У статті здійснено аналіз ґенези та інтерпретацій поняття «наука» в давньогрецькій, латинській, французькій, британській та німецькій культурно-філософських традиціях. Показано, що відмінності в розумінні цього поняття пов’язані з соціально-історичними і
духовно-релігійними особливостями розвитку цих національних культур. Зокрема, проаналізовано сенс та значення давньогрецького поняття “επιστημη”,
показано його відмінності від концептів “δόξα”
та “τέχνη”.
Вказано на провідну роль розуміння
επιστημη Аристотелем та
вплив його інтерпретації на латинсько-середньовічний
концепт “scientia”. У статті доводиться, що сучасного
тлумачення поняття «наука» набуло після першої наукової революції. Унаслідок докорінної зміни картини світу відбувся переворот у розумінні науки як головного знаряддя осягнення світу та його підкорення.
У статті показано основні відмінності в критеріях науковості знання в британській, французькій та німецькій парадигмах. Вказано на експериментальне підтвердження, логічне обґрунтування та систематичність як три головних критерії європейської раціональності. У роботі простежуються виникнення та трансформації поняття “Wissenschaft” в німецькому науковому лексиконі. Вказано на докорінні відмінності між європейською наукою – science – та німецьким поняттям
“Wissenschaft”, що охоплювало як природниче, так і
гуманітарне знання. У роботі аналізується специфіка
розуміння Wissenschaft-науки в концепціях І. Канта,
В. Дільтая, В. Віндельбанда, Е. Гуссерля. Стверджується, що саме широке розуміння науковості, тісний зв’язок з освітою – Bildung, уособленням якої є університет Гумбольдта, та державна підтримка зі збереженням академічної свободи призвели до розквіту німецької науки наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття.
У статті вказується, що зовнішні соціально-політичні
події (поразки в світових війнах, панування тоталітарного режиму) та внутрішні суперечності призвели до втрати німецькою наукою лідерських позицій. У роботі
вказується, що в сучасному глобалізованому світі відбувається уніфікація розуміння науки та критеріїв науковості. Цьому сприяє домінування США в наукових
дослідженнях, що призводить до формування єдиної
мови наукового спілкування та єдиних технократично-інструментальних підходів до науки як провідної сили технічного та соціального прогресу.
The article analyzes the genesis and interpretation
of the concept of “science” in the ancient Greek, Latin,
French, British and German cultural and philosophical
traditions. It is shown that the differences in the
understanding of this concept are related to the socio-
historical and spiritual-religious features of the
development of these national cultures. In particular,
the meaning and significance of the ancient Greek
concept of “επιστημη”
are analyzed, its differences from
the concept of “δόξα” and
“τέχνη” are shown. The leading
role of Aristotle’s understanding of επιστημη and the
influence of its interpretation on the Latin-medieval
concept of “Scientia” are pointed out. The article proves
that the modern interpretation of the concept of “science”
acquires after the first scientific revolution. As a result
of a radical change in the picture of the world there is a
revolution in the understanding of science as the main
tool for understanding the world and its conquest. The
article shows the fundamental differences in the criteria
of scientific knowledge in the British, French and
German paradigms. Experimental confirmation, logical
substantiation and systematicity are pointed out as the
three main criteria of European rationality. The paper
traces the emergence and transformation of the concept of
“Wissenschaft” in the German scientific lexicon, points
to the fundamental differences between European science
and German “Wissenschaft”, which covered both natural
and human knowledge. The paper analyzes the specifics
of understanding “Wissenschaft-science” in the concepts
of I. Kant, W. Dilthey, W. Windelband, E. Husserl. and
state support while preserving academic freedom led to
the flourishing of German science in the late nineteenth
and early twentieth centuries. The article points out that
external socio-political events (defeats in world wars, the
rule of the totalitarian regime) and internal contradictions
have led to the loss of German leadership positions. The
paper points out that in the modern globalized world there
is a unification of understanding of science and criteria
of scientificity. This is facilitated by the dominance of
the United States in scientific research, which leads
to the formation of a single language of scientific
communication and a single technocratic-instrumental
approaches to science as a leading force of technical and
social progress.
