У статті проведено комплексний аналіз особливостей використання теоретико-концептуального та методологічного інструментарію такого наукового напряму в міжнародно-політичній науці, як політичний неореалізм, для дослідження Кримської кризи та початку українсько-російського збройного протистояння. Стверджується, що Кримська криза 2014 року
та початок збройного російсько-українського протистояння викликані не лише реакцією Росії на події в Україні та зміною її зовнішньополітичних орієнтирів, але й такими міжнародно-політичними чинниками, як: експансія демократичних цінностей з боку США та країн Західної Європи на країни світу, які раніше входили до зони геополітичної відповідальності Москви та прагнення Вашингтона вирішувати питання власної безпеки, не беручи до уваги інтереси інших держав сучасного світу, що породжує
ще більшу анархічність міжнародної політики, конфліктність самої структури та спонукає інші держави до вжиття заходів протидії з метою підвищення
рівня власної захищеності та забезпечення реалізації
інтересів національної безпеки.
Особливої актуальності проблема дослідження
набуває в зв’язку із потребою у концептуалізації протистояння між Україною та Росією з точки зору політичного неореалізму. Основна ідея полягає в тому, чи може втручання Росії у внутрішні справи пострадянських країн та порушення нею територіальної цілісності цих держав бути визнане легітимним з точки зору політичного неореалізму.
Метою дослідження є аналіз Кримської кризи та початку українсько-російського збройного протистояння з використанням такого наукового напряму в міжнародно-політичній науці, як політичний неореалізм.
Щодо окупації Криму та збройного протистояння
на Сході України, то неореалісти використовують
теорію «балансу загроз» для пояснення дій РФ. До
прямого порушення норм міжнародного права з боку
Москви призвели не лише неоімперські амбіції, а й
бажання стримати розширення НАТО на схід, експансію демократичних цінностей з боку США на пострадянський простір. Незалежно від типу політичного режиму, захист інтересів Росії є зрозумілим
з точки зору теорії політичного неореалізму: вона
вбачає проблему для себе у використанні «української карти» для остаточної експансії демократичних цінностей на пояс геополітичних інтересів Росії з
метою подальшого розширення демократії вже вглиб
Росії і в такий спосіб підриву її авторитарного політичного режиму, зміни влади та встановлення демократичного уряду.
A comprehensive analysis of the peculiarities of the
use of theoretical, conceptual and methodological tools of
such a scientific field in international political science as
political neorealism to study the Crimean crisis and the
beginning of the Ukrainian-Russian armed confrontation
was carried out in the article. It is claimed that the
Crimean crisis (2014) and the beginning of the armed
Russian-Ukrainian confrontation was caused not only by
Russia’s reaction to the events in Ukraine and changes in
its foreign policy orientations. Also, by such international
political factors as the expansion of democratic values
by the United States and Western Europe to states that
were a part of Moscow’s geopolitical responsibility and
Washington’s desire to resolve its own security issues.
Moreover, without taking into account the interests of
other states in the modern world, which creates even
more anarchy in international politics, conflicting of
structure and encourages other states to take actions in
order to increase the level of self-protection and ensure
the realization of national security interests.
The problem of research becomes especially relevant
in connection with the need to conceptualize the
confrontation between Ukraine and Russia in terms of
political neorealism. The basic idea is whether Russia’s
interference in the internal affairs of the post-Soviet
countries and its violation of the territorial integrity of
these states can be recognized as legitimate in terms of
political neorealism.
The aim of the study is to analyze the Crimean
crisis and the beginning of the Ukrainian-Russian
armed confrontation using the scientific direction in
international political science as political neorealism.
Regarding the occupation of Crimea and the armed
confrontation in Eastern Ukraine, the neorealists use the
“threat balance” theory to explain the actions of Russia.
Moscow’s direct violation of international law was led
not only by neo-imperial ambitions, but also by a desire
to curb NATO’s eastward expansion by expanding US
democratic values into the post-Soviet space. Regardless
of the type of political regime, the protection of Russia’s
interests is understandable from the point of view of
the theory of political neorealism: it sees a problem in
using the “Ukrainian card” for the final expansion of
democratic values into Russia’s geopolitical interests in
order to further expand democracy deep into Russia and
thus undermine its authoritarian political regime, change
of power and establish a democratic government.
