Стаття присвячена дослідженню питання нетрадиційних засобів доказування. Проаналізовано наукові надбання вчених на цю тему та визначено поняття нетрадиційних засобів
доказування. Обрано для дослідження такий вид нетрадиційного засобу доказування, як
гіпноз. У статті досліджено гіпноз як засіб доказування. Крім того, досліджено можливість
впровадження такої слідчої дії у національне законодавство України. Визначено поняття гіпнозу, його характерні ознаки та правила застосування, дотримання яких є необхідним під час застосування такого нетрадиційного засобу доказування у кримінальному
провадженні. Проаналізовано міжнародну практику застосування даного нетрадиційного
засобу доказування. Зазначено справи, які набули розголосу, у яких застосовувався гіпноз
як один із нетрадиційних засобів доказування у кримінальному провадженні. Розглянуто
загальні умови та порядок застосування гіпнозу під час проведення допиту. Проаналізовано можливості застосування гіпнозу, його законодавчу незакріпленість як нетрадиційного
засобу доказування у чинному КПК України, перспективи закріплення даного засобу доказування та питання, які виникають з приводу застосування такого методу. Зазначено поділ
гіпнозу на відкритий та прихований, наведено характерні ознаки відкритого та прихованого
гіпнозу як нетрадиційного засобу доказування у кримінальному провадженні. Зокрема, детально проаналізовано питання застосування такого виду гіпнозу, як прихований, оскільки
використання його як засобу доказування буде однозначно суперечити основним правам,
які закріплені як на національному, так і на міжнародному рівні у нормативно-правових
актах. Вказано на неможливість проведення прихованого гіпнозу, оскільки такі дії призводять до суттєвих порушень прав і свобод людини та приниження її гідності. Наведено
приклади невідповідності загальних правил застосування традиційних засобів доказування
застосуванню гіпнозу. Проаналізовано практику застосування гіпнозу під час проведення
допиту за кордоном України та питання доцільності розгляду питання щодо можливості
введення до національного законодавства гіпнозу як слідчої дії з урахуванням усіх гарантій
кримінально-процесуального законодавства. Зазначається необхідність врахування того,
що показання, отримані в ході цієї слідчої дії, повинні базуватись на фактичних матеріалах
та підлягати ретельній перевірці.
The article is devoted to the study of non-traditional means of proof, analyzes the scientific
achievements on this topic and defines the concept of non-traditional means of proof.
A type of non-traditional means of proof, such as hypnosis, was chosen for the study. The
article examines hypnosis as a means of proof and the possibility of introducing such an
investigative action into the national legislation of Ukraine. The concept of hypnosis, its characteristic
features and rules of application, observance of which is necessary when using are
defined. The international practice of using this non-traditional means of proof is analyzed.
The cases that became public and in which hypnosis was used are mentioned. The general
conditions and procedure for the use of hypnosis during interrogation are considered. The
question of the possibility of using hypnosis, its legislative non-consolidation, the prospects of
consolidating this means of proof and the questions that arise about the use of such a method
are analyzed. The classification of hypnosis into open and hidden is indicated, the characteristic
features of open and hidden hypnosis are given. The impossibility of carrying out covert
hypnosis is pointed out, as such actions lead to significant violations of human rights and
freedoms and humiliation of dignity. Examples of inconsistency of general rules of application
of traditional means of proof to application of hypnosis are resulted. The practice of hypnosis
application during interrogation abroad and the expediency of considering the possibility of
introducing hypnosis into national legislation as an investigative action, taking into account
all the guarantees of criminal procedure legislation, are analyzed. It is noted that it is necessary
to take into account that the testimony obtained during this investigative action must
be based on factual materials and be subject to careful verification.
