Стаття присвячена проблемі розвитку відносин Європейського Союзу
та Боснії і Герцеговини в період із 1995 року. В ній розглянуті основні засади,
на яких базується політика ЄС щодо третіх країн. Спираючись на положення теорії європеїзації, автор аналізує конкретні результати, яких досягнув
ЄС в Боснії. Оцінюючи результати державного будівництва за більш ніж
15 років присутності ЄС в Боснії і Герцеговині, автор приходить до висновку, що вони є незадовільними. На думку автора, внутрішні соціальні,
політичні та економічні складнощі, разом із непослідовністю політики ЄС
є головними причинами загальної неефективності зовнішньополітичних
механізмів ЄС в Боснії.
Статья посвящена проблеме развития отношений Европейского Союза
и Боснии и Герцеговины в период с 1995 года. В ней рассмотрены основные
положения, на которых базируется политика ЕС по отношению к третьим
странам. Опираясь на положения теории европеизации, автор анализирует
конкретные результаты, которых ЕС достиг в Боснии. Оценивая результаты государственного строительства, за более чем 15 лет присутствия
ЕС в Боснии и Герцеговине, автор приходит к выводу, что они являются
неудовлетворительными. По мнению автора, внутренние социальные,
политические и экономические трудности, а также непоследовательность политики ЕС, являются главными причинами общей неэффективности
внешнеполитических механизмов ЕС в Боснии.
Present article deals with the problem of the evolution of relations between
the European Union and Bosnia and Herzegovina since 1995. Main guidelines,
upon which the policy of the EU towards third countries is based are examined.
Drawing on the provisions of the Europeanization theory, the author provides
analyses of the concrete results which were achieved by the EU in Bosnia. Giving
his assessment of the results of the state-building process in Bosnia which lasted
for more than 15 years and which was accompanied by the EU presence, the author
concludes that they are unsatisfactory. In his opinion, internal social, political and
economic difficulties of the postwar period together with the inconsistency of the
EU policy represent principal reasons of the general inefficiency of the external
political mechanisms used by the EU in Bosnia.
