Стаття присвячена аналізу уявлень щодо визначення місця США в межах АТР, їх інтересів та перспектив співпраці з провідними країнами регіону. Встановлено, що в умовах значних змін в усіх сферах життєдіяльності Азіатсько-Тихоокеанський регіон позиціонує себе як перспективний, динамічний та
процвітаючий, за яким майбутнє, а серед факторів, які свідчать про це, можна виокремити такі: географічне положення, розташування в межах регіону основних світових економік та політичних акторів, стрімкий інтеграційний процес у межах регіону, який характеризується інтенсивним формуванням регіональних форумів і механізмів, сприяючи тісному взаємовідношенню між основними суб’єктами
регіону і посиленню його позицій у світовому політичному процесі. У межах статті визначені основні
стратегічні інтереси США в АТР, серед яких можна зазначити: заохочення економічної лібералізації та
інвестиційно-торговельного проникнення на ринки країн субконтиненту, недопущення повномасш табного конфлікту між Індією та Пакистаном та недопущення поширення ядерної зброї поза межами регіону в нестабільні країни, подальша кампанія боротьби з міжнародним тероризмом, розвиток взаємовигідної багатогалузевої співпраці США з Індією, Японією, Австралією в межах так званого «Чотиристороннього діалогу щодо безпеки» (QUAD). Також у статті зазначено, що економічне відновлення
США бачиться в безпосередньому зв’язку зі зростанням Азіатсько-Тихоокеанського регіону, становленням вільної торгівлі в регіоні, проте наприкінці ХХ століття спостерігався пріоритет традиційним
військово-політичним альянсам, високій мірі мілітаризації американської зовнішньої політики в цьому регіоні. Встановлено, що політика Вашингтону в АТР спрямована в основному на стримування амбіцій і можливостей Китаю як регіонального центру силу, так і провідного політичного актора в перспективі
через застосування політичних та дипломатичних заходів стримуючого характеру.
The article is devoted to the analysis of ideas on determining the place of the United States within the
Asia-Pacific region, their interests and prospects for cooperation with leading countries in the region. It is
established that in the conditions of significant changes in all spheres of life the Asia-Pacific region positions
itself as perspective, dynamic with prosperous future, and among the testifying factors, it is possible to allo cate the following: geographical location, location within the region of major world economies and political ac tors, rapid integration process within the region, characterized by intensive formation of regional forums and
mechanisms, contributing to the close relationship between the main actors in the region and strengthening its
position in the world political process. The article identifies the main strategic interests of the United States in
the Asia-Pacific region, including: encouraging economic liberalization and investment and trade penetration
into the markets of the subcontinent, preventing a full-scale conflict between India and Pakistan and prevent ing the spread of nuclear weapons outside the region, fight against international terrorism, development of
mutually beneficial multidisciplinary US cooperation with India, Japan, Australia within the framework of
the so-called “Quadrilateral Security Dialogue” (QUAD). The article also notes that the economic recovery of
the United States is seen in direct connection with the growth of the Asia-Pacific region, the formation of free
trade in the region, however, in the late twentieth century there was a priority for traditional military-polit ical alliances, a high degree of militarization of American foreign policy in the region. It is established that
Washington’s policy in the Asia-Pacific region is aimed primarily at curbing the ambitions and capabilities of
China as a regional center of power and a leading political actor in the future through the use of political and
diplomatic deterrent measures.
