У статті розглянуто особливості сучасного інформаційного простору, в якому з появою нових медіа й каналів комунікації відбулись значні трансформації.
Особливим чинником цих змін стали соціальні мережі,
що прийшли на зміну традиційним медіа (газетам,
журналам і телебаченню). Соціальні мережі дозволяють користувачам не тільки споживати інформацію,
а й висловлювати свою думку, самостійно створювати
й поширювати повідомлення. Значення соціальних
мереж в поширенні інформації та формуванні громадської думки постійно зростає, значна частина населення віддає перевагу саме цьому каналу інформації
як основному, бо він є в постійному доступі в смартфоні й значно оперативніший, ніж газети й телебачення. Водночас можливість користувачів самостійно
продукувати контент і швидко поширювати його спричиняє значну інтенсифікацію комунікативних потоків
і погіршення якості інформації. Соціальні мережі – це
величезний сегмент комунікативного простору, який
має характер саморегульованого середовища, він
майже не контролюється та не піддається цензуруванню, неперевірена або спотворена інформація може
активно розповсюджуватись і впливати на формування громадської думки. Тож головна складність у
користуванні соціальними мережами полягає нині не
в тому, щоб знайти певну інформацію чи прочитати
актуальні новини, а в тому, щоб визначити, яка інформація є потрібною та правдивою, а яка – шкідливою та спотвореною.
Також соціальні мережі є одним із головних джерел
поширення фейків як вигаданих і спеціально сфабрикованих повідомлень, головною метою яких є підрив
репутації будь-якого соціального інституту, організації або персони. У такому контексті фейки виступають як маніпуляції, що спрямовані на зміну громадської думки в потрібному для творця чи транслятора
напрямі. Якщо розглядати створення та розповсюдження фейків як цілеспрямовану діяльність із метою
управління суспільними настроями, що має своєрідну
логіку розгортання та містить певну послідовність етапів процедур та операцій, можна вважати, що це маніпулятивна технологія.У статті на основі теоретичного аналізу й використання конкретних кейсів визначено маркери фейків для їх ідентифікації в інформаційно-комнікаційному
просторі й окреслено можливі шляхи запобігання їх
поширенню.
The article considers the features of the modern
information space in which with the advent of new media
and communication channels there have been significant
transformations. A special factor in these changes
was social networks, which replaced traditional media
(newspapers, magazines and television). Social networks
allow users not only to consume information, but also
to express their opinions, independently create and
distribute messages. The importance of social networks in
disseminating information and forming public opinion is
constantly growing, a large part of the population prefers
this channel of information as the main one, because it
is constantly available on a smartphone and much faster
than newspapers and television. At the same time, the
ability of users to independently produce content and
quickly distribute it, causes a significant intensification
of communication flows and deterioration of information
quality. Social networks are a huge segment of the
communication space that has the character of a self-
regulating environment, it is almost uncontrolled and not censored, unverified or distorted information can
be actively disseminated and influence the formation of
public opinion. Therefore the main difficulty in using
social networks today is not to find certain information
or read current news, but to determine which information
is necessary and reliable, and which is harmful and
distorted.
Moreover, social networks are one of the main sources
of spreading fakes as fictional and specially fabricated
messages, the main purpose of which is to undermine
the reputation of any social institution, organization or
person. In this context, fakes act as manipulations aimed
at changing public opinion in the right direction for the
creator or translator. If we consider the creation and
distribution of fakes as a purposeful activity to manage
public sentiment, which has a kind of logic of deployment
and includes a certain sequence of stages of procedures
and operations, we can assume that this is a manipulative
technology. In particular, these study based on theoretical
analysis and the use of specific cases, identifies markers
of fakes for their identification in the information and
communication space and outlines possible ways to
prevent their spread.
