Логіка та дологічне мислення
Завантаження...
Дата
2021
Автори
Павловська, О. В.
Pavlovska, O. V.
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Одеса
Анотація
Дослідження містить аналіз проблеми визначення дологічного мислення, як воно представлене у концепції французького філософа Л.
Леві-Брюля. Стверджується, що логіко-психологічні механізми дологічного
мислення вкрай відрізняються від звичного мислення, підкореного традиційним законам логіки. Розкриваються основні принципи дологічного мислення, такі як
принцип партиципації, містичності, а також принципи
біолокації, інтуїції та причинності. Стверджується, що
логічне і дологічне мислення – це не стадії розвитку мислення, а різні типи мислення, що можуть цілком гармонійно співіснувати в одному й тому ж самому суспільстві.
Це обґрунтовується тим, що елементи пралогічного мислення цілком гармонійно вплетені у механізми сучасного типу мислення, яке, на відміну від дологічного
мислення, ми називаємо логічним. Перед нами постає
цілісна концепція мислення, яка може ігнорувати деякі
закони формальної логіки, а замість них орієнтується
на зовсім інші, іноді навіть протилежні закони. В межах
сучасної філософії та логіки аналіз характерних рис
дологічного мислення набуває особливої актуальності.
Це пов’язано з деякими тенденціями у сучасній філософії, зокрема з появою постмодернізму та його відмовою
від побудови будь-якої універсальної раціональності і
нехтуванням традиційною логікою. Типологізація мислення та виокремлення різних схем раціональності є
характерними операціями сучасної філософії. На основі
таких диференціацій з’явилися напрями, які повністю
ігнорують логіку та заперечують можливість побудови
універсальної парадигми раціональності. Неприйняття
основної філософської установки логічного позитивізму
призвело до практично повної відмови від будь-якої
логіки. Особливо яскраво така негативна установка проявляється у постмодерністській філософії. Аналіз принципів дологічного мислення є цікавим і з позиції сучасних тенденцій розвитку логіки та появою «працюючої
логіки» або нової риторики, де постає необхідність у
побудові моделей «раціональності реальних індивідів».
Сучасна логіка, як значне розширення традиційної,
залишає незмінним свій внутрішній стрижень, незважаючи на констатування нових законів у межах нових
систем логік. Разом із тим має місце тенденція у сучасній логіці, яка реалізувалась у розведенні понять формальної та неформальної логіки, де неформальна логіка
(відповідно до одного зі своїх численних визначень)
постає як «працююча логіка» (Ст. Тулмін) або «нова
риторика» (Х. Перельман). Аналіз принципів дологічного мислення, його значимість, результативність та відношення до логічного мислення вказує на цікаві перспективи у дослідженні питання пріоритету логічного і
дологічного мислення; раціонального і дораціонального
та позараціонального пізнання. Питання, яке у межах
сучасної філософії та логіки набуває особливої актуальності.
The study contains an analysis of the defining prelogical thinking problem, as it is presented in the concept of the French philosopher L. Levi-Bruhl. It is said, that the logical and psychological mechanisms of the prelogical thinking are straight different from ordinary thinking, which is submitted to the traditional logic laws. There are revealing main principles of prelogical thinking, such as the principle of participation, mystery, and also principles of biolocation, intuition and causality. It is said, that the logical and prelogical thinking are not the thinking development stages, but they are the different types of thinking, that can be quite harmoniously combined in the same society. This is explained by the fact that the prelogical thinking elements are very harmoniously implemented to the mechanisms of modern thinking type, that different from prelogical thinking, we call logical thinking. Before us arise a whole concept of thinking that can ignore some formal logic laws, but instead of them use different, sometimes even opposite, laws. The analysis of prelogical thinking features in the modern philosophy and logic gets special importance. It is linked to some tendencies in modern philosophy, in particular with the appearance of postmodernism, with its refusal to construct any universal rationality and disregard of traditional logic. Thinking types and singling out different rationality schemes are the characteristic operations of modern philosophy. On the basis of such differentiations, have appeared some directions that completely ignore logic and deny the possibility of constructing a universal rationality paradigm. Non-acceptance of the basic philosophical view point of logical positivism has led to almost complete rejection of any logic. Such negative view point especially shows itself in postmodern philosophy. Analysis of the prelogical thinking principles is interesting from the position to the modern logic development tendencies and the appearance of “working logic” or new rhetoric, where there is need for building models of “rationality of real individuals”. Modern logic, as a significant extension of the traditional logic, leaves unchanged self-inner core, despite the statement of new laws within the new logic systems. At the same time, there is a tendency in modern logic, which was realized in the separation of the formal and informal logic concepts, where informal logic (according to one of its many definitions) appears as “working logic” (Stephen Edelston Toulmin) or “new rhetoric” (Chaim Perelman). The analysis of the prelogical thinking principles, and its significance, effectiveness and attitude to logical thinking points to interesting perspectives in the study of the logical and prelogical thinking priority; rational, prerational and non-rational cognition. This question in modern philosophy and logic gets especial relevancy.
The study contains an analysis of the defining prelogical thinking problem, as it is presented in the concept of the French philosopher L. Levi-Bruhl. It is said, that the logical and psychological mechanisms of the prelogical thinking are straight different from ordinary thinking, which is submitted to the traditional logic laws. There are revealing main principles of prelogical thinking, such as the principle of participation, mystery, and also principles of biolocation, intuition and causality. It is said, that the logical and prelogical thinking are not the thinking development stages, but they are the different types of thinking, that can be quite harmoniously combined in the same society. This is explained by the fact that the prelogical thinking elements are very harmoniously implemented to the mechanisms of modern thinking type, that different from prelogical thinking, we call logical thinking. Before us arise a whole concept of thinking that can ignore some formal logic laws, but instead of them use different, sometimes even opposite, laws. The analysis of prelogical thinking features in the modern philosophy and logic gets special importance. It is linked to some tendencies in modern philosophy, in particular with the appearance of postmodernism, with its refusal to construct any universal rationality and disregard of traditional logic. Thinking types and singling out different rationality schemes are the characteristic operations of modern philosophy. On the basis of such differentiations, have appeared some directions that completely ignore logic and deny the possibility of constructing a universal rationality paradigm. Non-acceptance of the basic philosophical view point of logical positivism has led to almost complete rejection of any logic. Such negative view point especially shows itself in postmodern philosophy. Analysis of the prelogical thinking principles is interesting from the position to the modern logic development tendencies and the appearance of “working logic” or new rhetoric, where there is need for building models of “rationality of real individuals”. Modern logic, as a significant extension of the traditional logic, leaves unchanged self-inner core, despite the statement of new laws within the new logic systems. At the same time, there is a tendency in modern logic, which was realized in the separation of the formal and informal logic concepts, where informal logic (according to one of its many definitions) appears as “working logic” (Stephen Edelston Toulmin) or “new rhetoric” (Chaim Perelman). The analysis of the prelogical thinking principles, and its significance, effectiveness and attitude to logical thinking points to interesting perspectives in the study of the logical and prelogical thinking priority; rational, prerational and non-rational cognition. This question in modern philosophy and logic gets especial relevancy.
Бібліографічний опис
Павловська О. В. Логіка та дологічне мислення / О. В. Павловська // Актуальні проблеми філософії та соціології : Науково-практичний журнал / Голов. ред. С. Г. Секундант, відпов. ред. Д. В. Яковлев ; Міністерство освіти і науки України ; Національний університет "Одеська юридична академія". - Одеса, 2021. - Вип. 29. - С. 24-27. DOI https://doi.org/10.32837/apfs.v0i29.955
Ключові слова
логічність, дологічне мислення, пралогічне мислення, раціональність, містичне мислення, партиципація, сучасна логіка, історичні типи раціональності, постмодернізм, logic, prelogical thinking, pralogical thinking, rationality, mystical thinking, participation, modern logic, historical types of rationality, postmodernism, Research Subject Categories::HUMANITIES and RELIGION::History and philosophy subjects::Philosophy subjects::Logic
Цитування
Павловська О. В. Логіка та дологічне мислення / О. В. Павловська // Актуальні проблеми філософії та соціології : Науково-практичний журнал / Голов. ред. С. Г. Секундант, відпов. ред. Д. В. Яковлев ; Міністерство освіти і науки України ; Національний університет "Одеська юридична академія". - Одеса, 2021. - Вип. 29. - С. 24-27. DOI https://doi.org/10.32837/apfs.v0i29.955