In the world practice, corporate social responsibility (CSR) is recognized an important component of sustainable development strategy, for which reason governments of many countries pay considerable attention to the promotion of CSR ideas at the national level, creating favourable conditions for socially responsible behaviour of national and foreign enterprises. The author aims to analyse the experience of regulation of corporate social responsibility policy in the EU Member States, to show the practice of national governments of the EU Member States in the field of CSR, and to determine prospects of corporate social responsibility at the modern development stage in view of implementing the concept of sustainable development. Summarizing approaches to the definition of CSR, it can be emphasized that CSR should positively influence society, in which the enterprise operates. It is a free choice in favour of increasing the welfare and moral and ethical values of society through appropriate approaches to doing business. Relations between enterprises both in the European Union and in other countries are increasingly based on the principles of CSR. Compliance with these principles becomes an important prerequisite for attracting foreign investment and obtaining government orders. In the international context, CSR is an efficient instrument to develop partnership and cooperation of countries in the context of achieving the Millennium Development Goals, to control the negative influence of the industrial sector on ecology, to prevent social crises, as a consequence, to ensure sustainable development of the world civilisation. Among the European institutions, the European Commission’s committees play a key role in disseminating the idea of CSR. One of the main factors in strengthening the EU economy is considered precisely the stable growth based on the rational use of resources, ecology, and competition. Plans of the Strategy for 2012–2015–2020 clearly show that the European Union intends to strengthen control over economic management and “voluntarily oblige” the business to follow the rules of CSR. The goal of a new CSR Strategy is to create conditions favourable for sustainable development, responsible business conduct, and permanent employment in the medium and long term. Key changes in comparison with the policy for 2010 – definition of corporate social responsibility as “Responsibility of enterprises for their impact on society” and rejection of the principle of voluntariness: “the European Commission recognizes that some regulations stimulate CSR, therefore, public authorities should support the CSR development by applying a mix of voluntary and regulatory policies”. As the study showed, the governments of the EU countries are actively engaged in the development and promotion of corporate social responsibility. The role of the state is manifested in the implementation of the following key functions: the state as a legislator and a controlling authority; the state as an employer; the state as a consumer and a buyer; the state as a partner; the state as an institutional investor; the state as a participant in international relations. The most significant results have been achieved by those EU Member States that use the systemic approach to CSR development. In these countries, responsible state structures have been formed that coordinate work in all areas. The approach to the choice of instruments is individual and is selected taking into account the priorities of the country’s socio-economic development and the importance of economic, environmental, and social aspects. An example of Great Britain, France, Belgium, Estonia, and Spain shows the possibility of successful CSR development.
У світовій практиці корпоративна соціальна відповідальність (КСВ) визнана важливою складовою стратегії сталого розвитку, тому уряди багатьох країн приділяють значну увагу просуванню ідей КСВ на національному рівні, створюючи сприятливі умови для соціально відповідальної поведінки національних та іноземних підприємств. Автор має на меті проаналізувати досвід регулювання політики корпоративної соціальної відповідальності в країнах-членах ЄС, показати практику національних урядів країн-членів ЄС у сфері КСВ та визначити перспективи корпоративної соціальної відповідальності в умовах сучасного розвитку на етапі реалізації концепції сталого розвитку. Узагальнюючи підходи до визначення КСВ, можна підкреслити, що КСВ має позитивно впливати на суспільство, в якому працює підприємство. Це вільний вибір на користь підвищення добробуту та морально-етичних цінностей суспільства через відповідні підходи до ведення бізнесу. Відносини між підприємствами як в Європейському Союзі, так і в інших країнах все більше будуються на принципах КСВ. Дотримання цих принципів стає важливою передумовою для залучення іноземних інвестицій та отримання державних замовлень. У міжнародному контексті КСВ є ефективним інструментом розвитку партнерства та співпраці країн у контексті досягнення Цілей розвитку тисячоліття, контролю негативного впливу промислового сектору на екологію, запобігання соціальних криз, як наслідок, забезпечення сталого розвитку світової цивілізації. Серед європейських інституцій комітети Європейської комісії відіграють ключову роль у поширенні ідеї КСВ. Одним із головних чинників зміцнення економіки ЄС вважається саме стабільне зростання на основі раціонального використання ресурсів, екології та конкуренції. Плани Стратегії на 2012–2015–2020 рр. чітко показують, що Європейський Союз має намір посилити контроль за економічним управлінням і «добровільно зобов’язати» бізнес дотримуватися правил КСВ. Метою нової Стратегії КСВ є створення умов, сприятливих для сталого розвитку, відповідального ведення бізнесу та постійної зайнятості в середньостроковій та довгостроковій перспективі. Ключові зміни в порівнянні з політикою на 2010 рік – визначення корпоративної соціальної відповідальності як «Відповідальність підприємств за свій вплив на суспільство» та відмова від принципу добровільності: «Європейська комісія визнає, що деякі нормативні акти стимулюють КСВ, тому державні органи повинні підтримувати розвиток КСВ, застосовуючи поєднання добровільної та регуляторної політики». Як показало дослідження, уряди країн ЄС активно займаються розвитком і просуванням корпоративної соціальної відповідальності. Роль держави виявляється у здійсненні таких ключових функцій: держава як законодавець і контролююча влада; держава як роботодавець; держава як споживач і покупець; держава як партнер; держава як інституційний інвестор; держава як учасник міжнародних відносин. Найбільш вагомих результатів досягли ті країни-члени ЄС, які використовують системний підхід до розвитку КСВ. У цих країнах сформовано відповідальні державні структури, які координують роботу за всіма напрямками. Підхід до вибору інструментів індивідуальний і обирається з урахуванням пріоритетів соціально-економічного розвитку країни та важливості економічного, екологічного та соціального аспектів. Можливість успішного розвитку КСВ показує приклад Великобританії, Франції, Бельгії, Естонії та Іспанії.
