Інститут відкликання народного депутата України виборцями: проблеми теорії і практики
Завантаження...
Дата
2021
Автори
Станік, Сергій Романович
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Одеса
Анотація
У дисертаційному дослідженні вирішено наукове завдання, що полягає в розробці комплексних пропозицій з впровадження інституту відкликання виборцями народного депутата України (на матеріалах одномандатних виборчих округів) у теорію та практику національного державотворення на сучасному етапі розвитку Української держави та суспільства.
За підсумками дослідження сформульовано висновки та пропозиції, до числа найбільш важливих з яких належать такі.
Основним аргументом на користь впровадження відкликання виборцями народного депутата України є те, що, взятий окремо від інших інститутів безпосередньої демократії, інститут виборів на сучасному етапі не здатний забезпечити поточний контроль виборців за схвалюваними виборними органами і посадовими особами рішеннями. Він забезпечує тільки періодичний контроль, який здійснюється під час наступних виборів. З метою впровадження поточного контролю в Україні слід впровадити інститут відкликання парламентарія виборцями.
Обґрунтовано, що цінність інституту відкликання виборцями народного депутата України полягатиме в тому, щоб забезпечити виконання цією особою своєї основної функції – трансформувати бажання та потреби виборців у закони.
Для забезпечення подальшої демократизації державного та суспільного життя в Україні запропоновано надати виборцям можливість: а) обрання того чи іншого кандидата, передвиборна програма якого найбільшою мірою відповідає їх баченню шляху подальшої розбудови і розвитку держави; б) контролю виконання ними своїх передвиборних зобов’язань, закріплених у передвиборній програмі; в) притягнення до конституційної відповідальності шляхом відкликання конкретного парламентарія за невиконання чи неналежне виконання своєї передвиборної програми.
Виявлено, що відкликання виборцями народного депутата України в разі його впровадження буде виступати: а) формою прямого народовладдя; б) складовою права громадян брати участь в управлінні державними справами; в) санкцією за конституційне правопорушення, що полягає в невиконанні або неналежному виконанні положень передвиборної програми.
Сформульовано, що народний депутат України – це політичний діяч, обраний виборцями для реалізації плану дій по досягненню цілей, зазначених в його передвиборній програмі, шляхом реалізації повноважень, наданих Конституцією і чинним законодавством.
Запропоновано розглядати передвиборну програму кандидата в народні депутати України як публічну оферту (пропозицію), яку акцептують (приймають, з якою погоджуються) виборці шляхом голосування за цього конкретного кандидата.
До числа функцій передвиборної програми кандидата в народні депутати України запропоновано вважати належними такі: а) агітаційну; б) ініціативну; в) контрольну; г) інформаційну.
Рекомендовано встановити такі вимоги до передвиборної програми кандидата в народні депутати України: а) поетапна деталізація її виконання із зазначенням терміну кожного етапу; б) наявність альтернативних варіантів стратегії в разі, якщо через ті чи інші обставини не вдасться реалізувати певні положення програми; в) обґрунтування положень програми із застосуванням економічних тощо показників; г) наявність пояснювальної записки, яка містить пояснення основних соціально-економічних тощо понять програми.
Запропоновано закріпити у виборчому законодавстві такі положення: а) надати кожному кандидату в народні депутати України окрему веб-сторінку на Офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії, на якій розміщувати його передвиборну програму (програми) з пояснювальними записками; б) після закінчення виборів залишати ці матеріали у відкритому доступі; в) для кандидатів у народні депутати, які вже балотувались на виборні посади, впровадити вимогу при наступному (наступних) поданні документів для реєстрації кандидатом на виборну посаду (пост) разом з пакетом необхідних документів надати звіт про виконання положень своєї попередньої передвиборної програми (програм).
Знайшла подальшу аргументацію теза: щодо здійснення інституційної кодифікації положень про відкликання виборцями народного депутата України рекомендовано прийняти Закон України «Про відкликання виборцями народного депутата України». Обґрунтована доцільність при розробці цього Закону взяти за основу та в цілому Закон України «Про відкликання народного депутата України» від 19 жовтня 1995 року (втратив чинність).
Для актуалізації положень Закону України «Про відкликання народного депутата України» від 19 жовтня 1995 року запропоновано: а) спростити процес відкликання виборцями народного депутата України; б) широко застосовувати електронні технології; в) взяти до уваги положення Виборчого кодексу України та Закону України «Про Державний реєстр виборців» від 22 лютого 2007 року.
Аргументована доцільність впровадження позасудового порядку підтвердження факту невиконання або неналежного виконання народним депутатом України положень своєї передвиборної програми, а саме оцінки його діяльності виключно громадянським суспільством (організованими та неорганізованими виборцями).
Запропоновано виокремлювати такі стадії відкликання виборцями народного депутата України: – створення та реєстрація ініціативної групи виборців по відкликанню народного депутата України; – підтримка пропозиції про відкликання народного депутата України шляхом збирання підписів виборців на підписних листах (у паперовій та електронній формі через Офіційний веб-сайт Центральної виборчої комісії); – підрахунок підписів виборців, які підтримали пропозицію про відкликання, і прийняття рішення щодо призначення електронного голосування про відкликання народного депутата України; – агітація перед відкликанням виборцями народного депутата України; – складання списків виборців; – електронне голосування; – підрахунок голосів та встановлення результатів відкликання; – офіційне оголошення результатів відкликання виборцями народного депутата України.
У майбутньому Законі України «Про відкликання виборцями народного депутата України» рекомендовано закріпити такі положення.
Єдиною підставою для відкликання виборцями народного депутата України є невиконання або неналежне виконання положень передвиборної програми.
Суб’єктами відкликання народного депутата України є виборці відповідного виборчого округу.
У разі якщо встановлено, що при порушенні питання про відкликання народного депутата України і збиранні підписів на підтримку цієї пропозиції було додержано вимоги Закону, у т. ч. зібрано необхідну кількість підписів виборців, Центральна виборча комісія призначає на неділю або інший неробочий день електронне голосування про відкликання народного депутата України від відповідного виборчого округу, але у строк не пізніше ніж через два місяці після прийняття рішення про призначення голосування і не раніше ніж через місяць.
Щодо дій, пов’язаних зі збором та підрахунком підписів виборців, запропоновано встановити, що: а) право порушувати питання про відкликання народного депутата України належить виключно виборцям відповідного виборчого округу; б) пропозиція про відкликання народного депутата України має бути підтримана не менш як 10 % виборців відповідного округу; в) загальний строк збирання підписів виборців на підтримку пропозиції про відкликання народного депутата України становить 45 днів від дня одержання свідоцтва ініціативною групою.
Сформульовано та деталізовано пропозицію додатково вести збір підписів в електронному вигляді. Рекомендовано закріпити в майбутньому Законі України «Про відкликання виборцями народного депутата України», що після реєстрації першої ініціативної групи Центральна виборча комісія розміщує повідомлення про це на своєму Офіційному веб-сайті протягом 3 робочих днів. На сайті доцільно зробити рубрику «Відкликання виборцями народного депутата України», в якій присвятити кожному ініційованому відкликанню окрему веб-сторінку. Виборці, відвідавши цю сторінку, можуть підтримати ініціативу щодо відкликання, поставивши свій електронний цифровий підпис. Це сприятиме збереженню ресурсів ініціативної групи (у частині часу та витрат на канцелярію) та Центральної виборчої комісії (у частині перевірки підписів).
З метою запобігання можливим зловживанням, інститутом відкликання запропоновано застосовувати: а) обмеження реалізації права відкликання протягом певного періоду (через те що строк повноважень Верховної Ради України складає п’ять років, слід рекомендувати заборонити ініціювати відкликання протягом першого року з дня початку повноважень народного депутата та протягом 6 місяців до завершення строку його повноважень); б) заборону на повторну спробу відкликання одного й того самого депутата протягом терміну його повноважень (ураховуючи, що строк повноважень Верховної Ради України складає п’ять років, слід рекомендувати таке правило: якщо за результатами голосування щодо відкликання депутат не був відкликаний, наступне проведення голосування щодо відкликання цього депутата можливо тільки після закінчення 12 місяців з дня попереднього голосування).
За підсумками дослідження сформульовано висновки та пропозиції, до числа найбільш важливих з яких належать такі.
Основним аргументом на користь впровадження відкликання виборцями народного депутата України є те, що, взятий окремо від інших інститутів безпосередньої демократії, інститут виборів на сучасному етапі не здатний забезпечити поточний контроль виборців за схвалюваними виборними органами і посадовими особами рішеннями. Він забезпечує тільки періодичний контроль, який здійснюється під час наступних виборів. З метою впровадження поточного контролю в Україні слід впровадити інститут відкликання парламентарія виборцями.
Обґрунтовано, що цінність інституту відкликання виборцями народного депутата України полягатиме в тому, щоб забезпечити виконання цією особою своєї основної функції – трансформувати бажання та потреби виборців у закони.
Для забезпечення подальшої демократизації державного та суспільного життя в Україні запропоновано надати виборцям можливість: а) обрання того чи іншого кандидата, передвиборна програма якого найбільшою мірою відповідає їх баченню шляху подальшої розбудови і розвитку держави; б) контролю виконання ними своїх передвиборних зобов’язань, закріплених у передвиборній програмі; в) притягнення до конституційної відповідальності шляхом відкликання конкретного парламентарія за невиконання чи неналежне виконання своєї передвиборної програми.
Виявлено, що відкликання виборцями народного депутата України в разі його впровадження буде виступати: а) формою прямого народовладдя; б) складовою права громадян брати участь в управлінні державними справами; в) санкцією за конституційне правопорушення, що полягає в невиконанні або неналежному виконанні положень передвиборної програми.
Сформульовано, що народний депутат України – це політичний діяч, обраний виборцями для реалізації плану дій по досягненню цілей, зазначених в його передвиборній програмі, шляхом реалізації повноважень, наданих Конституцією і чинним законодавством.
Запропоновано розглядати передвиборну програму кандидата в народні депутати України як публічну оферту (пропозицію), яку акцептують (приймають, з якою погоджуються) виборці шляхом голосування за цього конкретного кандидата.
До числа функцій передвиборної програми кандидата в народні депутати України запропоновано вважати належними такі: а) агітаційну; б) ініціативну; в) контрольну; г) інформаційну.
Рекомендовано встановити такі вимоги до передвиборної програми кандидата в народні депутати України: а) поетапна деталізація її виконання із зазначенням терміну кожного етапу; б) наявність альтернативних варіантів стратегії в разі, якщо через ті чи інші обставини не вдасться реалізувати певні положення програми; в) обґрунтування положень програми із застосуванням економічних тощо показників; г) наявність пояснювальної записки, яка містить пояснення основних соціально-економічних тощо понять програми.
Запропоновано закріпити у виборчому законодавстві такі положення: а) надати кожному кандидату в народні депутати України окрему веб-сторінку на Офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії, на якій розміщувати його передвиборну програму (програми) з пояснювальними записками; б) після закінчення виборів залишати ці матеріали у відкритому доступі; в) для кандидатів у народні депутати, які вже балотувались на виборні посади, впровадити вимогу при наступному (наступних) поданні документів для реєстрації кандидатом на виборну посаду (пост) разом з пакетом необхідних документів надати звіт про виконання положень своєї попередньої передвиборної програми (програм).
Знайшла подальшу аргументацію теза: щодо здійснення інституційної кодифікації положень про відкликання виборцями народного депутата України рекомендовано прийняти Закон України «Про відкликання виборцями народного депутата України». Обґрунтована доцільність при розробці цього Закону взяти за основу та в цілому Закон України «Про відкликання народного депутата України» від 19 жовтня 1995 року (втратив чинність).
Для актуалізації положень Закону України «Про відкликання народного депутата України» від 19 жовтня 1995 року запропоновано: а) спростити процес відкликання виборцями народного депутата України; б) широко застосовувати електронні технології; в) взяти до уваги положення Виборчого кодексу України та Закону України «Про Державний реєстр виборців» від 22 лютого 2007 року.
Аргументована доцільність впровадження позасудового порядку підтвердження факту невиконання або неналежного виконання народним депутатом України положень своєї передвиборної програми, а саме оцінки його діяльності виключно громадянським суспільством (організованими та неорганізованими виборцями).
Запропоновано виокремлювати такі стадії відкликання виборцями народного депутата України: – створення та реєстрація ініціативної групи виборців по відкликанню народного депутата України; – підтримка пропозиції про відкликання народного депутата України шляхом збирання підписів виборців на підписних листах (у паперовій та електронній формі через Офіційний веб-сайт Центральної виборчої комісії); – підрахунок підписів виборців, які підтримали пропозицію про відкликання, і прийняття рішення щодо призначення електронного голосування про відкликання народного депутата України; – агітація перед відкликанням виборцями народного депутата України; – складання списків виборців; – електронне голосування; – підрахунок голосів та встановлення результатів відкликання; – офіційне оголошення результатів відкликання виборцями народного депутата України.
У майбутньому Законі України «Про відкликання виборцями народного депутата України» рекомендовано закріпити такі положення.
Єдиною підставою для відкликання виборцями народного депутата України є невиконання або неналежне виконання положень передвиборної програми.
Суб’єктами відкликання народного депутата України є виборці відповідного виборчого округу.
У разі якщо встановлено, що при порушенні питання про відкликання народного депутата України і збиранні підписів на підтримку цієї пропозиції було додержано вимоги Закону, у т. ч. зібрано необхідну кількість підписів виборців, Центральна виборча комісія призначає на неділю або інший неробочий день електронне голосування про відкликання народного депутата України від відповідного виборчого округу, але у строк не пізніше ніж через два місяці після прийняття рішення про призначення голосування і не раніше ніж через місяць.
Щодо дій, пов’язаних зі збором та підрахунком підписів виборців, запропоновано встановити, що: а) право порушувати питання про відкликання народного депутата України належить виключно виборцям відповідного виборчого округу; б) пропозиція про відкликання народного депутата України має бути підтримана не менш як 10 % виборців відповідного округу; в) загальний строк збирання підписів виборців на підтримку пропозиції про відкликання народного депутата України становить 45 днів від дня одержання свідоцтва ініціативною групою.
Сформульовано та деталізовано пропозицію додатково вести збір підписів в електронному вигляді. Рекомендовано закріпити в майбутньому Законі України «Про відкликання виборцями народного депутата України», що після реєстрації першої ініціативної групи Центральна виборча комісія розміщує повідомлення про це на своєму Офіційному веб-сайті протягом 3 робочих днів. На сайті доцільно зробити рубрику «Відкликання виборцями народного депутата України», в якій присвятити кожному ініційованому відкликанню окрему веб-сторінку. Виборці, відвідавши цю сторінку, можуть підтримати ініціативу щодо відкликання, поставивши свій електронний цифровий підпис. Це сприятиме збереженню ресурсів ініціативної групи (у частині часу та витрат на канцелярію) та Центральної виборчої комісії (у частині перевірки підписів).
З метою запобігання можливим зловживанням, інститутом відкликання запропоновано застосовувати: а) обмеження реалізації права відкликання протягом певного періоду (через те що строк повноважень Верховної Ради України складає п’ять років, слід рекомендувати заборонити ініціювати відкликання протягом першого року з дня початку повноважень народного депутата та протягом 6 місяців до завершення строку його повноважень); б) заборону на повторну спробу відкликання одного й того самого депутата протягом терміну його повноважень (ураховуючи, що строк повноважень Верховної Ради України складає п’ять років, слід рекомендувати таке правило: якщо за результатами голосування щодо відкликання депутат не був відкликаний, наступне проведення голосування щодо відкликання цього депутата можливо тільки після закінчення 12 місяців з дня попереднього голосування).
Бібліографічний опис
Станік С. Р. Інститут відкликання народного депутата України виборцями: проблеми теорії і практики. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 «Право». – Національний університет «Одеська юридична академія», Одеса, 2021.
Ключові слова
відкликання парламентарія виборцями, безпосередня демократія, парламентарій, народний депутат України, конституційно-правова відповідальність, юридична відповідальність, конституційно-правова відповідальність народних депутатів України, recall of a parliamentarian by voters, direct democracy, parliamentarian, People's Deputy of Ukraine, constitutional responsibility, legal responsibility, constitutional responsibility of people's deputies of Ukraine
Цитування
Станік С. Р. Інститут відкликання народного депутата України виборцями: проблеми теорії і практики. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 «Право». – Національний університет «Одеська юридична академія», Одеса, 2021.