Особенности конструирования коллективной обиды посредством кинематографа (на примере современных украинских фильмов)
Завантаження...
Дата
2020
Автори
Музылёв, А. В.
Музильов, А. В.
Muzylov, A. V.
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Одеса
Анотація
У статті розглянуто особливості конструювання колективної образи за допомогою кінематографа. Розглянуто теоретичні основи роботи, а саме статті дослідників, які
вивчають правила конструювання та утвердження колективної пам’яті в кінематографі. Колективна образа розглядається саме як частина пам’яті, в якій вона закріплюється за допомогою такого способу, як перегляд фільмів.
Виявлено основні особливості відображення колективної образи в кіно. Найчастіше для її конструювання використовуються образи ворога і жертви. Вони
гіпертрофовані, жертва постає виключно в позитивно-му світлі, практично без недоліків. Образ ворога створюється як образ жорстокого, брутального, зневажливого, який готовий фізично і морально принизити
жертву. Позитивний персонаж стає жертвою дискримінації, військової агресії, інших проявів неповаги.
Зображення образів жертви і ворога в картинах
сприяє конструюванню ставлення до різних соціальних груп в суспільстві. Люди сприймають моделі поведінки, продемонстровані на екрані, як релевантні,
а потім відтворюють їх у реальному житті.
Проведене дослідження демонструє, що в Україні на
тлі актуалізації військових і політичних проблем регулярно випускаються в широкий прокат фільми, які конструюють колективну образу. Серед картин, що вийшли
в прокат у 2020 році, до таких можна віднести «Східняк»,
«Черкаси», «Наші котики». У них конструюється образ
українських військових не тільки як героїв і захисників
Батьківщини, але й як безневинних постраждалих, які
стають жертвами обставин. Для картин характерні героїзація воїнів і демонстрація жертв, з якими зіткнулися військові. Несправедливість щодо них приводить до
формування колективної образи як відповіді на ті бойові
втрати, з якими довелося зіткнутися.
Також у фільмах українського виробництва регулярно відтворюється образ ворога, який демонструється як жорстокий, підступний, що порушує наявні
міжнародні домовленості. Його втілює як воєнне, так і
політичне керівництво.
Демонстрація таких картин сприяє консолідації
певної частини населення навколо єдиних цінностей, а
також посиленню негативного сприйняття ворога.
В статье рассмотрены особенности конструирования коллективного образа с помощью кинематографа. Рассмотрены теоретические основы работы, а именно статьи исследователей изучающих правила конструирования и утверждения коллективной памяти в кинематографе. Коллективное оскорбление рассматривается именно как часть памяти, в которой она закрепляется с помощью такого способа, как просмотр фильмов. Выявлены основные особенности отражения коллективного образа в кино. Чаще всего для ее конструирования используются образы врага и жертвы. Они гипертрофированы, жертва предстает исключительно в положительном свете, практически без недостатков. Образ врага создается как образ жестокого, брутального, пренебрежительного, готового физически и морально унизить жертву. Положительный персонаж становится жертвой дискриминации, военной злости, других проявлений неуважения. Изображение образов жертвы и врага в картинах способствует конструированию отношения к разным социальным группам в обществе. Люди воспринимают модели поведения, продемонстрированные на экране как релевантные, а затем воспроизводят их в реальной жизни. Проведенное исследование демонстрирует, что в Украине на фоне актуализации военных и политических проблем регулярно выпускаются в широкий прокат фильмы, конструирующие коллективное оскорбление. Среди картин, вышедших в прокат в 2020 году, к таким можно отнести Сходняк, Черкассы, Наши котики. В них конструируется образ украинских военных не только как героев и защитников Родины, но и как безобидных пострадавших, которые становятся жертвами обстоятельств. Для картин характерны героизация воинов и демонстрация жертв, с которыми столкнулись военные. Несправедливость по отношению к ним приводит к формированию коллективного образа как ответа на те боевые потери, с которыми пришлось столкнуться. Также в фильмах украинского производства регулярно воспроизводится образ врага, который демонстрируется как жестокий, коварный, нарушающий существующие международные договоренности. Его олицетворяет как военное, так и политическое руководство. Демонстрация таких картин способствует консолидации определенной части населения вокруг единых ценностей, а также усилению негативного восприятия врага.
The article deals with the peculiarities of constructing a collective resentment with the help of cinema. Theoretical bases of work are considered – its articles of researchers who consider rules of designing and the statement of collective memory in a cinema. The collective resentment is considered as a part of memory in which it is fixed by means and such way as viewing of films. The main features of the reflection of the collective resentment in cinema are revealed. Images of the enemy and the victim are most often used for its construction. They are hypertrophied; the victim appears only in a positive light, almost without flaws. The image of the enemy is created as cruel, brutal, contemptuous, who is ready to physically and morally humiliate the victim. A positive character becomes a victim of discrimination, military aggression and other manifestations of disrespect. The depiction of the images of the victim and the enemy in the paintings helps to construct attitudes towards different social groups in society. People perceive the patterns of behavior shown on the screen as relevant and then reproduce them in real life. The study shows that in Ukraine, against the background of the actualization of military and political problems, films that construct a collective resentment are regularly released. Among the paintings released in 2020 include: “Skhidnyak”, “Cherkasy”, “Our Cats”. They construct the image of the Ukrainian military not only as heroes and defenders of the homeland, but also as innocent victims who become victims of circumstances. The paintings are characterized by the heroization of soldiers and the demonstration of victims faced by the military. Injustice towards them leads to the formation of collective resentment in response to the combat losses we had to face. Also in Ukrainian films, the image of the enemy is regularly reproduced, which is shown as cruel, insidious, which violates existing international agreements. It is embodied in both military and political leadership. Demonstration of such pictures helps to consolidate a certain part of the population around common values, as well as to strengthen the negative perception of the enemy.
В статье рассмотрены особенности конструирования коллективного образа с помощью кинематографа. Рассмотрены теоретические основы работы, а именно статьи исследователей изучающих правила конструирования и утверждения коллективной памяти в кинематографе. Коллективное оскорбление рассматривается именно как часть памяти, в которой она закрепляется с помощью такого способа, как просмотр фильмов. Выявлены основные особенности отражения коллективного образа в кино. Чаще всего для ее конструирования используются образы врага и жертвы. Они гипертрофированы, жертва предстает исключительно в положительном свете, практически без недостатков. Образ врага создается как образ жестокого, брутального, пренебрежительного, готового физически и морально унизить жертву. Положительный персонаж становится жертвой дискриминации, военной злости, других проявлений неуважения. Изображение образов жертвы и врага в картинах способствует конструированию отношения к разным социальным группам в обществе. Люди воспринимают модели поведения, продемонстрированные на экране как релевантные, а затем воспроизводят их в реальной жизни. Проведенное исследование демонстрирует, что в Украине на фоне актуализации военных и политических проблем регулярно выпускаются в широкий прокат фильмы, конструирующие коллективное оскорбление. Среди картин, вышедших в прокат в 2020 году, к таким можно отнести Сходняк, Черкассы, Наши котики. В них конструируется образ украинских военных не только как героев и защитников Родины, но и как безобидных пострадавших, которые становятся жертвами обстоятельств. Для картин характерны героизация воинов и демонстрация жертв, с которыми столкнулись военные. Несправедливость по отношению к ним приводит к формированию коллективного образа как ответа на те боевые потери, с которыми пришлось столкнуться. Также в фильмах украинского производства регулярно воспроизводится образ врага, который демонстрируется как жестокий, коварный, нарушающий существующие международные договоренности. Его олицетворяет как военное, так и политическое руководство. Демонстрация таких картин способствует консолидации определенной части населения вокруг единых ценностей, а также усилению негативного восприятия врага.
The article deals with the peculiarities of constructing a collective resentment with the help of cinema. Theoretical bases of work are considered – its articles of researchers who consider rules of designing and the statement of collective memory in a cinema. The collective resentment is considered as a part of memory in which it is fixed by means and such way as viewing of films. The main features of the reflection of the collective resentment in cinema are revealed. Images of the enemy and the victim are most often used for its construction. They are hypertrophied; the victim appears only in a positive light, almost without flaws. The image of the enemy is created as cruel, brutal, contemptuous, who is ready to physically and morally humiliate the victim. A positive character becomes a victim of discrimination, military aggression and other manifestations of disrespect. The depiction of the images of the victim and the enemy in the paintings helps to construct attitudes towards different social groups in society. People perceive the patterns of behavior shown on the screen as relevant and then reproduce them in real life. The study shows that in Ukraine, against the background of the actualization of military and political problems, films that construct a collective resentment are regularly released. Among the paintings released in 2020 include: “Skhidnyak”, “Cherkasy”, “Our Cats”. They construct the image of the Ukrainian military not only as heroes and defenders of the homeland, but also as innocent victims who become victims of circumstances. The paintings are characterized by the heroization of soldiers and the demonstration of victims faced by the military. Injustice towards them leads to the formation of collective resentment in response to the combat losses we had to face. Also in Ukrainian films, the image of the enemy is regularly reproduced, which is shown as cruel, insidious, which violates existing international agreements. It is embodied in both military and political leadership. Demonstration of such pictures helps to consolidate a certain part of the population around common values, as well as to strengthen the negative perception of the enemy.
Бібліографічний опис
Музылёв А. В. Особенности конструирования коллективной обиды посредством кинематографа (на примере современных украинских фильмов) / А. В. Музылёв // Актуальні проблеми філософії та соціології : Науково-практичний журнал / Голов. ред. С. Г. Секундант, відпов. ред. Д. В. Яковлев ; Міністерство освіти і науки України ; Національний університет "Одеська юридична академія". - Одеса, 2020. - Вип. 27. - С. 97-102. DOI https://doi.org/10.32837/apfs.v0i27.929
Ключові слова
колективна образа, колективна пам’ять, травма, кінематограф, образ жертви, образ ворога, Коллективное оскорбление, коллективная память, травма, кинематограф, образ жертвы, образ врага, collective resentment, collective memory, trauma, cinema, image of the victim, image of the enemy
Цитування
Музылёв А. В. Особенности конструирования коллективной обиды посредством кинематографа (на примере современных украинских фильмов) / А. В. Музылёв // Актуальні проблеми філософії та соціології : Науково-практичний журнал / Голов. ред. С. Г. Секундант, відпов. ред. Д. В. Яковлев ; Міністерство освіти і науки України ; Національний університет "Одеська юридична академія". - Одеса, 2020. - Вип. 27. - С. 97-102. DOI https://doi.org/10.32837/apfs.v0i27.929