У статті представлено методологію експериментально-фонетичного дослідження мовних особистостей потенційних харизматиків у сучасній ініціативі від мас (англ. grassroots movement) Німеччини та України в зіставному аспекті. Уперше за-
пропоновано лінгводискурсивну модель "відкриття" майбутнього харизматика (в німецькому та українському політично-
му просторах), яка має тришарову структуру і враховує наступні типи харизми: (1) посадову харизму (нім. Amtscharisma,
англ. the charisma of office), яку пов'язують із заняттям харизматиком посту канцлера або президента країни і яка корелює
із хронологією кризових (харизматичних) і посткризових (раціональних) періодів у житті країни й суспільства. Здебільшого, ці періоди чергуються один з одним. Харизматиком може стати будь-який політик, наділений високою владою і спонукуваний у своїх вчинках значимістю високого посту; (2) публічну харизму, властиву певною мірою різним політикам,
що посідають нижчі, ніж канцлерський або президентський, пости, але хортаторність (закличність) яких є дуже високою
саме в кризовий період. Таких політиків визнають у суспільстві як харизматів. Їхня харизма багаторазово підтверджена
медіа-ресурсами; (3) кореневу харизму (Grassroots-Charisma – термін наш. – Н. П.), яка перебуває на початку формування
безпосередньо ініціативою від мас. Вона ще не має активного прояву в публічному просторі, утім, її риси можуть бути
виявлені у неформальних лідерів методом безпосереднього спостереження за ними на мітингах, пікетах, зборах підписів
та інших соціально-політичних акціях. Важливим тут є момент першого публічного приписування харизми, тобто перші
визначення публічної особи як харизмата в медіа або в соціальних мережах. Дискурсивне портретування потенційно-
го харизматика у двох грассрут-ініціативах (ініціативах від мас) і визначення контрастивних рис відбувається за чотирма параметрами (біологічним, соціальним, психологічним, лінгводискурсивним), що формують його/її харизматичний
дискурс-портрет. Вирішальними є риторика публічних звернень, виразна бійцівська позиція, хортаторність, тембральні,
просодичні та кінетико-мімічні характеристики, зовнішній вигляд, які надалі сприймаються й приписуються як харизма.
Результати дослідження мають практичне застосування в галузях контрастної лінгвістики, міжкультурної комунікації, дискурсивних студій, прикладної фонетики.
The paper presents a comparative methodology for experimental phonetic research into the linguistic personalities of potential
charismatic leaders in modern German and Ukrainian grassroots movements. It suggests a novel linguistic discursive model of
the "discovery" of future charismatic leaders (in the German and Ukrainian political discourses), which has a three-layer structure
and considers the following types of charisma: (1) Charisma of Office (German – Amtscharisma) associated with a national
leader (chancellor, resident, etc.) whose charisma is determined by the chronology of crisis (charismatic) and post-crisis (rational)
periods in the life of the country and society. For the most part, these periods alternate with each other. Any politician endowed
with supreme power and influenced in his / her actions by the importance of his/her high office can become a charismatic leader;
(2) Public Charisma, which is characteristic to some degree of various politicians who rank lower than the leader of the country, but
whose appeal is very high during crisis periods. The society recognizes such politicians as charismatic leaders with their charisma
repeatedly confirmed by media resources; (3) Grassroots Charisma (my term – N.P.), which is embryonic stemming upwards
from popular initiatives and movements. It is not yet active in public discourse, but its features can be detected in informal leaders
by directly observing them at rallies, pickets, signature collections and other socio-political events. The important point here is
the moment of the first public attribution of charisma, i.e. the initial recognition of a public person as a charismatic leader in the
media or in social networks. Discursive portrayal of potential charismatic leaders in German and Ukrainian grassroots initiatives
and the determination of their contrastive features rest on four parameters (biological, social, psychological, discursive), forming
their charismatic discourse portraits. Of decisive importance here is the rhetoric of public appearances, expressive combative
position, hortatority, timbral, prosodic and gesture-mimic characteristics, appearance further perceived and attributed as charisma.
The results of this study can be applied in contrastive linguistics, intercultural communication, discourse studies, applied phonetics.
