У статті представлено результати якісного соціологічного дослідження ровесників незалежності України (квітень-червень 2021
р.); метод збору інформації – напівструктуроване інтерв’ю (n=22) (із метою виявлення
рис та рівня їх правосвідомості). Правосвідомість – це
особлива форма відображення правової дійсності, що
є елементом суспільної, групової (в т.ч. колективної),
індивідуальної свідомості, становить систему взаємопов’язаних елементів, які виражають знання, оцінку,
погляди та уявлення суб’єктів про наявне та бажане
право, є
рушійною силою дій у правовому полі через
формування мотивів та установок на певні моделі
поведінки.
У процесі дослідження структуру правосвідомості
визначено як поєднання трьох компонентів (когнітивного, оцінного, поведінкового), на основі яких
сформулювано індикатори в інструментарії. Отже,
виявлено такі риси правосвідомості молодого покоління: 1) недостатній рівень правових знань для реалізації та захисту власних прав, особливо у разі їх
порушення; 2) безкарність правопорушників, можливість уникнення покарання, бажання власної вигоди та збагачення визначаються як найважливіші причини порушення законодавства; 3) декларування
власної законослухняної поведінки та переконання
в тому, що інші закону не дотримуються; 4) низький
рівень довіри про правових інституцій; 5) більшість
респондентів зазначили, що за жодних обставин не
змогли б порушити закон, адже є моральні цінності
і переконання (совість), які їх стримують. Проте
частина допускає таку можливість за певних умов:
заради життя та здоров’я, швидкого вирішення
питання (отримання паспорта), у разі недосконалості
законодавства
Нами зроблено висновок, що у правосвідомості
молодого покоління простежуються певні вияви соціально-правового цинізму як деформації правосвідомості, уявлення про те, що інші порушують закон, переконання у тому, що для досягнення мети порушення
закону є допустимим та у деяких випадках необхідним.
Це може впливати і на формування власних мотивів та
установок на моделі протиправної поведінки та сприйняття її як норми.
The article presents the results of a qualitative
sociological survey of peers of Ukraine’s independence
(April-June 2021); information collection method –
semi-structured interview (n = 22) in order to identify
the features and level of their legal consciousness. Legal
consciousness is a special form of reflection of legal reality,
which is an element of social, group (including collective),
individual consciousness, is a system of interconnected
elements that express knowledge, evaluation, views and
ideas of the subjects about the current and desired law,
and is the driving force of action in the legal field through
the formation of motives and attitudes to certain patterns
of behavior.
In the course of the research, the structure of legal
consciousness is defined as a combination of three
components (cognitive, affective, behavioral), on the
basis of which indicators are formulated in the toolkit.
As a result, the following features of legal consciousness
of the younger generation were identified: 1) insufficient
level of legal knowledge to exercise and protect their
rights, especially in case of violation 2) impunity of
offenders, the possibility of avoiding punishment, desire
for personal gain and enrichment declaring one’s own
law-abiding behavior and at the same time believing that
others do not follow the law, 4) low level of trust in legal
institutions, 5)most respondents declared, that under no
circumstances they will be able to break law, as there are
moral values and persuasions (conscience) that restrain
them. However, some assume such possibility at certain
terms, in particular for the sake of life and health or rapid
decision of question (for example, receipt of passport) or
imperfect legislation.
We concluded that in the legal consciousness of the
younger generation there are certain manifestations of
socio-legal cynicism as a distortion of legal consciousness,
the idea that others break the law, the belief that to
achieve the goal of breaking the law is acceptable and in
some cases necessary. This can in some way affect the
formation of their own motives and attitudes to the model
of illegal behavior and its perception as the norm.
