Стаття присвячена розгляду основних теоретичних положень і проблемних аспектів наукової концепції юридичних фактів-станів як різновиду обставин, що, відповідно до норм цивільного права або актів саморегулювання цивільних відносин, спричиняють виникнення, перехід та/або припинення цивільних прав або виникнення, зміну та/або припинення цивільних правовідносин. Автор визначає, що наукова концепція юридичних фактів-станів не є новелою сучасної доктрини цивільного права. Такі вчені, як О. Іоффе, А. Стальгевич, Ю. Толстой, Р. Халфіна, В. Ісаков та інші, звертали на неї увагу в середині ХХ ст. Окремі вчені зазначають існування окремих обставин, що здатні спричиняти юридичні наслідки постійно, тривалий час або періодично. У зв’язку з цим вони і були названі «юридичні факти-стани». Однак відповідні теоретичні положення стали предметом дискусії. Зокрема, Р. Халфіна вказувала на те, що, зрештою, всі вчені доходять висновку, що юридичні факти-склади є діями або подіями. Автор визначає два основні проблемні аспекти аналізованої наукової теорії, що впливають на життєздатність її наукових положень. Першим є понятійно-термінологічний. Відповідно до загальноприйнятого розуміння «стан» є характеристикою певного явища, у зв’язку з чим належить до статики. Водночас юридичні факти забезпечують динаміку правової реальності. Другим аспектом є процесний (функціональний). Він демонструє складнощі в поясненні процесу постійного, тривалого або періодичного спричинення юридичним фактом наслідків, а також долю тих наслідків, що вже бути спричинені раніше. У результаті проведеного аналізу автор, базуючись на догматичних положеннях доктрини цивільного права, резюмує, що явище, яке називається «юридичний факт-стан», насправді являє собою умови юридичного факту або його наслідки. Хибна оцінка відповідних обставин як юридичних фактів є результатом застосування дослідниками неналежного наукового інструментарію.
The article is devoted to consideration main theoretical provisions and debatable aspects of scientific concept of juridical facts-states as circumstances that according to legal norms or acts of civil relationships self-regulation causes establishment, transfer and/or termination of civil rights or establishment, modification and/or termination of civil relationships. The author determines that scientific concept of juridical facts-states in not a novelty of modern civil law doctrine. Such scientists as O. Ioffe, A. Stalgevich, Y. Tolstoi, R. Khalfina, V. Isakov and others paid attention to it in the middle of 20th century. Some lawyers note that several circumstances are able to cause legal consequences permanently, continuously or periodically. Because of this they were nominated “juridical factsstates”. But appropriate theoretical provisions became the subject of discussion. For example R. Khalfina noted that in the end all scientists had made conclusion that juridical factsstates were kinds of actions or events. The author determines two main debatable aspects of scientific concept of juridical facts-states that influence it viability. The first is conceptually-terminological. According to widespread understanding state is characteristic of phenomena and thus relates to static. Meanwhile juridical facts provides dynamic of juridical reality. The second is process (functional) aspect. It demonstrates difficulties in explaining how juridical fact can cause consequences permanently, continuously or periodically and what happens with consequences that have been caused before? As a result, basing on dogmas of civil law doctrine and legislative provisions of Ukraine the author assumes that phenomena called “juridical factsstates” actually are conditions of juridical facts or its consequences. As a rule faulty determination of appropriate circumstances as juridical facts is a result of application wrong scientific approach by researchers.
