Суб’єктивне право на творчість в системі суб’єктивних прав людини і громадянина

Abstract

У статті розглянуті актуальні питання, що виникають під час розгляду структури суб’єктивного права взагалі та, зокрема, суб’єктивного права на творчість. Нині дуже вагома роль творчих процесів у суспільстві, і людина, що проявляє свої творчі здібності та оприлюднює їх, з одного боку, робить чималий внесок у розвиток суспільства, з іншого – має право з боку закону на захист таких «проявів» творчості. Важливість розгляду питання існує не перший рік, адже із прийняття Конституції України наша держава відкрила більш широкі можливості у тлумаченні та розширенні деяких суб’єктивних прав. Право на творчість, закріплене в деяких міжнародних актах, має отримати більш конкретні механізми для відображення та поширення в національному законодавстві. Завдяки науковцям така ціль може бути легко виконана і прийнята до уваги законодавцями. Складовою частиною та основою суб’єктивного права на творчість є саме суб’єктивне право. У статті розкритий зміст поняття суб’єктивного права, що дає змогу зрозуміти сутність поняття «суб’єктивного права на творчість». Вивчення та порівняння структури обох понять дає змогу якнайдетальніше розкрити та зрозуміти особливості та тонкощі категорії «суб’єктивне право на творчість», важливі аспекти, що допомагають реалізації людиною суб’єктивного права на творчість. У статті акцент робиться також на важливості надання уваги до економічних, соціальних та культурних прав людини та порівняння складу права на освіту із правом на свободу культурної, наукової та творчої діяльності. Відомо, що така категорія суб’єктивних прав, як право на свободу творчої діяльності, довгий час не мало відповідної уваги з боку законодавства. Це і привело до зовсім маленької кількості законодавчих актів, що регулюють таке право. Тому у статті висвітлені основні аспекти та характеристики, притаманні «суб’єктивному праву» та конкретизовані основні «можливості» «суб’єктивного права на творчість». Наростаюча актуальність цієї теми змушує правознавців вивчати це питання детальніше. Важливо виділити особливості цієї категорії суб’єктивних прав. Не можна обійтися без думки фахівців із приводу особливостей визначення та структури поняття «суб’єктивного права», адже воно є «основоположником» та базисом усіх видів прав людини і громадянина. Творчість займає важливу інтелектуальну сферу у всій системі людських потреб, тому ми маємо вдосконалити систему права, що регулює та закріплює юридичні можливості творчої людини: можливість реалізувати свої права, здійснити їх та захистити, якщо це буде необхідно.

В статье рассмотрены актуальные вопросы, возникающие при рассмотрении структуры субъективного права вообще и, в частности, субъективного права на творчество. Сейчас очень весомая роль творческих процессов в обществе, и человек, проявляет свои способности и обнародует их, с одной стороны, вносит немалый вклад в развитие общества, с другой - имеет право со стороны закона на защиту таких «проявлений» творчества. Важность рассмотрения вопроса существует не первый год, ведь по принятию Конституции Украины наше государство открыло более широкие возможности в толковании и расширении некоторых субъективных прав. Право на творчество, закрепленное в некоторых международных актах, должно получить более конкретные механизмы для отображения и распространения в национальном законодательстве. Благодаря ученым такая цель может быть легко выполнена и принята во внимание законодателями. Составной частью и основой субъективного права на творчество является именно субъективное право. В статье раскрыто содержание понятия субъективного права, что позволяет понять сущность понятия «субъективного права на творчество». Изучение и сравнение структуры обоих понятий позволяет как можно подробнее раскрыть и понять особенности и тонкости категории «субъективное право на творчество», важные аспекты, помогающие в реализации человеком субъективного права на творчество. В статье акцент делается также важность предоставления внимания экономическим, социальным и культурным правам человека и сравнение содержания права на образование с правом на свободу культурной, научной и творческой деятельности. Известно, что такая категория субъективных прав, как право на свободу творческой деятельности, долгое время не имела соответствующего внимания со стороны законодательства. Это и привело к совсем маленькому количеству законодательных актов, регулирующих такое право. Поэтому в статье освещены основные аспекты и характеристики, присущие «субъективному праву» и конкретизированы основные «возможности» «субъективного права на творчество». Нарастающая актуальность этой темы заставляет правоведов изучать этот вопрос более подробно. Важно выделить особенности этой категории субъективных прав. Нельзя обойтись без мнения специалистов по поводу особенностей определения и структуры понятия «субъективного права», ведь оно является «основоположником» и базисом всех видов прав человека и гражданина. Творчество занимает важную интеллектуальную сферу во всей системе человеческих потребностей, поэтому мы должны усовершенствовать систему права, регулирующего и закрепляющего юридические возможности творческого человека: возможность реализовывать свои права, осуществлять их и защищать, если это будет необходимо.