Стаття присвячена аналізу надання публічних послуг органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та уповноваженими підприємствами, установами й організаціями, які належать до сфери їх управління. Крізь призму правового аналізу Законів
України «Про адміністративні послуги», «Про публічні закупівлі», «Про місцеве самоврядування», «Про добровільне об’єднання територіальних громад», інших нормативно-правових
актів, а також наукової літератури з’ясовано низку проблемних питань надання публічних
послуг, що здійснюються органами публічної влади. Звертається увага, що в законодавчих
актах термін «послуги» вживається в різних словосполученнях: «управлінські послуги»,
«державні послуги», «громадські послуги», «муніципальні послуги», «електронні послуги»,
«соціальні послуги», «правові послуги» й інші види. У роботі актуалізовано непослідовність законодавця у визначенні терміну «публічна
послуга», звертається увага на законодавчу суперечливість підходів щодо центрів із на-
дання адміністративних послуг і призначення адміністраторів як посадових осіб із надання
адміністративних послуг.
Зосереджено увагу на проблемних питаннях надання публічних послуг, що надаються громадянам, які проживають у сільській місцевості, де якість і своєчасність отримання публічної
послуги потребує вдосконалення низки організаційних, технічних і фінансових питань.
За результатами дослідження встановлено, що на рівні сільських і селищних громад
(об’єднаних нових територіальних громад) існують проблемні питання щодо створення
центрів надання публічних послуг і залучення кваліфікованих адміністраторів до надання
послуг. Пропонується надати селищним і сільським радам право самостійно розв’язувати
питання зі створення центрів надання публічних послуг, а також щодо залучення до на-
дання публічних послуг не тільки адміністраторів, але й інших кваліфікованих працівників.
Зроблено висновок, що термін «публічні послуги» охоплює всі інші види послуг, що на-
даються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та підприємства-
ми, установами, організаціями в порядку виконання делегованих повноважень коштами
державного й місцевого бюджетів.
The article is devoted to the analysis of the provision of public services by executive
authorities, local governments and authorized enterprises, institutions and organizations that
belong to the sphere of their management. Through the prism of the legal analysis of the
Laws of Ukraine: “On Administrative Services”, “On Public Procurement”, “On Local Self-
Government”, “On Voluntary Association of Territorial Communities”, other regulations, as
well as scientific literature, a number of problematic issues of public services provided by public
authorities. Attention is drawn to the fact that in legislative acts the term “services” is used
in various phrases: “management services”; “Public services”; “Public services”; “Municipal
services”, “electronic services”; “Social services”; “Legal services” and other types of services.
The paper highlights the inconsistency of the legislator in defining the term «public service»,
draws attention to the legislative inconsistency of approaches to the centers for the provision
of administrative services and the appointment of administrators as officials for the provision
of administrative services.
The focus is on the problematic issues of public services provided to citizens living in rural
areas, where the quality and timeliness of public services requires improvement of a number of
organizational, technical and financial issues.
According to the results of the research, at the level of rural and settlement communities
(united new territorial communities) there are problematic issues regarding the establishment
of public service centers and the involvement of qualified administrators in the provision of
services. It is proposed to give village and village councils the right to independently decide on
the establishment of public service centers, as well as to address the issue of involving in the
provision of public services not only administrators but also other skilled workers.
It is concluded that “public services” covers all other types of services provided by executive
authorities, local governments and enterprises, institutions, organizations in the exercise of
delegated powers at the expense of state and local budgets.
