Стаття спрямована на дослідження співвідношення
праця-дозвілля через звернення до основних інтелектуальних традицій і трансформацій, які визначили ідейний зміст праці й дозвілля в західній цивілізації.
Проілюстровано, що в історичному розгляді ці поняття
розташувалися в тріадній схемі «фізична праця – дозвілля – праця духовна». Досліджено сутнісні й аксіологічні характеристики праці й дозвілля, які визначаються в площині культурних інтерпретацій. Зміни в семіотиці культури є детермінантами зрушення до
нових духовних пошуків, які відбиваються в соціальній діяльності кожної епохи. Так, зазначено, що в античній історії та культурі діяльність, яка збігалася
з грецьким онтологічним ідеалом, ідентифікується з
поняттям дозвілля – це є духовний шлях благородної
людини. У роботі з’ясовано, що на середньовічному
етапі європейської культури розуміння понять праці
й дозвілля пов’язується з християнською теоцентричною картиною світу. Виявлено, що праця спиралась на
християнське вчення про первородний гріх, покарання
та порятунок. Розглянуто можливість порятунку через
працю, що докорінно змінює світоглядну оцінку праці
й дозвілля на початку ХVI ст., якому передувала протестантська етика.
У статті проаналізовано, як капіталізм обмежив
екзистенційну свободу людини, зробивши її цілком і
повністю залежної від праці. Визначається, що дозвілля
в постіндустріальному суспільстві, так само як і праця
в індустріальному, капіталізується. Автори доходять
висновку, що формується «цивілізація дозвілля», в
якій просвітницька модель змінюється так званою
гедоністичною концепцією. Дозвілля починає займати простір праці й навпаки. Сформовано важливу тезу, що
в умовах нової соціальності інтелектуальний продукт
стає товаром, оскільки праця заміщується знаннями.
Таким чином, доводиться, що певна схема взаємовідносин означених видів діяльності відповідає певному
типу культури на її історичному етапі.
The article examines the relationship between labor
and leisure through references to the basic intellectual
traditions and transformations that have defined the
ideological content of labor and leisure in the Western
civilization. It is argued that within the historical
consideration these concepts are located in the triadic
scheme “physical work – leisure – spiritual work”. Authors
analyze the essential and axiological characteristics
of labor and leisure that are determined in the context
of cultural interpretations and in the social activities
of each era. It is noted that in the ancient history the
activity that coincided with the Greek ontological ideal is
identified with the concept of leisure – the spiritual path
of a noble man. The article finds that within the European
culture the concepts of labor and leisure are associated
with the Christian theocentric concept of the world in the
Medieval ages. The researches found labor to be based on
the Christian doctrine of original sin, punishment, and
salvation. The possibility of salvation through labor in
the sense of protestant ethics was declared in the early
sixteenth century.
This article analyzes how capitalism limited human
existential freedom, making it completely dependent
on labor. It is concluded that leisure in a post-industrial
society, as well as labor in an industrial one, is capitalized.
The authors conclude that a “civilization of leisure” is
being formed, in which the enlightenment model is being
replaced by the so-called hedonistic concept. Leisure
begins to occupy the space of labor and vice versa. Indeed
in the conditions of the new sociality the intellectual
product becomes merchandise, because work is replaced
by knowledge. Thus, it is proved that a certain pattern of
relations between these activities corresponds to a certain
type of culture at its historical stage.
