For the countries of the former Soviet Union the problem of inclusion into postindustrial period
is aggravated by significant challenges that produce socio economical risks. Linked to state’s inability
to overcome the challenges those risks escalate into criminal risks. The article analyses shadow
economy expansion and speed, people’s involvement into illegal criminal activity and organized
criminal business (which includes analysis in terms of global changes). Theauthorstudiesmechanismo
finfluence on crime, economic inequality between countries and social groups, people’s psychological
tension escalation and social exclusion. Theoretical conclusions are strengthened by statistics and
representational social researches. The author states that the transitional type of social development
defines specific character of postindustrial criminogenity in our current conditions. Social and
(or) individual benefits’ obtainment by means of criminal activity conditions its functionality.The
author pays special attention to the fact that the challenges of the postindustrial society turn it into
a society with a huge criminogenic potential. The author proves necessity for risk management as a
way of criminogenic risks’ monitoring and their social control aimed at their minimization from the
perspective of criminological science.
Для країн пострадянського простору проблема входження в епоху постіндустріалізму посилена суттєвими протиріччями, які провокують соціально-економічні ризики, а разом із нездатністю держав долати ці протиріччя ризики переростають у кримінальні. У статті подано аналіз поширення обсягів та темпів тіньової економіки, залучення населення до протиправної загальнокримінальної активності та організований кримінальний бізнес, у тому числі в умовах глобалізаційних перетворень. Досліджено механізми впливу на відтворення злочинності економічної нерівності між країнами та соціальними стратами, зростання соціально-психологічної напруги населення, соціальної ексклюзивності. Теоретичні висновки посилено статистичними даними, результатами репрезентативних соціологічних досліджень. Зазначено, що специфіка криміногенності постіндустріалізму за умов нашої дійсності обумовлена перехідним (транзитивним) характером розвитку суспільства. Досягнення суспільних та (або) індивідуальних благ у вигляді злочинної діяльності обумовлює її функціональність. Акцентовано, що протиріччя постіндустріального суспільства перетворять їх у суспільство ризику з потужним криміногенним потенціалом. З позицій кримінологічної науки обґрунтовується необхідність ризикового менеджменту як форми моніторингу криміногенних ризиків та соціального управління ними з метою їхньої мінімізації.
Для стран постсоветского пространства проблема вхождения в эпоху постиндустриализма усугублена существенными противоречиями, которые провоцируют социально- экономические риски, а в совокупности с неспособностью государств преодолевать эти противоречия риски перерастают в криминальные. В статье представлен анализ распространения объемов и темпов теневой экономики, вовлечения населения в противоправную общеуголовную активность и организованный криминальный бизнес, в том числе в условиях глобализационных преобразований. Исследованы механизмы воздействия на воспроизводство преступности экономического неравенства между странами и социальными стратами, роста социально-психологического напряжения населения, социальной эксклюзии. Теоретические выводы усилены статистическими данными, результатами репрезентативных социологических исследований. Отмечено, что специфика криминогенности постиндустриализма в условиях нашей действительности обусловлена переходным (транзитивным) характером развития общества. Достижение общественных и (или) индивидуальных благ посредством преступной деятельности обусловливает ее функциональность. Акцентировано, что противоречия постиндустриального общества преобразуют его в общество риска с мощным криминогенным потенциалом. С позиций криминологической науки обосновывается необходимость рискового менеджмента как формы мониторинга криминогенных рисков и социального управления ими с целью их минимизации.
