У пропонованому дослідженні на основі системного й конкретно-історичного підходів здійснено аналіз наявних у секторі безпеки й оборони України
проблем і деструктивних наслідків, що є результатом
присутнього у вітчизняному теоретичному дискурсі й
військово-професійних практиках розриву в реалізації принципів професіоналізму й гендерної рівності; обґрунтовано необхідність забезпечення нерозривної
єдності двох процесів – професіоналізації особового
складу й реалізації гендерної політики в реформуванні
силових структур України. Під час проведення дослідження було використано
такі методи, як філософська рефлексія, аналіз, у тому
числі порівняльний, синтез, аналіз документів, моніторинг, спостереження та опитування. Контекстом дослідження є освітній та інформаційний простір сектору безпеки й оборони України.
Своєрідність отриманих результатів полягає в
такому: 1) Стратегія воєнної безпеки України (2021 р.)
у реформуванні національних силових структур називає принцип професіоналізму таким, що визначає та спрямовує різноманітні політики сектору (кадрову,
військово-технічну тощо); 2) Отже, реалізація гендерної політики в силових структурах має проходити з урахуванням і в контексті реалізації принципу професіоналізму; 3) Водночас і у вітчизняному науковому дискурсі, й у практиках військово-професійної
діяльності натепер наявний певний розрив у реалізації
принципів професіоналізму й гендерної рівності, що
породжує дисбаланси й деструктивні наслідки в процесах професіоналізації особового складу й реалізації
гендерної політики держави; 4) Моніторинг ситуації
демонструє наявні в різних силових структурах станом
натепер споживацькі установки особового складу, що з
урахуванням гендерних аспектів проблеми призводить
до нераціонального використання ресурсів системи;
5) Наявні стереотипні уявлення щодо маскулінності
професії військового є наслідком недостатньої модернізованості й технологізованості національних силових структур; 6) Недосконалість логістичного забезпечення гальмує процеси професіоналізації та породжує
значні проблеми щодо забезпечення гендерної рівності в національних силових структурах. Не обидними є зміни в напрямі використання сучасних технологій
та урахування антропоморфних відмінностей військовослужбовців і військовослужбовиць; 7) Необхідним натепер є визнання силовими структурами України
соціально-побутових проблем військових як одних із
першочергових, а не другорядних; у розв’язанні цих
проблем необхідно враховувати вимоги гендерної рівності; 8) Перспективним і необхідним у реформуванні силових структур України є поєднання принципів професіоналізму й гендерної рівності.
Проведене дослідження відкриває чисельні перспективи для подальших розвідок науково-теоретичного й науково-практичного спрямування.
Based on systemic and concrete-historical approaches,
the study analyses current problems in the security
and defence sector of Ukraine and the destructive
consequences caused by the existing gap between the
national theoretical discourse and military-professional
practices in respect to the implementation of the principles
of professionalism and gender equality. The necessity
of ensuring the inseparable unity of the two processes,
i.e. personnel professionalization and implementation
of gender policy during the law enforcement reforms in
Ukraine, is substantiated.
The study used such methods as philosophical
reflection, analyses, including comparative, synthesis,
and document analyses, monitoring, observation and
survey. The context of this study is the educational and
information space of the security and defence sector of
Ukraine.
The results obtained in the course of the study are
distinguished by their originality: 1) Ukraine’s Military
Security Strategy (2021) outlines the principle of
professionalism as one that defines and directs various
policies of the sector (personnel, military-technical,
etc.) in the course of reforms introduced in national
law enforcement agencies. 2) Therefore, gender policy
should be introduced in law enforcement agenciesbased
on the principle of professionalism and in the context
of its implementation. 3) At the same time, there is an
obvious gap between the national theoretical discourse
and military-professional activities in respect to the
implementation of the principles of professionalism
and gender equality. This leads to imbalances and
destructive consequences in the course of personnel
professionalization and implementation of gender
policy. 4) Situation monitoring demonstrates the current
consumer attitudes among the personnel in different law
enforcement agencies, which, taking into account the
gender aspects of the problem, leads to the irrational use
of system resources. 5) The developed stereotypes about
the masculinity of the military profession result from
insufficient modernization and technologicalization of
national law enforcement agencies. 6) The imperfection
of logistics hampers the process of professionalization
and creates significant obstacles to ensuring gender
equality in national law enforcement agencies. It is
necessary to introduce changes in the potential use of
modern technologies and consider the anthropomorphic
differences for the personnel. 7) Today, the law
enforcement agencies of Ukraine strongly need to
recognize the social and domestic problems of the military
as one of the primary, not secondary. When solving the
issues, gender equality must be addressed as well. 8) The
combined application of the principles of professionalism
and gender equality is key to successful law enforcement
reforms in Ukraine.
The study opens up numerous prospects for further
explorations in the scientific-theoretical and scientific practical field.
