клієнта є: професіоналізм адвоката, довіра між клієнтом та адвокатом, ефективність законодавства, єдність судової практики.
Критично проаналізовано запровадження у короткостроковій перспективі обов’язкового страхування професійної діяльності для адвокатів. Зроблено висновок, що його запровадження на теперішній час є недоцільним у зв’язку з відсутністю достатньої фінансової спроможності у адвокатів сплачувати страховий внесок та несформованістю у національній правовій доктрині єдиної концепції щодо страхування професійної діяльності для адвокатів.
Дослідження проблематики притягнення адвокатів до відповідальності дозволило зробити висновок, що помилка адвоката – це ненавмисне відхилення адвоката від визначених законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність дій, яке призвело до порушення професійних обов’язків та Правил адвокатської етики.
При дослідженні відповідальності сторін за договором про надання правової допомоги визнано доцільним створення примірювальної комісії – постійно діючого органу при раді адвокатів регіону, метою діяльності якого є врегулювання спорів між адвокатом та клієнтом. Створення примірювальної комісії сприятимете збереженню довірчих відносин між адвокатом та клієнтом; збереженню ділової репутації обох сторін; економії часу та грошових витрат; зменшенню навантаження на кваліфікаційнодисциплінарні комісії адвокатури та суди.
Досліджено етичні засади взаємовідносин між адвокатом та клієнтом, у тому числі, у разі укладання клієнтом договору про надання правової допомоги з декількома адвокатами.
Визначено, що етика відносин адвоката з клієнтом – сукупність моральних вимог та цінностей, які регулюють взаємодію адвоката з клієнтом та реалізуються у відносинах між ними.
Встановлено, що укладання клієнтом договору про надання правової допомоги із декількома адвокатами породжує ситуацію, коли у системі «адвокат-клієнт» виникає додатковий учасник, внаслідок чого створюється паралельні відносини «адвокат 1 - клієнт», «адвокат 2 - клієнт», «адвокат 1 - адвокат 2». Особливості зазначених відносин полягають у розподілі обов’язків, повноважень та відповідальності кожного з адвокатів при виконанні доручення клієнта, дотримання балансу у відносинах між адвокатами з метою недопущення неузгодженості, непослідовності або дублювання дій.
Проведено системний аналіз українського та зарубіжного досвіду щодо кількості захисників у судовому розгляді. Зроблено висновок щодо доцільності зміни максимальної кількості захисників – не більше трьох, проте з правом подання обґрунтованого клопотання щодо необхідності їх збільшення.
Запропоновано усунути прогалину щодо невизначеності форми обов’язкової згоди клієнта на надання йому правничої (правової) допомоги в разі укладення договору про надання правничої допомоги іншою особою в інтересах клієнта відповідно до вимоги ст. 51 КПК України. Визначено необхідність фіксування обов’язкової згоди клієнта в окремому письмовому або електронному документі, в тому числі за допомогою інформаційнотелекомунікаційних систем, телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв’язку, факсимільного відтворення за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання.
За наслідками зроблених у роботів висновків сформульовано пропозиції щодо удосконалення законодавства України в частині відносин адвоката з клієнтом за договором про надання правової допомоги.
Відносини адвоката з клієнтом виникають вже під час звернення особи за професійною правничою допомогою, тривають у ході реалізації укладеного між ними договору про надання правової допомоги, а певні обов’язки виконуються адвокатом і після закінчення дії або розірвання договору про надання правової допомоги. Підвищення якості, повноти та своєчасності надання адвокатами професійної правничої допомоги потребує комплексного аналізу сутності та змісту правовідносин між адвокатом та клієнтом, розробки положень та обґрунтованих пропозицій щодо удосконалення правового регулювання статусу адвоката у відносинах з клієнтами.
Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо удосконалення правового регулювання відносин між адвокатом та клієнтом за договором про надання правової допомоги.
У роботі висвітлено правову природу відносин між адвокатом та клієнтом. Визначено, що відносини адвоката та клієнта є сукупністю зв’язків між адвокатом та клієнтом, що виникають та розвиваються з метою надання адвокатом клієнту професійної правничої допомоги, ґрунтуються на правових нормах, правилах адвокатської етики, та припиняються у встановленому законом порядку. Зроблено висновок, що характерними рисами цих відносин є: 1) причина їх виникнення – реалізація конституційного права клієнта на професійну правничу допомогу; 2) наявність у цих правовідносинах суб’єкта зі спеціальним статусом – адвоката; 3) укладання договору про надання правової допомоги як підстави здійснення адвокатської діяльності; 4) обов’язковість дотримання адвокатом Правил адвокатської етики у цих відносинах; 5) наявність у адвоката специфічних обов’язків до укладання й після припинення дії договору про надання правової допомоги.
З'ясовано, що відносини адвоката з клієнтом проходять певні стадії. Виокремлено: 1) преддоговірну стадію, яка охоплюється періодом взаємодії до початку дії договору про надання правової допомоги (звернення клієнта до адвоката для отримання правничої допомоги, з’ясування змісту доручення клієнта, виникнення обов’язків у адвоката щодо збереження адвокатської таємниці, дотримання адвокатом правил адвокатської етики); 2) стадію укладання договору, яка охоплює обговорення умов договору, узгодження розбіжностей щодо змісту та строків виконання доручення, формування домовленості щодо розміру та порядку внесення гонорару адвоката, підписання договору; 3) стадію виконання договору, зміст якої охоплюється реалізацією клієнтом та адвокатом їх прав та здійсненням обов’язків за договором); 4) стадію припинення дії договору, яка стосується розірвання договору за ініціативою адвоката або за ініціативою клієнта, або по взаємній домовленості, або припинення дії договору у зв’язку з його виконанням або з закінченням строку дії, та передбачає виконання адвокатом обов’язків, визначених Правилами адвокатської етики; 5) постдоговірну стадію, яка передбачає дотримання адвокатом певних вимог законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність щодо клієнта.
Обґрунтовано, що норми Правил адвокатської етики, які регулюють відносини між адвокатом та клієнтом, можна класифікувати на такі, що: 1) діють до укладання договору про надання правничої допомоги; 2) діють під час його виконання; 3) продовжують діяти після його розірвання або припинення дії.
Встановлено, що запровадження терміну «професійна правнича допомога» у тексті Конституції України, Законі України «Про судоустрій та статус суддів», процесуальному законодавстві обумовлює необхідність внесення змін до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», у тому числі статтю 27, закріплюючи єдиною прийнятною назвою договору між адвокатом та клієнтом – договір про надання професійної правничої допомоги.
Запропоновано визначити договір про надання правничої допомоги як домовленість між адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням) та клієнтом (його законним представником, іншою особою, яка діє в інтересах клієнта), що породжує виникнення взаємних прав та обов’язків у зв'язку з наданням клієнту професійної правничої допомоги.
Зроблено висновок щодо можливості застосування в Україні гонорару успіху. Визначено поняття «гонорар успіху» як особливий вид винагороди, який сплачується клієнтом адвокату виключно у разі позитивного вирішення справи на користь клієнта.
З метою удосконалення нормативного врегулювання відносин щодо гонорару успіху запропоновано проект Положення про застосування особливого виду винагороди, який сплачується клієнтом адвокату виключно у разі позитивного вирішення справи на користь клієнта.
Визначено поняття довіри між адвокатом та клієнтом як результат дій адвоката та клієнта, що залежить від морально-психологічних, особистісних та професійних якостей адвоката та морально-психологічних та особистісних якостей клієнта, та знаходить прояв в особливому психологічному кліматі взаємовідносин, що сприяє ефективному наданню професійної правничої допомоги.
Зроблено висновок, що на виконання доручення клієнта можуть впливати як негативні, так і позитивні фактори. Встановлено, що факторами, які негативно впливають на виконання доручення клієнта є: недосконалість законодавства та його неоднакове застосування; негативні особистісні характеристики адвоката та клієнта; втручання в адвокатську діяльність з боку інших осіб (порушення гарантій адвокатської діяльності). Обґрунтовано, що факторами, які позитивно впливають на виконання доручення клієнта є: професіоналізм адвоката, довіра між клієнтом та адвокатом, ефективність законодавства, єдність судової практики.
Критично проаналізовано запровадження у короткостроковій перспективі обов’язкового страхування професійної діяльності для адвокатів. Зроблено висновок, що його запровадження на теперішній час є недоцільним у зв’язку з відсутністю достатньої фінансової спроможності у адвокатів сплачувати страховий внесок та несформованістю у національній правовій доктрині єдиної концепції щодо страхування професійної діяльності для адвокатів.
Дослідження проблематики притягнення адвокатів до відповідальності дозволило зробити висновок, що помилка адвоката – це ненавмисне відхилення адвоката від визначених законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність дій, яке призвело до порушення професійних обов’язків та Правил адвокатської етики.
При дослідженні відповідальності сторін за договором про надання правової допомоги визнано доцільним створення примірювальної комісії – постійно діючого органу при раді адвокатів регіону, метою діяльності якого є врегулювання спорів між адвокатом та клієнтом. Створення примірювальної комісії сприятимете збереженню довірчих відносин між адвокатом та клієнтом; збереженню ділової репутації обох сторін; економії часу та грошових витрат; зменшенню навантаження на кваліфікаційнодисциплінарні комісії адвокатури та суди.
Досліджено етичні засади взаємовідносин між адвокатом та клієнтом, у тому числі, у разі укладання клієнтом договору про надання правової допомоги з декількома адвокатами.
Визначено, що етика відносин адвоката з клієнтом – сукупність моральних вимог та цінностей, які регулюють взаємодію адвоката з клієнтом та реалізуються у відносинах між ними.
Встановлено, що укладання клієнтом договору про надання правової допомоги із декількома адвокатами породжує ситуацію, коли у системі «адвокат-клієнт» виникає додатковий учасник, внаслідок чого створюється паралельні відносини «адвокат 1 - клієнт», «адвокат 2 - клієнт», «адвокат 1 - адвокат 2». Особливості зазначених відносин полягають у розподілі обов’язків, повноважень та відповідальності кожного з адвокатів при виконанні доручення клієнта, дотримання балансу у відносинах між адвокатами з метою недопущення неузгодженості, непослідовності або дублювання дій.
Проведено системний аналіз українського та зарубіжного досвіду щодо кількості захисників у судовому розгляді. Зроблено висновок щодо доцільності зміни максимальної кількості захисників – не більше трьох, проте з правом подання обґрунтованого клопотання щодо необхідності їх збільшення.
Запропоновано усунути прогалину щодо невизначеності форми обов’язкової згоди клієнта на надання йому правничої (правової) допомоги в разі укладення договору про надання правничої допомоги іншою особою в інтересах клієнта відповідно до вимоги ст. 51 КПК України. Визначено необхідність фіксування обов’язкової згоди клієнта в окремому письмовому або електронному документі, в тому числі за допомогою інформаційнотелекомунікаційних систем, телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв’язку, факсимільного відтворення за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання.
За наслідками зроблених у роботів висновків сформульовано пропозиції щодо удосконалення законодавства України в частині відносин адвоката з клієнтом за договором про надання правової допомоги.
Бібліографічний опис
Фоміна О. І. Відносини адвоката з клієнтом за договором про надання правової допомоги. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 «Право». – Національний університет «Одеська юридична академія», Одеса, 2021.
Ключові слова
Research Subject Categories::LAW/JURISPRUDENCE, адвокатура, адвокат, адвокатська діяльність, принципи адвокатської діяльності, професійна правнича допомога, договір про надання правової допомоги, гонорар адвоката, відповідальність адвоката, адвокатська етика, принципи адвокатської етики, bar, advocate, practice of law, principles of practicing law, professional legal services, legal services contract, advocate`s fee, advocate`s responsibility, advocate ethics, principles of advocate ethics
Цитування
Фоміна О. І. Відносини адвоката з клієнтом за договором про надання правової допомоги. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 «Право». – Національний університет «Одеська юридична академія», Одеса, 2021.