The article is an attempt at a philosophical reflection
on the problems of the universe in ancient Greece. An
analysis of the teachings of the Milesian school (Thales,
Anaximenes, Anaximander), Heraclitus, Anaxagoras,
Xenophanes, Pythagoras show the relationship between
the cosmological and mythological worldview. These
philosophers tried to find answers to cosmological
questions: the origin of the universe, its arche, what is
the need for its existence, the cause, and purpose, what
is its structure. In the language of Thales, Anaximenes,
Anaximander, and Heraclitus, mythopoetic is clearly
traced to explain the arche of the existence and structure
of the Cosmos. Xenophanes is considered the first to
sarcastically approach the belief in Greek gods and
mythical stories about them, and the root cause of it is the
only god. The worldviews of the ancient Greek philosophers
about nature, God, and man can be interpreted as being
on the verge of contradictions between mythology and
philosophy. Philosophy is comprehended as a synthesis
of metaphysical and religious cosmology. Cosmology
operates with such universal categories as Cosmos, time,
and phenomena. Unlike modern cosmological scientific
reflections on the universe, the ancient Greeks sought to
solve the problems of creation and the laws of the world through the syncretism of philosophy and mythology.
The philosophers of ancient Greece simultaneously used
a combination of the dialectical method of philosophizing
with myth to find answers to the basic questions posed by
cosmological science. And this means: what is the origin
of the universe, what is its root cause, what is the need for
its existence, cause or purpose, what are its components.
The article aims to show the syncretism of two
antagonistic ways of thinking: mythological and rational,
at the stage of the origin of philosophy in ancient Greece.
Examples of the early Greek philosophers’ views show
the formation of ideas about the world (space) and a man
on the verge of contradictions between the mythological
and religious worldview. The first part of the study
considers the myth as a way to comprehend reality, the
second – the presence of the mythological in the early
Western philosophical cosmocentric paradigm. To show
how to combine the dialectical method of philosophizing
with myth to find answers to basic worldview questions,
we turned to the views of the Miletus, Pythagoreans
and Heraclitus, Xenophanes. In the language of Thales,
Anaximenes, Anaximander, and Heraclitus mythopoetic
is traced to explain the arche of the existence and
structure of the Cosmos.
Стаття є спробою філософської рефлексії проблем світобудови у Стародавній Греції. На прикладі
вчень представників мілетської школи (Фалеса, Анаксімена, Анаксимандра), Геракліта, Анаксагора, Ксенофана, Піфагора показано взаємозв’язок космологічного та міфологічного світоглядів у процесі пошуку відповідей на світоглядні питання: походження Всесвіту, його першопричини, у чому проявляється необхідність його існування, причини та цілі, його структури.
У мові Фалеса, Анаксімена, Анаксимандра та Геракліта
чітко простежується міфопоетика для пояснення першопричин буття та структури космосу, а Ксенофан був першим, хто саркастично підходив до віри у грецьких
богів і міфічні оповіді про них, а також першим, хто вважав першопричиною єдиного бога. Світоглядні уявлення давньогрецьких філософів про природу, Бога та людину
можна трактувати як такі, що перебувають на межі суперечностей між міфологією та філософією, а їхню філософію – як синтез метафізичної та релігійної космології.
Космологія оперує такими універсальними категоріями,
як Космос, час і явища. На відміну від сучасних космологічних наукових роздумів про Всесвіт, стародавні греки прагнули вирішити проблеми творіння та закони світу за
допомогою синкретизму філософії та міфології.
Стаття має на меті показати синкретизм двох антагоністичних способів мислення – міфологічного та
раціонального – на етапі зародження філософії у Стародавній Греції. Приклади поглядів ранніх грецьких філософів свідчать про формування уявлень про світ
(космос) і людину на межі суперечностей між міфологічним і релігійним світоглядом. Перша частина дослідження розглядає міф як спосіб осягнення дійсності,
друга – наявність міфологічного у ранньозахідній філософській космоцентричній парадигмі. Щоб показати,
як поєднати діалектичний метод філософствування
з міфом, щоб знайти відповіді на основні світоглядні
питання, ми звернулися до поглядів Мілета, Піфагора,
Геракліта, Ксенофана. У мові Фалеса, Анаксимена,
Анаксимандра та Геракліта простежується міфопоетика для пояснення архе існування та будови Космосу.
