Reformation of the institutional anti-corruption system in the context of European integration transformation
Завантаження...
Дата
2019
Автори
Федотов, Олексій Павлович
Федотов, О. П.
Федотов, Алексей Павлович
Fedotov, Oleksii P.
Fedotov, Aleksei
Волошина, Марина Олександрівна
Волошина, М. О.
Волошина, Марина Александровна
Voloshyna, Maryna O.
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Baltija Publishing
Анотація
Ukraine belongs to a group of countries in which political, grand, and petty corruption deeply rooted in various spheres of life and became an organic element of social relations. During 2014-2018, the fight against corruption in Ukraine was identified as one of the key priorities of the state policy. This was also noted by international organizations. The implemented reforms contributed to moving Ukraine from 144th place in 2013 to 130th place according to the Corruption Perception Index. The purpose of the article is determined as to study reforming of the institutional system of the fight against corruption in the context of European integration transformation directed to increasing transparency and openness of the state as an institute and improving the governance. Traditionally, three functional types of corruption are distinguished: political corruption, grand corruption, and petty corruption. The author presented a generalized group of indicators of measuring the efficiency of the fight against corruption, including: Group 1. Economic indicators: reduction of economic losses as a result of the elimination of specific corruption schemes and the elimination of conditions that give rise to corruption; Group 2. Indicators of the activity of the law-enforcement system: the number of persons brought to administrative and criminal responsibility for corruption violations and crimes; amounts of damages recovered; Group 3. Indicators of public acceptance of the effectiveness of counteraction to corruption: assessment of the dynamics of corruption in various dimensions by different social and professional groups. For successful application of the experience of EU countries when developing effective anti-corruption policy in Ukraine, it is necessary: firstly, determine and implement in Ukrainian legislation relevant international legal rules of state, regional, and local nature; secondly, given the successful experience of certain countries, identify a complex of most important for Ukraine factors aimed at providing effectiveness of state policy of preventing corruption, structure them based on principles of priority and the most functionality in order to create a model optimal for Ukrainian conditions; thirdly, develop and form for this model proper institutional support of regulatory character that would harmoniously combine state, regional, and local levels of public administration. The paper determines “direct” anti-corruption effects of corresponding changes in economic governance. It is obvious that direct effects can be levelled by corruption risks in related spheres. So, the delegation of certain powers and financial resources to the local level in the process of decentralization objectively restricts corruption in the relations of “centre-regions” in terms of the distribution and use of financial resources, however, without effective anti-corruption system at the local level, the anti-corruption effect of decentralization will be less than expected. In order to overcome mass violations of anti-corruption norms and rules, it is needed to implement a whole range of measures to criminalize corruption, that is, to establish criminal responsibility for corruption offenses and corruption-related offenses and create a law enforcement system capable of effectively counteracting the corruption actions that we have identified in the study.
Україна належить до групи країн, в яких політична, велика та дрібна корупція глибоко вкорінилася в різних сферах життя і стала органічним елементом суспільних відносин. Протягом 2014-2018 років боротьба з корупцією в Україні була визначена одним із ключових пріоритетів державної політики. На це також відзначили міжнародні організації. Запроваджені реформи сприяли переміщенню України зі 144-го місця у 2013 році на 130-е місце за Індексом сприйняття корупції. Метою статті визначено дослідження реформування інституційної системи боротьби з корупцією в контексті євроінтеграційної трансформації, спрямованої на підвищення прозорості та відкритості держави як інституту та вдосконалення управління. Традиційно виділяють три функціональні види корупції: політична корупція, велика корупція та дрібна корупція. Автор представив узагальнену групу показників вимірювання ефективності боротьби з корупцією, у тому числі: Група 1. Економічні показники: зменшення економічних втрат у результаті ліквідації конкретних корупційних схем та усунення умов, що породжують корупцію. ; Група 2. Показники діяльності правоохоронної системи: кількість осіб, притягнутих до адміністративної та кримінальної відповідальності за корупційні правопорушення та злочини; суми стягнених збитків; Група 3. Показники сприйняття громадськістю ефективності протидії корупції: оцінка динаміки корупції в різних вимірах різними соціальними та професійними групами. Для успішного застосування досвіду країн ЄС при розробці ефективної антикорупційної політики в Україні необхідно: по-перше, визначити та впровадити в українське законодавство відповідні міжнародно-правові норми державного, регіонального та місцевого характеру; по-друге, враховуючи успішний досвід окремих країн, визначити комплекс найважливіших для України факторів, спрямованих на забезпечення ефективності державної політики запобігання корупції, структурувати їх за принципами пріоритетності та максимально функціональності з метою створення оптимальної для України моделі. умови; по-третє, розробити та сформувати для цієї моделі належне інституційне забезпечення нормативного характеру, яке б гармонійно поєднувало державний, регіональний та місцевий рівні державного управління. У роботі визначено «прямі» антикорупційні наслідки відповідних змін в управлінні економікою. Очевидно, що прямі наслідки можуть нівелюватися корупційними ризиками у суміжних сферах. Отже, делегування окремих повноважень та фінансових ресурсів місцевому рівню в процесі децентралізації об’єктивно обмежує корупцію у відносинах «центр-регіонів» у частині розподілу та використання фінансових ресурсів, однак без ефективної антикорупційної системи. на місцевому рівні антикорупційний ефект від децентралізації буде меншим, ніж очікувалося. Для подолання масових порушень антикорупційних норм і правил необхідно запровадити цілий комплекс заходів щодо криміналізації корупції, тобто встановити кримінальну відповідальність за корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення та створити правоохоронну систему, здатну ефективної протидії корупційним діям, які ми виявили у дослідженні.
Україна належить до групи країн, в яких політична, велика та дрібна корупція глибоко вкорінилася в різних сферах життя і стала органічним елементом суспільних відносин. Протягом 2014-2018 років боротьба з корупцією в Україні була визначена одним із ключових пріоритетів державної політики. На це також відзначили міжнародні організації. Запроваджені реформи сприяли переміщенню України зі 144-го місця у 2013 році на 130-е місце за Індексом сприйняття корупції. Метою статті визначено дослідження реформування інституційної системи боротьби з корупцією в контексті євроінтеграційної трансформації, спрямованої на підвищення прозорості та відкритості держави як інституту та вдосконалення управління. Традиційно виділяють три функціональні види корупції: політична корупція, велика корупція та дрібна корупція. Автор представив узагальнену групу показників вимірювання ефективності боротьби з корупцією, у тому числі: Група 1. Економічні показники: зменшення економічних втрат у результаті ліквідації конкретних корупційних схем та усунення умов, що породжують корупцію. ; Група 2. Показники діяльності правоохоронної системи: кількість осіб, притягнутих до адміністративної та кримінальної відповідальності за корупційні правопорушення та злочини; суми стягнених збитків; Група 3. Показники сприйняття громадськістю ефективності протидії корупції: оцінка динаміки корупції в різних вимірах різними соціальними та професійними групами. Для успішного застосування досвіду країн ЄС при розробці ефективної антикорупційної політики в Україні необхідно: по-перше, визначити та впровадити в українське законодавство відповідні міжнародно-правові норми державного, регіонального та місцевого характеру; по-друге, враховуючи успішний досвід окремих країн, визначити комплекс найважливіших для України факторів, спрямованих на забезпечення ефективності державної політики запобігання корупції, структурувати їх за принципами пріоритетності та максимально функціональності з метою створення оптимальної для України моделі. умови; по-третє, розробити та сформувати для цієї моделі належне інституційне забезпечення нормативного характеру, яке б гармонійно поєднувало державний, регіональний та місцевий рівні державного управління. У роботі визначено «прямі» антикорупційні наслідки відповідних змін в управлінні економікою. Очевидно, що прямі наслідки можуть нівелюватися корупційними ризиками у суміжних сферах. Отже, делегування окремих повноважень та фінансових ресурсів місцевому рівню в процесі децентралізації об’єктивно обмежує корупцію у відносинах «центр-регіонів» у частині розподілу та використання фінансових ресурсів, однак без ефективної антикорупційної системи. на місцевому рівні антикорупційний ефект від децентралізації буде меншим, ніж очікувалося. Для подолання масових порушень антикорупційних норм і правил необхідно запровадити цілий комплекс заходів щодо криміналізації корупції, тобто встановити кримінальну відповідальність за корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення та створити правоохоронну систему, здатну ефективної протидії корупційним діям, які ми виявили у дослідженні.
Бібліографічний опис
Fedotov A. Reformation of the institutional anti-corruption system in the context of European integration transformation / A. Fedotov, M. Voloshyna // Baltic Journal of Economic Studies. - 2019. - Vol. 5. - №. 1. - Baltija Publishing, 2019. - P. 224-232.
Ключові слова
corruption, shadow economy, anti-corruption policy, performance measurement of fight, anti-corruption measures, корупція, тіньова економіка, антикорупційна політика, вимірювання ефективності боротьби, антикорупційні заходи, Research Subject Categories::LAW/JURISPRUDENCE
Цитування
Fedotov A. Reformation of the institutional anti-corruption system in the context of European integration transformation / A. Fedotov, M. Voloshyna // Baltic Journal of Economic Studies. - 2019. - Vol. 5. - №. 1. - Baltija Publishing, 2019. - P. 224-232.