На підставі аналізу положень Стратегії реформування державного управління України на 2022–2025 роки в частині її впливу на муніципальну реформу наголошено на тому, що назва документу не повністю відбиває його зміст, зокрема в тій частині документу, яка стосується місцевого самоврядування. А тому запропонована для можливого застосування в майбутньому така назва: «Стратегія реформування публічного адміністрування України». Пропозиція ґрунтується на розробках українських фахівців із публічного права, які оприлюднено в останні роки. Констатовано, що перший «блок» положень Стратегії про місцеве самоврядування пов’язаний як
раз із таким, що планується, подальшим реформуванням надання адміністративних послуг. Зазначено, що жодна зі статей Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» не надає можливості зрозуміти, які ж саме послуги можуть уважатися «адміністративними», – а цей Закон є основним кодифікованим нормативно-правовим актом про місцеве самоврядування. У зв’язку із цим запропоновано внести доповнення до статті 1 «Основні терміни, використані в цьому Законі», доповнивши її останнім абзацом такого змісту: «адміністративна послуга – це результат здійснення власних чи делегованих органу місцевого самоврядування, посадовій особі місцевого самоврядування повноважень, ініціатива настання якого походила від фізичних чи юридичних осіб і була оформлена заявою». Таке визначення не повністю збігатиметься з нормативною дефініцією поняття «адміністративна послуга», але воно адаптоване саме до потреб місцевого самоврядування та сприятиме кращому розумінню положень Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» всіма членами територіальних громад. Узагальнено, що другий «блок» положень Стратегії про місцеве самоврядування охоплює питання права на службу в органах місцевого самоврядування. Виявлено, що в ньому не наголошується на тому, що є низка положень, які можна було б уніфікувати в разі подальшого удосконалення нормативної регламентації права на державну службу й службу в органах місцевого самоврядування. Звернено увагу на те, що в Стратегії часто надається перевага положенням, пов’язаним із правом на державну службу. Натомість нехтуються аналогічні питання щодо права на службу в органах місцевого самоврядування (наприклад, щодо необхідності забезпечити навчання всіх державних службовців стосовно нових засад здійснення адміністративної процедури).
Based on the analysis of the provisions of the State Government Reform Strategy of Ukraine for
2022–2025 in terms of its impact on municipal reform, it is emphasized that the title of this document does
not fully reflect its content – in particular, in the part of the document relating to local self-government.
Therefore, the following name is proposed for possible use in the future: “Public Administration Reform
Strategy of Ukraine”. The proposal is based on the developments of Ukrainian specialists in public law,
which have been published in recent years.
It was stated that the first “block” of the provisions of the Strategy on local self-government is related
to the planned reform of the provision of administrative services. It is noted that none of the articles of
the Law “On Local Self-Government in Ukraine” provides an opportunity to understand which services
can be considered “administrative” – and this Law is the main codified legal act on local self-government.
In this regard, it is proposed to amend Article 1 “Basic terms used in this Law”, supplementing it with
the last paragraph of the following content: “administrative service – the result of own or delegated
local government’ competence application, local government officials, initiative the occurrence of which
originated from individuals or legal entities and was formalized by a statement”. Such a definition will not
completely coincide with the normative definition of the term “administrative service”, is adapted to the needs of local self-government and will promote a better understanding of the provisions of the Law “On
Local Self-Government in Ukraine” by all members of territorial communities.
It is generalized that the second “block” of the provisions of the Strategy on local self-government
covers the issue of the right to serve in local self-government bodies. It was found that it does not emphasize
that there are a number of provisions that could be unified by further improving the regulations on the
right to civil service and service in local governments. It is noted that the Strategy often favors provisions
related to the right to civil service. Instead, similar issues are neglected regarding the right to serve in
local self-government bodies (for example, the need to provide training for all state servants on the new
principles of administrative procedure).
