Передумови юридичної суб’єктивації штучного інтелекту

Завантаження...
Ескіз

Дата

2021

Автори

Омельчук, Олександр Сергійович
Омельчук, О. С.
Омельчук, Александр Сергеевич
Omelchuk, Oleksandr S.

Назва журналу

ISSN журналу

Назва тому

Видавець

Одеса : НУ "ОЮА"

Анотація

Статтю присвячено питанням визначення передумов потенційної юридичної суб’єктивації систем штучного інтелекту. Доведено, що виникли передумови наукового дослідження потенційної юридичної суб’єктивації систем штучного інтелекту. Такі передумови розкладаються на окремі групи залежно від сфери. Визначено дві групи передумов – технологічні та юридичні. З’ясовано, що до технологічних передумов відносяться розширення та глобалізація процесів виробництва програмного забезпечення та неспівпадіння «циклів існування» розробників та розроблених ними продуктів. Глобалізація процесів виробництва засобів штучного інтелекту проявляються одразу за двома напрямками – зовнішнім і внутрішнім. Відповідно до зовнішнього напрямку глобалізація виробничих процесів полягає у виходженні за межі національного та державного простору, а отже, наявності різних правових режимів створення, тестування та діяльності програмного забезпечення в окремих країнах та неможливості формування спільної колективної правосуб’єктності всього виробничо-технологічного апарату. Внутрішній напрям глобалізації реалізований з урахуванням розподілу праці та матеріальних ресурсів. До юридичних передумов запропоновано відносити фактори збільшення значимості (в тому числі юридичної) дій, що вчиняються об’єктами ШІ, та формування нового джерела регулювання даних відносин за допомогою ліцензійних угод, договорів співробітництва та звичаїв електронного ділового обороту. З’ясовано, що кількість життєвих ситуацій, що будуть зазнавати вплив дій штучного інтелекту, в майбутньому лише буде збільшуватися, в той час як їх значення буде рости, тому вже зараз необхідно дати оцінку наявним і потенційним видам поведінки, що її вчинює штучний інтелект. Доведено, що формування відносно замкненої екосистеми джерел регулювання, що активно розвивається, призвело до формування альтернативного правопорядку в мережі Інтернет та в ІТ-сфері взагалі. Такий правопорядок заснований на відносній анонімності, технологічній залежності та децентралізованому характері колективних учасників і регуляторних механізмів.
Статья посвящена вопросам определения предпосылок потенциальной юридической субъективации систем искусственного интеллекта. Доказано, что возникли предпосылки научного исследования потенциальной юридической субъективации систем искусственного интеллекта. Такие предпосылки раскладываются на отдельные группы в зависимости от сферы. Определены две группы предпосылок - технологические и юридические. Выяснено, что к технологическим предпосылкам относятся расширение и глобализация процессов производства программного обеспечения и несовпадение «циклов существования» разработчиков и разработанных ими продуктов. Глобализация процессов производства средств искусственного интеллекта проявляются сразу по двум направлениям - внешним и внутренним. Согласно внешнему направлению глобализация производственных процессов заключается в выходе за пределы национального и государственного пространства, а следовательно, наличия различных правовых режимов создания, тестирования и деятельности программного обеспечения в отдельных странах и невозможности формирования общей коллективной правосубъектности всего производственно-технологического аппарата. Внутреннее направление глобализации реализовано с учетом разделения труда и материальных ресурсов. К юридическим предпосылкам предложено относить факторы увеличения значимости (в том числе юридической) действий, совершаемых объектами ИИ, и формирование нового источника регулирования данных отношений посредством лицензионных соглашений, договоров сотрудничества и обычаев электронного делового оборота. Выяснено, что количество жизненных ситуаций, которые будут испытывать влияние действий искусственного интеллекта, в будущем только будет увеличиваться, в то время как их значение будет расти, поэтому уже сейчас необходимо дать оценку имеющимся и потенциальным видам поведения, совершающего искусственным интеллектом. Доказано, что формирование относительно замкнутой экосистемы источников регулирования, что активно развивается, привело к формированию альтернативного правопорядка в сети Интернет и в ИТ-сфере вообще. Такой правопорядок основан на относительной анонимности, технологической зависимости и децентрализованном характере коллективных участников и регуляторных механизмов.
The article is devoted to determining the prerequisites for the potential legal subjectivity of artificial intelligence systems. It is concluded that the preconditions for scientific research of the potential legal subjectivity of artificial intelligence systems have already emerged today. Such preconditions are decomposed into separate groups depending on the field. Two groups of preconditions are defined – technological and legal.It was found that the technological prerequisites include the expansion and globalization of software production processes and the mismatch of cycles of existence of developers and products developed by them. The globalization of artificial intelligence production is manifested in two directions – external and internal. According to the external direction, the globalization of production processes is to go beyond the national and state space, and therefore the existence of different legal regimes for creating, testing and operating software in individual countries and the impossibility of forming a common collective legal personality of the entire production and technological apparatus. The internal direction of globalization is realized by using the division of labor and material resources.The legal preconditions are proposed to include factors of increasing the significance (including legal) of actions performed by AI objects and the formation of a new source of regulation of these relations through licensing agreements, cooperation agreements and customs of electronic business.It is proved that the number of life situations that will be affected by the actions of artificial intelligence will only increase in the future, while their importance will grow. Thus, it is already necessary to assess the existing and potential types of behavior committed by artificial intelligence.It was found that the formation of a relatively closed ecosystem of sources of regulation has led to the formation of alternative legal regime on the Internet and in the IT sphere in general. Such a rule of law is based on relative anonymity, technological dependence and the decentralized nature of collective actors and regulatory mechanisms.

Бібліографічний опис

Омельчук О. С. Передумови юридичної суб’єктивації штучного інтелекту / О. С. Омельчук // Часопис цивілістики : наук.-практ. журн. / редкол.: С. В. Ківалов (голов. ред.), Є. О. Харитонов (заст. голов. ред.), К. Г. Некіт (відп. секр.) [та ін.]. - Одеса : НУ "ОЮА", 2021. – Вип. 40. – С. 46-49.

Ключові слова

штучний інтелект, правосуб’єктність, суб’єктивація, транспонування дієздатності, искусственный интеллект, правосубъектность, субъективация, транспонирование дееспособности, artificial intelligence, legal personality, transposition of legal capacity, Research Subject Categories::LAW/JURISPRUDENCE

Цитування

Омельчук О. С. Передумови юридичної суб’єктивації штучного інтелекту / О. С. Омельчук // Часопис цивілістики : наук.-практ. журн. / редкол.: С. В. Ківалов (голов. ред.), Є. О. Харитонов (заст. голов. ред.), К. Г. Некіт (відп. секр.) [та ін.]. - Одеса : НУ "ОЮА", 2021. – Вип. 40. – С. 46-49.