Стаття присвячена контрастивному дослідженню іллокутивних цілей та перлокутивного ефекту мовленнєвих актів по- хвали та компліменту у сучасному англомовному літературному дискурсі. Матеріалом дослідження слугували фрагменти сучасних англомовних романів. Вибірка налічує 1303 комунікативних епізоди, в яких персонажі висловлюють похвалу та компліменти. В дослідженні застосовано контекстуально-інтерпретаційний метод, який уможливив визначення прагматичних властивостей мовленнєвих актів похвали та компліменту, імпліцитних та експліцитних намірів комунікантів, їхніх пресуппозицій, фонових знань, конвенцій та оцінних стереотипів у кожній комунікативній ситуації. В статті надано визначення мовленнєвим актам похвали та компліменту як позитивно-оцінним мовленнєвим актам. З точки зору авторки, обидва мовленнєві акти комбінують риси експресивів та бехабітивів та вважаються іллокутивно синкретичними актами, оскільки вони одночасно реалізують дві або більше іллокуцій, серед яких слід розрізняти головні та другорядні у кожному комунікативному обміні. Дослідження також спрямовано на диференціювання іллокутивних цілей адресантів мовленнєвих актів похвали та компліменту. Також визначено перлокутивний ефект мовленнєвих актів похвали та компліменту. Окреслено умови успішності та причини, з яких мовленнєві акти похвали та компліменту відхиляються адресатами. Успішність впливу мовленнєвих актів похвали та компліменту на адресата визначається певними екстралінгвальними факторами, до яких належать спільні для учасників фонові знання, імплікації та пресуппозиції, доречність позитивної оцінки у певній мовленнєвій ситуації, щирість адресанта та його небайдужість до рис та вчинків об'єкта оцінки.
The article represents a contrastive study of the illocutionary aims and perlocutionary effect of Praise and Compliment Speech Acts in Modern English Literary Discourse. The samples for the analysis have been taken from modern English novels. The samples comprise 1303 communicative episodes in which the characters expressed praise and compliments. The contextual-interpretational method has been applied in the research, which enabled the author to identify the pragmatic properties of Praise and Compliment Speech Acts, the communicants implicit and explicit intentions, presuppositions, their background knowledge, conventions and evaluative stereotypes in each communicative situation. The article offers definitions of Praise and Compliment Speech Acts, re- ferred to as positive evaluative speech acts. From the author's viewpoint both the speech acts combine the features of expressives and behabitives and are regarded as illocutionarily syncretic speech acts, as they simultaneously realize two or more illocutions, among which major and minor illocutions should be distinguished in a certain communicative exchange. The research also focuses on the Praise and Compliment Speech Acts illocutionary aims differentiation. Moreover, the perlocutionary effect of Praise Speech Act and Compliment Speech Act have been outlined. Felicity conditions and the reasons for the recipient’s rejection of the taken speech acts have been identified. Praise and Compliment Speech Acts successful impact upon the addressee is determined by cer- tain extralinguistic factors, such as the speech act participants' common background knowledge, implications and presuppositions, relevance of a positive evaluation in a given speech situation, the addresser's sincerity and his/her non-indifference to the evalua- tion object qualities and actions.
