У статті розглядаються деякі стратегії маркування ідеологічних позицій у визначеннях. Емпіричним матеріалом слугують приклади радянської філософської літератури, а також сучасна праця американської дослідниці історії мистецтва
А. Бойлен «Візуальна культура», в якій подається
невеликий словник мистецтвознавчих термінів,
більшість з яких містять ідеологічні маркери.
У статті доводиться, що пряме маркування ідеологічної позиції, як це робили у своїх працях радянські філософи та суспільствознавці, вочевидь є
однобоким та упередженим, утім читачам одразу
повідомляється, на яких світоглядних засадах
здійснюється формування визначення. Доповненням до прямого вказування на ідеологічну позицію (у вигляді маркування «буржуазних» підходів) можуть слугувати й хвалебні епітети на адресу ідеологів, чиї погляди поділяє автор визначення.
У визначеннях А. Бойлен також спостерігається
стратегія прямого маркування ідеологічної позиції, наприклад, через згадування євроцентризму в негативному ключі, імперіалізму, критики патріархального погляду на жінок як тих, хто займаються «марнославно» справою, якщо йдеться про
«селфі» тощо. Авторка починає практично кожне
визначення в нейтрально-науковому стилі, однак
останнє речення маркує її ідеологічну позицію.
Окрім прямого маркування, ідеологічна позиція може передаватися і через ключові категорії, як, приміром, згадка про репресивний характер
означуваного явища, так і через метафоричні
конотації до «духу боротьби» проти встановлених
порядків та ієрархій. Проведений аналіз дозволяє
припустити, що перспективним для подальших
досліджень є пошук ідеологічних маркерів інших
ідеологій, зокрема консерватизму, націоналізму,
фемінізму, які також можуть бути реалізовані як
за допомогою прямої декларації позиції, так і за
допомогою метафор, конотацій, згадувань ключових ідеологічних категорій, позитивних епітетів на адресу ключових ідеологів того чи іншого
напряму тощо.
This article presents a discussion of several means of
labelling ideological positions in definitions. A couple of
soviet philosophical works and a newly published book
«Visual Culture» by American scholar of the history of art
A. Boylan serve as empirical basis for this study. The book
of A. Boylan comprises a short vocabulary of terms related
to art that have ideological labels in them. This article
argues that a direct labelling of ideological positions, as it
was done on a regular basis in soviet works on philosophy
and social sciences, is, of course, biased and one-sided,
however by doing so the authors informed their readers
about their ideological standpoints. Thus the readers
become aware how, in terms of ideological positions, the
definitions given in the text were comprised. In addition
to the direct labelling of ideological position (e.g. by
indicating «bourgeois» approaches) laudable praises for
the ideologists whose views are supported by the author
can also be used. The definitions given by A. Boylan have
examples of direct ideological labellings by mentioning
eurocentrism in a negative way, imperialism, critique of
patriarchate and its view on women who resort to vanity by
taking selfies etc. She commences almost every definition
in a neutral and scientific way but the last sentence
indicates her ideological position. Apart for direct
indication of ideological position, the ideological position
can be given through the key categories of a certain
ideology (like repression or hegemony), and by metaphors
and allusions to the «spirit of combat» against repressive
hierarchies. A brief analysis conducted in this article
allows us to assume that it could be possible to continue
this type of research and find ideological labellings in other
ideologies (conservatism, nationalism, feminism) that can
also be done by direct ideological statements, by means
of metaphors, by mentions of key ideological categories,
praises for certain ideologists and their works etc.
