Наукова стаття присвячена комплексному юридичному аналізу переваг та недоліків сучасної системи квазізаконодавчих актів Комісії ЄС, що складається з таких видів актів, як імплементаційні та делеговані. Імплементаційні та делеговані акти Комісії відіграють дуже важливу роль в ЄС, однак надмірне та часте використання механізму делегування квазізаконодавчих функцій Комісії ЄС з боку законотворця ЄС спричиняє різноманітні негативні наслідки для правопорядку ЄС. Автор виокремлює такі переваги системи квазізаконодавчих актів Комісії ЄС: прискорення процесу прийняття рішень на рівні ЄС; надання процесу прийняття рішень на рівні ЄС більшої гнучкості; покращення якості законодавчих актів ЄС, а також зменшення робочого навантаження на законотворця ЄС. Беручи до уваги останні статистичні дані, автор стверджує, що процес прийняття Комісією ЄС імплементаційних та делегованих актів є в чотири рази швидшим, ніж прийняття законодавчих актів за результатами звичайної та спеціальної законодавчої процедури. Зазначається, що спалах COVID-19 в 2020 році змусив ЄС швидко прийняти велику кількість законодавчих актів, які у своїй переважній більшості були прийняті у формі квазізаконодавчих актів Комісії. Автор також підкреслює, що якість законодавства ЄС покращилась, а робоче навантаження на законотворця ЄС було зменшено саме завдяки імплементаційним та делегованим актам Комісії ЄС. Автор зазначає, що відсутність чіткого юридичного розмежування між імплементаційними та делегованими актами Комісії призводить до великої кількості міжінституційних суперечок та судових спорів, а також підриву ієрархії правових актів відповідно до положень Лісабонського Договору. Доведено, що надмірне застосування Комісією ЄС квазізаконодавчих інструментів може порушити принцип інституційного балансу та може призвести до заміни єдиного законотворця ЄС – Європейського Парламенту та Ради. Підсумовуючи, автор стверджує, що недостатність відкритості та підзвітності Комісії ЄС під час процесу прийняття імплементаційних та делегованих актів посилює проблему «дефіциту демократії» в ЄС.
The scientific article is devoted to the issue of complex legal analysis of both advantages and
disadvantages of the contemporary system of Commission’s quasi-legislative acts which is composed of
implementing and delegated acts. Commission’s implementing and delegated acts play a crucial role in the
EU, but the abusive application by the EU legislator of the delegation of quasi-legislative powers to the
Commission of the EU cause various negative consequences on the EU legal order. The author outlines
the following positive sides of Commission’s quasi-legislative acts: acceleration of the EU decision-making
process, adding the EU decision-making process flexibility, improvement of the quality of the EU legislative
acts and unloading the overall EU legislature’s workload. Taking into account the latest statistics, the
author has proved that the process of the adoption of implementing and delegated acts is in four times faster
than ordinary and special legislative procedures. It is emphasized that COVID-19 outbreak in 2020 made
the EU urgently enact a bunch of legislative acts that were mainly adopted in the form of Commission’s
quasi-legislative acts. The author also points out that the quality of the EU’s legislation has been improved
as well as EU’s legislator workload has been greatly reduced because of Commission’s implementing and
delegated acts. At the same time, the author specifies that the absence of an explicit legal distinction
between Commission’s implementing and delegated acts leads to numerous interinstitutional litigations
and disputes and undermines the hierarchy of legal acts under the provisions of the Lisbon Treaty. It is
established that an excessive application by the Commission of the EU of the quasi-legislative instruments
may breach the principle of institutional balance and may lead to the replacement of the sole EU legislator –
the European Parliament and the Council. Eventually, the author argues that the lack of transparence and
accountability of the Commission of the EU during the process of adoption of implementing and delegated
acts deepen the ‘democratic deficit’ problem within the EU.
