У статті проаналізовано необхідність законодавчого обмеження свободи договору. При цьому обґрунтовується, що необхідність встановлення меж свободи договору прямолінійно залежить від належної реалізації таких загальних засад цивільного права, як розумності, справедливості та добросовісності. На підставі проведеного аналізу положень цивільного законодавства України, а також доктрини цивільного права України було з’ясовано, що обмеження свободи договору в загалом можна класифікувати на дві групи: 1) встановлення меж свободи щодо укладення цивільно-правового договору; 2) обмеження свободи щодо виду, форми та змісту цивільно-правового договору. Перша група чинників зумовлює наявність таких «обов’язкових» договорів, як: 1) публічного договору; 2) договору приєднання; 3) договору за державним замовленням; 4) типового договору; 5) попереднього договору. Доцільність встановлення меж договірної свободи щодо наведених договорів обґрунтовується більшою мірою критеріями справедливості та добросовісності. Друга група обмежень зумовлюється суб’єктним складом правовідносин, предметом і цілями укладення цивільно-правового договору, а отже, має у своїй основі принцип розумності. У статті встановлено, що межі договірної свободи тісно кореспондують з інститутом фіктивних та удаваних правочинів. Окремо доводиться доцільність обмеження договірної свободи шляхом визначення понять «переважне право» та «обмежувальна умова». «Умовна несправедливість» переважних прав обґрунтовується наявністю певних, законодавчо визначених чинників, які передують виникненню цих прав, а отже, і підтверджують їхню допустимість із погляду права. У свою чергу, можливість встановлення обмежувальних умов у договорі комерційної концесії зумовлюється критеріями справедливості та добросовісності. Як висновок у статті обґрунтовується положення про те, що всі причини обмеження свободи договору пов’язані з необхідністю: 1) дотримання балансу інтересів окремих осіб і всього суспільства загалом; 2) безперервного розподілу (обігу) товарів, робіт і послуг серед суб’єктів цивільних правовідносин; 3) дотримання загальних засад приватного права – розумності, добросовісності та справедливості.
The article under studies reveals the necessity of legislative restriction in the contract freedom. It substantiates that the above necessity directly depends on proper implementation of such fundamentals of Civil Law as rationality, justice and integrity. Based on the analysis of the provisions of the Ukraine’s civil legislation, as well as on the Ukrainian Civil Law doctrine, it has been ascertained that the restriction of the contract freedom may be classified into two groups: 1) establishing the limits of freedom regarding the conclusion of a civil contract; 2) restriction of freedom regarding the type, the form and the content of a civil contract. The first group of factors presupposes such “mandatory” contracts as: 1) a public contract; 2) a contract of accession; 3) a government contract; 4) a model contract; 5) a preliminary contract. The expediency of establishing restrictions in the above contracts is mostly substantiated by the criteria of justice and honesty. The second group of restrictions arises out of the composition of legal relations, the subject and the objectives of concluding a civil contract, and, consequently, rests on the principle of rationality. The article lays particular emphasis on the fact that the restrictions of the contract freedom are very closely related to the notions of fictitious and sham transactions. In addition, the necessity of introducing restrictions into the contract freedom has been proved by means of defining the notions of “the priority rights” and “restricting condition”. “The conventional injustice” of the priority rights is explained with the help of certain legislatively determined factors that proceed the emergence of the above-mentioned priority rights. Hence, they may be considered as acceptable from the point of view of law. What is more, the possibility of establishing restrictions in a contract of commercial concession is caused by the criteria of justice and integrity. The article concludes that all the reasons that make up for restricting the contract freedom are associated with the necessity of: 1) keeping up a balance between the interests of certain individuals and the society on the whole; 2) continuous distributing the goods and services among the participants of legal relations; 3) keeping up to the universal requirements of Private Law – the principles of rationality, integrity and justice.
